Экономические науки/ 13.Региональная экономика

Ковальчук Л.І.

Науковий керівник: Шахраюк-Онофрей С.І.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Демографічна ситуація та трудовий потенціал  Карпатського регіону

 

Функціонування трудового потенціалу в Україні відбувається в умовах кризових явищ в економіці та соціальних протиріч у суспільстві. Природна база формування трудового потенціалу характеризується демографічними особливостями відтворення трудового потенціалу, які виявилися в 60-х - 90-х роках цього століття та вплинули  на  зниження народжуваності і збільшення смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння населення. Зазначені тенденції торкнулися кількісно-якісного складу трудового потенціалу, продуктивності суспільної праці і стимулів до неї, кваліфікаційного і освітньо-культурного рівня населення, вартості робочої сили і доходів населення. Економічні та соціальні чинники виявили проблеми безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу,  значного розшарування населення за рівнем доходів.

Ситуація, що склалася, вимагає розроблення науково обґрунтованого бачення дальшого розвитку трудового потенціалу, яке може бути покладено в основу практичних дій, спрямованих на кардинальне поліпшення стану справ у цій сфері. В сучасній економічній науці „трудовий потенціал" - досить нове поняття. В Указі Президента України „Про основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні до 2010", сказано, що трудовий потенціал - це сукупна чисельність громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров'я, психологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальні рівні, соціально-етнічний менталітет) здатні та мають намір проводити трудову діяльність. підсистемою, що регулюється виробничими і розподільчими відносинами.[1]

Дослідження трудового потенціалу регіонів України не були системними. Важливі аспекти зайнятості населення, формування і використання трудового потенціалу, функціонування ринку праці, управління трудовими ресурсами знайшли висвітлення та набули розвитку в наукових працях таких відомих вітчизняних вчених, як Д.П.Богиня, І.К.Бондар, О.А.Грішнова, Г.А.Дмитренко, М.І.Долішній, М.Д.Романюк, С.М.Злупко, М.І.Карлін, та ін. Але практично не проводилися дослідження з проблем трудового потенціалу Карпатського регіону. Специфіка цього регіону (розміщення на Заході України, велика частка сільського населення і, відповідно, зайнятих у сільському  господарстві, відносно низький рівень економічного розвитку тощо) має суттєвий вплив на тенденції змін відтворення трудового потенціалу, які іноді протилежні до тих, що склалися в країні в цілому.[2]

Починаючи з 1993 року населення України скорочується. Зменшення населення країни протягом XX століття спостерігається вже четвертий раз. Але на відміну від попередніх періодів, коли такі втрати були обумовлені найгострішими соціальними потрясіннями - першою світовою та громадянськими війнами, голодомором та репресіями 30-х років, другою світовою війною, в наш час воно було цілком очікуваним. Якщо на початку 1993р. в Україні проживало 52,2 млн. чол., то на 1 квітня 2010р. в нашій державі проживає 45,9 млн. чол., тобто за 17 років Україна втратила 6,3 млн. чол.

Таблиця 1

Загальні коефіцієнти природного руху населення

 за січень-березень

(на 1000 жителів)

 

Природний приріст,

скорочення (–)

2008

2009

2010

 

Україна

-5,3

–5,9

–5,5

 

Закарпатська

1,8

0,0

1,5

 

Івано-Франківська

-0,8

–2,6

–1,9

 

Львівська

-2,4

–2,9

–2,6

 

Чернівецька

-1,2

–2,2

–2,2

 

 

Від'ємний коефіцієнт природного приросту, виходячи зі специфіки сучасного деморозвитку країни, має місце в усіх її регіонах, досягаючи при цьому мінімальних значень саме в областях Західного регіону (Табл.1). Високою є дитяча смертність, коефіцієнт якої протягом останніх п'яти років коливається від 10,0 до 14,5 немовлят на 1000 народжених (по Україні - 10 немовлят).

Неусуненою залишається впродовж півстоліття розбалансованість статево-вікової структури населення. Ситуація щодо цього у Карпатському регіоні є досить непоганою, де розрив у питомій вазі обох статей у складі населення виявився мінімальним. Зокрема у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській областях на 1000 жінок припадало від 900 до 928 чоловіків.

