Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

Приказка Ганна Деонизіївна

Науковий керівник: Белей С.І.

Буковинська державна фінансова академія,Україна

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ В УКРАЇНІ

Останнім часом ми часто зустрічаємо інформацію про такі явища, як рейдерство, захоплення бізнесу і інші подібні прийоми недобросовісної конкуренції. Адже криза розширює можливості використання незаконних методів конкуренції. У зв’язку з цим конкурентна боротьба між підприємствами значно посилилася і виросла спокуса досягти мети недобросовісними методами. Межа між добросовісною і недобросовісною в сучасному суспільстві є досить розмитою. Нерідко бувають випадки, коли з метою прибрати конкурента його звинувачують в недобросовісній конкуренції і звертаються в Антимонопольний комітет. Щоб уникнути цього і захистити бізнес, треба знати тонкощі добросовісної конкуренції.

Суспільна складова системи захисту економічної конкуренції у цей час знаходиться у стадії розвитку і включає недержавні інституції, діяльність яких сприяє утвердженню в суспільстві чесних звичаїв у підприємництві, розвитку добросовісної, суспільно корисної конкуренції.

За змістом система державного захисту економічної конкуренції, яка склалася в Україні, передбачає : виявлення та припинення протиправних дій, які призводять або можуть призвести до спотворення конкуренції внаслідок дій суб’єктів господарювання ; зловживання ринковою владою суб’єктами господарювання, які займають монопольне становище, або дій державних органів; запобігання недопущенню, усуненню, обмеженню або спотворенню конкуренції шляхом внесення відповідних пропозицій до інших державних органів, формування конкурентної свідомості в суспільстві [1].

Однак, ця система не є ідеальною, тому існує низка проблем :

- незавершеність системи державного регулювання природних монополій, його недоліки обумовлюють значну кількість зловживань монопольним становищем на цих ринках та призводять до того, що органи Комітету вимушені шляхом застосування механізмів конкуренційного законодавства, компенсувати недоліки регулювання;

- для забезпечення захисту конкуренції від протиправних посягань в Україні, на відміну від більшості країн, майже не використовуються можливості правоохоронних органів;

- недостатньою у здійсненні заходів, що сприяли б запобіганню та виявленню порушень законодавства про захист економічної конкуренції, є участь органів галузевого і територіального управління економікою;

- в Україні відсутня система контролю над державною допомогою суб’єктам господарювання, яка дозволяла б мінімізувати її негативний вплив на конкуренцію;

- відсутні загальнонаціональні програми розвитку і захисту конкуренції, з урахуванням яких мала б формуватися політика Уряду та визначалися б конкретні завдання державних органів у цій сфері;

- недостатньою є культура конкуренції у суспільстві (як у державних органах, так і у підприємництві), що стримує розвиток економічної конкуренції [3].

Ці проблеми намагаються бути вирішеними на державному рівні. Тому для розв`язку цих проблем потрібно здійснити такі заходи:

- чітке врегулювання у підзаконних актах предмета та порядку взаємодії між Антимонопольним комітетом України та іншими органами державної влади, зокрема Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання державою свого конституційного обов’язку щодо захисту конкуренції у підприємницькій діяльності;

- запровадження кримінальної відповідальності за найбільш суспільно небезпечні антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання шляхом внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України;

- підготовка та затвердження актом Кабінету Міністрів України Концепції створення системи контролю за наданням і використанням державної допомоги суб’єктам господарювання;

- створення спеціальних секторів у відповідних органах виконавчої влади;

- налагодження взаємодії з громадськими організаціями (спілками, професійними об’єднаннями) підприємців, які функціонують на основі професійних кодексів етики (кодексів честі) і охоплюють підприємців за різними галузями і напрямами діяльності;

- пропаганда цінностей добросовісної конкуренції із використанням засобів масової інформації, включно спеціальні освітні програми;

- розширення співробітництва з питань захисту конкуренції з Європейською комісією; міжнародними організаціями;

- забезпечення практичного наповнення двостороннього співробітництва з відомствами із захисту конкуренції інших країн [2].

Отже, щоб зберегти добросовісну конкуренцію суспільство повинно сприяти організації певної системи конкурентних відносин. Держава негайно повинна вирішувати проблеми, які є на сучасному ринку з конкуренцією взагалі. Україна, вже зробила перші кроки до цивілізації конкурентних процесів. Потрібно не зупинятись на досягнутому.

Список використаної літератури:

1. C. Аптекар , О. Жамайда. Розвиток конкуренції в Україні .// Економіка України. – 2009. -№7. – ст. 13-21.

2. Тарнавська Н. Новітні прояви конкуренції в суспільстві, яке базується на знаннях.// Економіка України. – 2008.- №2. – ст. 4-16.

3. Грод А. М. Теоретичні засади формування конкурентно спрямованих ринкових структур.// Актуальні проблеми економіки. -2009.-№ 7.