Студентка 5 курсу Ганенко Ю.С.

Харківський національний економічний університет, Україна

Застосування факторного аналізу прибутку для забезпечення стійкого розвитку підприємства

В умовах ринкової економіки прибуток відіграє важливу роль, будучи головною метою підприємницької діяльності, створюючи базу економічного розвитку держави в цілому, будучи критерієм ефективності конкретної виробничої діяльності, основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток. Прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства, найважливішим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства, а також основним захисним механізмом, що охороняє підприємство від загрози банкрутства [6].

Саме для створення оптимальної величини прибутку необхідний глибокий і всебічний його аналіз, що є обумовило актуальність дослідження.

Особливості управління прибутком підприємства за допомогою застосування факторного аналізу були розглянуті у роботах таких авторів, як Ганжа Ю.В., Рязанцева В.В., Масленко Ю.В., Зинченко Е.А., Воробйов Ю.М., Ковальов В.А. [3, 2, 1, 4, 5, 6].

Проте, віддаючи належне існуючим теоретичним і методичним розробкам цих авторів, слід наголосити, що динаміка економічних умов потребує систематичного розширення і поглиблення теоретичних поглядів та удосконалення механізму управління прибутком за допомогою використання факторного аналізу. Сучасні умови потребують більш детального підходу до цієї проблеми, який спираючись на існуючи методології, враховував би специфіку розвитку економічних відносин в Україні, а також особливості формування, розподілу та використання прибутку на вітчизняних підприємствах.

На жаль, керівництво вітчизняних підприємств засвоїло тільки один напрям максимізації прибутку – це збільшення обсягів виробництва та підйом ціни продукції. Цей напрям залишено у спадщину минулим економічним режимом. Більш ефективним методом збільшення прибутку є організаційно-економічний метод, який пов'язаний з мінімізацією всіх видів ресурсів і всіх видів витрат. Для вирішення проблеми підвищення ефективності діяльності підприємства необхідне впровадження на підприємстві системи управління прибутком, головним елементом якого є факторний аналіз [4].

Факторний аналіз прибутку – це методика комплексного системного вивчення та виміру впливу факторів на величину результативних показників.

Одним з прийомів проведення факторного аналізу є прийоми елімінування.

Елімінувати – означає усунути, виключити вплив всіх факторів на величину результативного показника, окрім одного [3].

На відміну від методики аналізу прибутку, що застосовувалася раніше на вітчизняних підприємствах, зазначена методика дозволяє більш повно врахувати взаємозв’язок між показниками і точніше виміряти вплив певних факторів і на базі цього керувати процесом формування прибутку підприємства [2].

Для аналізу ми візьмемо показники підприємства і занесемо їх до таблиці 1 (дані для факторного аналізу прибутку).

Таблиця 1. Факторний аналіз прибутку

Показники	Код рядка	Попередній (базисний) рік	Звітній рік	Зміни
1. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходів (В)	035	130771	202657	71886
2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (С)	040	105555	159027	53472
3. Адміністративні витрати (АР)	070	16719	23299	6580
4. Витрати на збут (СР)	080	4061	7488	3427
5. Інші операційні витрати (ДОР)	090	76138	154040	77902
6. Фінансові доходи (ФД)	120	0	0	0
7. Фінансові витрати (ФР)	140	582	4794	4212
8. Податок на прибуток (ННП)	180	1793	3683	1890
9. Чистий прибуток (ЧП)	220	275	315	40

В даному випадку вплив факторних показників на прибуток (результативний показник) можна представити у вигляді адитивної моделі (див. формулу 2).

. (2)

Як відомо, величина виручки від реалізації залежить від таких факторів, як ціна реалізованої продукції, питома вага кожного виду продукції у загальному обсязі реалізації та кількості продукції, яка реалізується.

За допомогою даних Звіту про фінансові результати, виявити вплив всіх перелічених факторів на фінансовий результат неможливо, тому що нам невідомі такі показники, як питома вага реалізованої та виробленої продукції, обсяг випуску та реалізації, а також ціна та собівартість одиниці.

У той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив змін цін, обсягу реалізованої та випущеної продукції на розмір чистого прибутку.

За аналізований період (2007 – 2009 рр.) ціни на продукцію збільшились на 10%, тобто індекс цін (І_ц) склав 1,1.

За звітній період виручка від реалізації продукції збільшилась на 71886 тис. грн. Подібна зміна є результатом впливу двох факторів: ціни реалізації та обсягу реалізованої продукції (з урахуванням структури). Розрахунок впливу цих факторів можна виявити за допомогою формул 3 та 4.

