Максимчук М.О.

Буковинська державна фінансова академія

Аналіз демографічної ситуації в Чернівецькій області

 

Будувати світле завтра можна з єдиною метою: щоб жити в ньому. Проте поки в новому домі, який ми створюємо протягом 15 років незалежності, мешканців залишається все менше. За невтішними прогнозами експертів, якщо всі нинішні демографічні тенденції збережуться, то до 2050 року в Україні залишаться не більше 25 мільйонів осіб, з них працездатного населення - всього п'ята частина.

Проблемі трансформації сучасних демографічних процесів, визначенню їх причин та наслідків, заходів щодо їх регулювання приділяли увагу вітчизняні вчені, які досліджують проблеми демографічного відтворення, зокрема С.Ф. Биконя, В. Стешенко, В.О. Хвіст, В.А. Моргун. Серед нещодавніх публікацій слід виділити «Концепцію демографічного розвитку України на 2005-2015 р.» [1].

Чернівецька область — область у західній частині України, утворена 7 серпня 1940р. Частка регіону за чисельністю наявного населення загалом по Україні складає 1,94 відсотка.

На 1 березня 2010 в області, за оцінкою, проживало 904,2 тис. осіб, з них 379,5 тис. осіб мешкало в міських поселеннях, а 524,7 тис. осіб – у сільській місцевості. Упродовж січня–лютого 2010 чисельність наявного населення області зменшилася на 205 осіб, що у розрахунку на 1000 жителів склало 1,4 особи.

Населення області зменшилося виключно за рахунок природного скорочення – 298 осіб, водночас зафіксовано міграційний приріст населення (93 особи).

Природне скорочення населення зафіксовано в більшості районів області крім Герцаївського, Путильського, Вижницького, Глибоцького та Сторожинецького. У м.Чернівцях спостерігалося природне скорочення 53 особи, а у м.Новодністровську – природний приріст є позитивним і становить 7 осіб.

Природне скорочення населення в січні–лютому 2010 порівняно з січнем–лютим 2009р. зменшилося на 40 осіб (на 11,8%).

Кількість народжених у січні–лютому поточного року  зменшилась порівняно з січнем–лютим 2009р. на 29 осіб, або на 1,6% і становила 1749 осіб. Рівень народжуваності по області порівняно з січнем–лютим 2009р. зменшився з 12,2 до 12 осіб на 1000 жителів. Найбільша частота народжень у розрахунку на 1000 жителів зафіксована в Вижницькому та Сторожинецькому районах (відповідно 17 та 16,9 особи на 1000 жителів), а найменша – в містах Новодністровську та Чернівцях (відповідно 9,3 та 9,5 особи на 1000 жителів).

Народжуваність у сільській місцевості залишається традиційно вищою, ніж у міських поселеннях (13 проти 10,6 особи на 1000 жителів).

У січні–лютому п.р. рівень смертності в області порівняно з січнем–лютим 2009р. зменшився з 14,5 до 14 померлих на 1000 жителів.

Найвищий рівень смертності в січні–лютому п.р. зафіксовано в Сокирянському та Кельменецькому районах (відповідно 19,2 та 19,1 особи на 1000 жителів), а найнижчий – у м.Новодністровську (5,3 особи).

Рівень смертності в сільській місцевості перевищував відповідний показник у міських поселеннях (16,1 проти 11,1 особи на 1000 жителів).

Міграційний приріст населення в січні–лютому п.р. становив 93 особи. Інтенсивність міграційного приросту в розрахунку на 1000 жителів становила 0,6 особи.

Приріст населення в результаті міжрегіональної міграції в січні–лютому п.р. становив 39 осіб. В інші регіони України вибуло 376 осіб, а прибуло з них 415 осіб. За межі країни виїхало 30 осіб, приїхало з інших країн 84 особи.

