Економічні науки/10.Економіка підприємства

Лупак Р. Л.,Чабан Ю.Р.

Львівська комерційна академія

Оцінка рівня конкурентоспроможності
підприємств сфери послуг

У механізмі ринкової взаємодії як на макро так і на макрорівні конкуренція виконує роль основної рушійної сили розширеного відтворення ефективної самоорганізації . Створення стійких конкурентних позицій економіки України передбачає підвищення рівня конкурентоспроможності виробників. Вітчизняні підприємства повинні зосереджувати увагу не тільки на ефективності виробництва, але й на ефективності функціонування в конкурентному середовищі, а тому виникає необхідність науково – методичного забезпечення оцінки та діагностики структур їхніх ринків діяльності [3,с.34].

Конкурентоспроможність є одним з вагомих показників стану господарчої системи, який визначає перспективи його подальшого розвитку, можливості досягнення стратегічних цілей та завдань. Погоджуючись із думкою більшості українських і зарубіжних вчених, зазначимо, що нині відсутня загальноприйнята методика визначення та оцінки конкурентоспроможності підприємства. Проте науковцями розроблена досить велика кількість різноманітних та надзвичайно цікавих методичних підходів до визначення рівня конкурентоспроможності підприємств.

Наприклад, доречна класифікація, яку пропонують В.А. Сідун та Ю.В. Пономарьова щодо оцінки конкурентоспроможності підприємства за методом різниць, методом рангів, методом балів і методом еталону [5,с.254]. За допомогою рис. 1 систематизуємо методи визначення конкурентоспроможності.

Діагностику конкурентоспроможності ринків слід проводити за допомогою показників ринкової влади, які визначають ступінь концентрації ринку та показують стан підприємства і його вплив на ринок, а також аналізують ринкову ситуацію в цілому.

Рис.1. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Складено Чабан Ю. Р.

Основні методи, в основі яких лежить оцінка розподілу ринкових часток між конкурентами діяльності підприємств у сфері надання послуг, зображенні на рис.2.

Залежно від методу оцінки конкурентоспроможності, може розраховуватися загальний показник конкурентоспроможності потенціалу підприємства або шляхом зіставлення з показниками підприємств – конкурентів даватися пряма оцінка рівня конкурентоспроможності за кожним напрямком.

Як показує практика, найбільша конкурентна активність спостерігається, коли конкуренти володіють приблизно рівними частками ринку.

Рис.2.Показники оцінки розподілу ринкових часток між конкурентами та рівня інтенсивності конкуренції.

Складено Чабан Ю. Р.

У випадку, коли конкуренти володіють приблизно рівними частками ринку інтенсивність конкуренції на ринку сфери послуг, визначається за допомогою міри схожості ринкових часток конкурентів, що дозволяє визначити коефіцієнт варіації (відношення середньоквадратичного відхилення часток до їх середньоарифметичного значення) [4,с.65-67].

Чотирьох частковий показник концентрації являє собою загальну частку 4 - х підприємств ринку, що реалізують максимальний обсяг продукції в загальному обсязі реалізації продукції на даному ринку. Дозволяє оцінити ступінь монополізації ринку та величиною, оберненою до інтенсивності конкуренції. Індекс Херфіндаля – дає можливість оцінити розподіл ринкових часток за допомогою суми квадратів ринкових часток конкурентів. Значення індексу Херфіндаля збільшується по мірі зростання концентрації в галузі і досягає 1 при чистій монополії. В галузі, де діють 100 рівноправних підприємств з рівними частками, Ін=0,01[2,с.64].

Індекс Херфіндаля - Хіршмана найпопулярніший розрахунковий показник в аналізі структури ринку, який визначається як сума квадратів часток усіх підприємств, що діють на даному ринку. Для модифікованого індексу суми квадратів часток розраховується лише для перших 50 найбільших підприємств, які працюють на ринку, що аналізується.

Індекс Розенблюту, усуває недоліки індексу Херфіндаля - Хіршмана, оскільки розраховується з урахуванням порядкового номера підприємств, отриманого на основі ранжування часток від максимуму до мінімуму.

Показник ентропії застосовується при оцінці розподілу часток. середньозваження часток проводиться не на основі рангів підприємств, а за допомогою натуральних логарифмів часток.

Індекс Холла – Тайдмана - розраховується на основі зіставлення рангів підприємств. Якщо НТ=1 – ринок висококонцентрований, монопольний; НТ=1/m - ринок неконцентрований.

Коефіцієнт відносної концентрації, якщо К>1 – ринок неконцентрований; К <1 ринок висококонцентрований.

Отже, як показав проведений аналіз методів оцінки конкурентоспроможності підприємства, жоден з них не є універсальним і має свої недоліки. Тому існує об’єктивна потреба в розробці комплексного методу оцінки конкурентоспроможності, який буде ґрунтуватися на принципах системності, об’єктивності, динамічності, безперервності, оптимальності та конструктивності.

Найбільш об’єктивний результат дослідження можна одержати шляхом одночасної оцінки конкурентоспроможності різними методами та вибору на їх основі реальної характеристики конкурентної позиції підприємства, причому доцільно провести і якісний, і кількісний аналіз.

Література

1. Дробітко Н.А. Методи діагностики стану ринкової конкуренції / Н. А. Дробітко // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України .- 2005.- №1(15).- с.43-46.

2. Кириченко Л. Д. Механізм управління конкурентоспроможністю підприємств / Л. Д. Кириченко // Вісник КНТЕУ.- 2009. №1.- с. 62- 67.

3. Носенко Н. А. Методи оцінки і аналізу конкурентоспроможності продукції / Н. А. Носенко, О. А. Понежда // Акціонер. – 2007.- №6/7.- с.34-37.

4. Реутов В. Є. Конкурентоздатність підприємства: критерії, показники і методика оцінювання / В. Є. Реутов// Економіка та держава. – 2008.- №5.-с. 65-67.

5. Сідун В. А. Економіка підприємства / В. А. Сідун, Ю. В.Пономарьова. – К.: ЦНЛ, 2003. – 436 с.