ДЗЮБА РУСЛАН ГРИГОРОВИЧ

Студент кафедри фінансів ХНЕУ

Спеціальності 7.050.104

Структурно-функціональне моделювання процесу управління кредиторською заборгованістю

На сьогоднішній день є актуальною побудова автоматизованої системи управління кредиторською заборгованістю, котра дозволяє прогнозувати об’єм залучення кредиторської заборгованості та раціоналізувати її таким чином, щоб досягти найбільш ефективного її використання. Організація процесу залучення кредиторської заборгованості, розробка ефективної та гнучкої автоматизованої системи управління кредиторською заборгованістю є основою фінансової стабільності та ринкової стійкості підприємств.

Процес моделювання системи починається з побудування контекстної діаграми, тобто найбільш абстрактного рівня опису системи у цілому (рис. 1).

Рисунок 1. Розробка моделі управління кредиторською заборгованістю

Функціональний блок 0 (рис. 1) є головним елементом моделі управління кредиторською заборгованістю. Так вхідним елементом блоку є фінансова звітність підприємства у формах №1 та №2 «Баланс» та «Звіт про фінансові результати» відповідно (з лівої сторони блоку). Основним елементами управління (з верхньої сторони блоку) є: цілі та стратегія в діяльності підприємства, методична база та Положення Стандарту бухгалтерського обліку України №11 «Зобов’язання». Керуючий елемент – фінансовий менеджер та використані ним інформаційні технології, основним завданням якого є безпосереднє втілення моделі за допомогою прикладного забезпечення. Вихідним результатом моделі є методичні підходи удосконалення управління кредиторською заборгованістю.

Розглянемо більш детально запропоновану модель на рис. 2. Декомпозиція блоку «Розробити модель управління кредиторською заборгованістю».

Рисунок 2. Декомпозиція блоку «Розробити модель управління кредиторською заборгованістю»

Для блоку 1 вхідним елементом слугує фінансова звітність підприємства, що формує загальну характеристику фінансового стану підприємства на виході зі структурного блоку. Керуючим елементом при цьому є цілі та стратегія підприємства, а також П(С)БО №11 «Зобов’язання.

Другим етапом моделі є аналіз структури та об’єму кредиторської заборгованості.

Третім етапом моделі є оптимізація структури та об’єму кредиторської заборгованості (блок 3). На виході блоку отримуємо комплекс принципів щодо оптимізації кредиторської заборгованості підприємства.

Розглядаючи блок 4 необхідно розробити принципи мінімізації витрат по кредиторській заборгованості (вихід блоку). Керуючим елементом є П(С)БО та цілі й стратегія діяльності підприємства.

П’ятим й заключним етапом моделі є розробка загальних принципів управління кредиторською заборгованістю підприємства (блок 5). Керуючим елементом при цьому виступають цілі та стратегія діяльності підприємства.

Розглянемо детальніше структуру блоку 1 «Провести загальний аналіз фінансового стану підприємства» на рис. 3.

Підструктурні блоки 1-6 структурного блоку 1 «Провести загальний аналіз фінансового стану підприємства» за керуючим елементом та за механізмом управління однорідні.

Підструктурний блок 7 носить аналітичний характер, та є результатом узагальнення аналізу всіх попередніх етапів фінансового аналізу підприємства.

Рисунок 3. Декомпозиція блоку «Провести загальний аналіз фінансового стану підприємства»

Наступним етапом моделі є декомпозиція блоку «оптимізація структури та об’єму кредиторської заборгованості» (рис. 4). Декомпозиція цього блоку включає в собі виконання шести етапів.

Рисунок 4. Декомпозиція блоку «Оптимізувати структуру та об’єм кредиторської заборгованості»

Першим етапом є аналіз залучених та використаних коштів у попередньому періоді (блок 1). Отже вхідна інформація блоку – характеристика об’єму та структури кредиторської заборгованості, загальна характеристика фінансового стану підприємства. Керуючий елемент – П(С)БО та цілі і стратегія підприємства.

Другим етапом є визначення цілей можливого залучення позикового капіталу в майбутньому (блок 2). Вхідна інформація, керуючий елемент та механізм управління подібні до попереднього структурного блоку. На виході отримуємо оцінку вже залученого капіталу.

Третій етап (блок 3) характеризується визначенням граничного обсягу залучення кредиторської заборгованості за допомогою економічних показників та з врахуванням граничної стійкості підприємства. На виході одержуємо результат у вигляді граничного обсягу залучення кредиторської заборгованості.

Четвертий етап (блок 4) характеризує обсяг залучення кредиторської заборгованості на короткостроковій та довгостроковій основі.

На п’ятому етапі (блок 5) потрібно проаналізувати ефективність використання кредиторської заборгованості.

Шостий блок процесу оптимізації характеризується розробкою загальних механізмів оптимізації та виокремлення найбільш суттєвих процесів.

Розглянемо процес «мінімізувати витрати кредиторській заборгованості» (рис. 5). Декомпозиція цього блоку складається з шести послідовних етапів. В результаті ми отримаємо загальні механізми, щодо мінімізації витрат за користування кредиторською заборгованістю. Вхідними даними для 1-5 блоків є загальна характеристика фінансового стану підприємства, характеристика об’єму та структури кредиторської заборгованості; керуючий елемент П(С)БО та цілі і стратегія підприємства; механізм управління – фінансовий менеджер та інформаційні технології.

Рисунок 5. Декомпозиція блоку «мінімізувати витрати по кредиторській заборгованості»

1) На першому етапі необхідно визначити вартість вже залученої кредиторської заборгованості, шляхом оцінки вартості залучення в розрізі різних форм кредиторської заборгованості (блок 1).

2) Другим етапом є визначення форм можливого залучення кредиторської заборгованості (блок 2). На виході повинні отримати форми кредитування, що допоможуть мінімізувати витрати.

3) Третім етапом є визначення складу основних кредиторів (блок 3). Виходом структурного підблоку буде основний склад кредиторів підприємства.

4) Четвертий етап характеризується можливістю підприємства здійснювати пільгові та спеціальні умови залучення кредиторської заборгованості.

5) П’ятим етапом є можливість підприємства здійснювати своєчасні розрахунки за надані кредитні ресурси.

Список літератури:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» // Все про бухгалтерський облік.-2002.-№84(151).-с.35-36.

2. Оптимизация управления кредиторской задолженостью на предприятиях промышлености / Короткова М.В. // Весник ОГУ. – 2009г. - №5. – С. 104-109.

3. Официальный сайт «Экономико-правовая библиотека» [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.vuzlib.net/ukp/6.htm