Загальне міграційне скорочення населення в січні–лютому п.р. зафіксовано в більшості районів області. Його рівень був найбільшим у Новоселицькому районі (4,5 особи на 1000 жителів). Поряд з цим, міграційний приріст населення спостерігався в Герцаївському та Сокирянському (по 1,7 особи на 1000 жителів) і Кіцманському (1,0) районах.

Демографічна проблема, як ми бачимо, багатогранна, що порджує різноплановість політики в соціально-економічній сфері. Основними проблемами в Чернівецькій області є:

·                                                                                                        смертність немовлят;

·     масові трудові міграції ;

Спостерігається погіршення репродуктивного здоров’я населення: майже 68% пологів відбуваються з ускладненнями; за даними обстежень, питома вага безплідних жінок становить близько 7% жінок дітородного віку, тобто близько 870 тисяч подружніх пар є безплідними через захворювання жінок.

Головними складовими необоротних демографічних втрат є високі рівні смертності дітей віком до 1 року та чоловіків працездатного віку (через надмірну смертність від хвороб системи кровообігу та внаслідок зовнішніх дій).

Основними причинами втрат здоров’я, зростання смертності та зниження очікуваної тривалості життя є низький рівень і несприятливі умови життя та праці значної частини населення, низька ефективність існуючої системи охорони здоров’я, поширеність шкідливих звичок та нехтування нормами здорового способу життя.

Залежно від демографічної ситуації як і в країні, так і в регіоні здійснюється певна демографічна політика — комплекс соціально-економічних заходів, за допомогою яких уряд скеровує ці процеси у потрібному напрямку.

 В 2005-2015 рр. її метою є ефективна протидія поширенню наслідків негативних тенденцій відтворення населення, їх зміна на краще.

Першочерговим пріоритетом нації, яка дбає про своє сучасне і майбутнє має бути збереження і поліпшення здоров’я населення. Подолання демографічної кризи можливе лише за умови істотного підвищення рівня життя широких верств населення, цілеспрямованого державного впливу на трансформацію соціальної інфраструктури, послідовно на ринковій і страховій базі, та запровадження комплексу взаємоузгоджених специфічних заходів. Це забезпечить основні соціальні гарантії для переважної більшості населення і зменшить кількісні і якісні втрати суспільства від демографічної кризи.

Політика регіону  щодо соціальної інфраструктури має бути спрямована на створення необхідних умов для збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я населення, формування і стимулювання здорового способу життя, вирішення проблем гігієни і безпеки праці, підтримки молоді, захисту інвалідів і людей похилого віку, забезпечення розвитку освіти, культури, відпочинку.

Подолання негативних демографічних тенденцій – складний і тривалий процес, тому незважаючи на певні позитивні зрушення, демографічна ситуація в Чернівецькій області залишається складною. У цій ситуації напрями демографічної політики держави мають спрямовуватися передусім на підвищення рівня та поліпшення якості життя населення. Акценти варто робити не на кількісних, а на якісних параметрах демографічного відтворення. Необхідно сконцентрувати зусилля на вирішенні поточних і стратегічних завдань - економічному забезпеченні відтворення населення, належному соціальному захисту сімей з дітьми та осіб похилого віку, поліпшенні екологічної ситуації, зниженні виробничого та побутового (передусім, пов'язаного з транспортом) травматизму, популяризації здорового способу життя (зниженні масштабів тютюнопаління, особливо серед молоді, формуванні культури вживання алкогольних напоїв), забезпеченні доступності якісної медичної допомоги та освіти, що, зрештою, стане вагомим підґрунтям для переходу до сучасного режиму відтворення населення і підвищення тривалості повноцінного активного його життя.

                                 Список використаної літератури:

 

1.                 Концепція демографічного розвитку України на 2005-2015 рр. // http://www.rada.dok.ua.

2.                  Васильєва Л. Й. Демогpафічні аспекти сучасної сім’ї // Актуал. пpобл. політики: Зб. наук. пp. - Одеса, 1997. - Вип.1-2. - С.15-17.

3.                 Балябанова Г.П.  Трудова міграція в Україні в умовах глобалізації// Держава та регіони.-2008.-№2