В країні постійно погіршується вікова структура населення, продовжується його постаріння. Значне зростання частки людей, що вийшли за межі офіційно  встановленого працездатного віку, при одночасному зменшенні частки осіб, які ще не досягли цього віку, різко посилює трудове і економічне навантаження на працюючу частину населення. Зменшується частина економічно активного населення ( населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг) Карпатського регіону (табл. 2).[3]

Таблиця 2

Економічно активне населення Карпатського регіону

 

В середньому за 2008 рік

В середньому за 2009 рік

всього, у віці 15 -70 років

з них працездатного віку

всього, у віці 15 -70 років

з них працездатного віку

тис. осіб

у % до всього населення відповід-

ного віку

тис. осіб

у % до всього населення відповід-

ного віку

тис. осіб

у % до всього населення відповід-

ного віку

тис. осіб

у % до всього населення відповід-

ного віку

Україна

22397,4

63,3

20675,7

72,3

22150,3

63,3

20321,6

71,6

Закарпатська

590,0

64,0

553,2

71,1

582,6

63,2

546,1

70,2

Івано-Франківська

588,4

58,0

545,0

64,3

578,1

57,0

535,6

63,1

Львівська

1182,2

62,2

1087,2

68,9

1185,5

62,5

1090,5

69,2

Чернівецька

415,9

62,4

364,7

65,9

415,2

62,3

356,5

64,4

 

Особливо несприятлива вікова структура населення сформувалась в сільській місцевості, де питома вага осіб поза межами працездатного віку в 1,4 рази перевищує частку молоді. Найменше демографічне навантаження з боку пенсіонерів мало місце в Карпатському регіоні, де відповідно складало по областях: Закарпатська - 232 особи, Івано-Франківська - 275, Чернівецька - 271, Львівська - 278 осіб. Всього по країні на 1000 мешканців припадає 301 пенсіонер [3]. Хоча Західний регіон усе ще продовжує зберігати певні демографічні переваги, але і в ньому відбувається, правда із запізненням на 8-10 років, погіршення кількісних параметрів деморозвитку, що дає підставу обстоювати тезу про поступове вирівнювання демографічної ситуації в масштабах усієї країни. У зв'язку з тим, що регіонам України притаманна певна специфіка деморозвитку, то демографічна політика в країні повинна враховувати цю специфіку, іншими словами - мати відповідні регіональні варіанти. Але за всіх умов її метою повинна залишатись скерованість на досягнення оптимальних кількісних і якісних показників деморозвитку. Демографічна політика може здійснюватися в чистому вигляді, коли її результати досягаються стимулюванням народжуваності, імміграції або еміграції, плануванням сім'ї, тощо. В такому випадку досягається ціль досягнення конкретним суспільством певних кількісних характеристик його деморозвитку. Якщо ж суспільство ставить перед собою мету досягнення певного рівня якісного розвитку народонаселення, то досягти її одними тільки заходами демографічного змісту навряд чи вдасться. Тому, в переважній більшості випадків здійснюється конкретна соціальна політика, в якій  системно поєднуються заходи власне демографічного, економічного, юридичного, морального та ін. плану. Саме таке поєднання, зокрема, гарантує при неможливості безпосереднього впливу на демографічну поведінку громадян підтримання на досягненому рівні якісних особливостей трудового потенціалу. В Україні при плануванні заходів демографічної політики особливий акцент слід ставити на необхідність збереження (а по можливості - і нарощування) вже досягненого рівня якісних характеристик народонаселення. Передові в економічному відношенні держави, які тривалий час мають справу зі звуженим відтворенням власного населення, значну частину ВВП спрямовують саме на досягнення оптимального рівня розвитку якісних характеристик трудового та інтелектуального потенціалу. Очевидно, подібний шлях повинна вибрати і українська держава.

Література:

1.    Указ Президента України «Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року»// режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=958%2F99

2. Михайлюк А.В. Демографічний вимір трудового потенціалу Карпатського регіону// режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vpu/Ekon/2009_7/41.pdf

3.www.ukrstat.com.ua.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уважаемые ученые!

 

ООО «Руснаучкнига» (г.Белгород, Россия), совместно с издательством “Наука и образование (Днепропетровск, Украина), Publishing House “Education and Science” s.r.o. (Чехия, Прага), ТОО «Уралнаучкнига» (Уральск, Казахстан), ООД «Бял ГРАД-БГ» (г. София, Болгария), ООО «Научный вестник» (г. Гомель, Беларусь) и Sp. z o.o. “Nauka I studia”, приглашает Вас принять участие во:

 

ІI Международной научно-практической конференции

 «Актуальные проблемы современных наук – 2010»

Срок подачи: 05.06.2010

Сроки проведения: 07-15.06.2010

Место издания: Sp. z o.o. “Nauka I studia”,(Przemysl , Польша)

Оргкомитет планирует размещать доклады на Web-странице по адресу:

http://www.rusnauka.com/

  ПО ИТОГАМ КОНФЕРЕНЦИИ БУДУТ ОПУБЛИКОВАНЫ ТЕЗИСЫ ДОКЛАДОВ, И РАЗОСЛАНЫ ПО ПОЧТОВЫМ АДРЕСАМ АВТОРОВ.

     НА ОДИН ТЕЗИС РАССЫЛАЕТСЯ ОДИН АВТОРСКИЙ ЭКЗЕМПЛЯР СБОРНИКА ТЕЗИСОВ.

Рабочие языки конференции – РУССКИЙ, УКРАИНСКИЙ И АНГЛИЙСКИЙ

Контактные телефоны:

 

Факс: 8 (056) 234 29 61, 35 78 19, (056)370 13 13 (Украина)