Формула 3 дає змогу виявити вплив ціни на зміну виручки від реалізації.

. (3)

(тис. грн.)

За допомогою формули 4 можна вияснити, наскільки на зміну виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вплинув обсяг реалізованої продукції.

. (4)

(тис. грн.)

Таким чином, зростання цін сприяло збільшенню виручки від реалізації на 18423,36 тис. грн., а збільшення обсягу випуску – на 53462,64 тис. грн. Із розрахунків видно, що на підприємстві спостерігається розширення виробництва.

Аналогічним чином розраховується вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції (див. формулу 5).

Уявімо, що собівартість одиниці виробленої продукції змінилась лише за рахунок зовнішніх факторів, а саме за рахунок цін, тоді розрахунок впливу ціни на собівартість проведемо за допомогою формули 5.

. (5)

(тис. грн.)

Вплив обсягу випуску продукції на собівартість розрахуємо за допомогою формули 6.

. (6)

(тис. грн.)

Отже, за рахунок збільшення обсягу випуску, собівартість продукції збільшилась на 39015 тис. грн., за рахунок зміни цін – на 14457 тис. грн.

Як видно з розрахунків, зміна цін вплинула на чистий прибуток у складі двох показників: виручки та собівартості. Причому вплив змін цін на розмір чистого прибутку у складі виручки та собівартості носить різнонаправлений характер: зростання виручки від реалізації сприяє зростанню чистого прибутку, а зростання собівартості сприяє зменшенню прибутку. Враховуючи цей факт, вплив змін цін на розмір чистого прибутку можна виявити за допомогою формули 7.

. (7)

∆П_ц = 18423,36 – 14457 = 3966,36 (тис. грн.)

За рахунок збільшення цін чистий прибуток підприємства збільшився на 3966,36 тис. грн.

Вплив таких чинників, як адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові доходи, фінансові витрати та податок на прибуток підприємств на зміну чистого прибутку можна розрахувати шляхом віднімання відповідних сум показників попереднього року із звітного року.

Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку представимо у формі таблиці 2 (табл. 2). Аналітичний розрахунок зробимо для періоду 2007 – 2009 рр.

Таблиця 2. Розрахунок зміни прибутку за рахунок кожного фактору

Зміна суми прибутку за рахунок:	Розрахунок	2009 р., сума, тис. грн.
1. Зміни цін		3966,36
2. Обсягу реалізованої продукції		53462,64
3. Обсягу виробленої продукції		-39015
4. Адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат		-87909
5. Фінансових доходів		0
6. Фінансових витрат		-4212
7. Податку на прибуток		-1890
Разом		40

Отже, табл. 2 дає змогу визначити за рахунок зміни яких показників було сформовано чистий прибуток підприємства у 2009 р.

Вирішальними чинниками збільшення чистого прибутку у 2009 р. до 315 тис. грн. були:

підвищення цін на реалізовану продукцію (за умови виключення впливу інших чинників цей чинник сприяв би збільшенню операційного прибутку в 10,8 раз порівняно з фактичним рівнем);

збільшення собівартості реалізованої продукції (внаслідок дії цього чинника за умови незмінності інших чинників операційний прибуток зменшився б майже в 10 разів порівняно з фактичним рівнем).

Оскільки обсяг реалізованої продукції підвищився більше, ніж її собівартість, то прибуток у загальному підсумку збільшився.

Таким чином, розглянута методика дозволяє точніше визначити вплив певних факторів на зміну суми прибутку, оскільки вона враховує взаємозв’язок обсягу виробництва, собівартості та прибутку.

Застосування викладеної методики факторного аналізу дозволить провести якісний внутрішній аналіз ефективності виробництва продукції, що забезпечить стійкий фінансовий стан будь-якого підприємства. Найголовніше, цей метод дозволить виявити центри відповідальності, функціонування яких призвело до зниження ефективності підприємства, а звідси – і до зниження прибутку, та зажадати від відповідальних осіб розробки заходів, необхідних для усунення негативних факторів [5].

Література:

1. Масленко Ю. В. Прибуток як джерело стійкого розвитку підприємства / Ю. В. Масленко, Є. Б. Іващенко // Наукові праці ДонНТУ. – 2004. – №82. – С. 195-200.

2. Рязанцева В. В. Аналіз формування та використання прибутку підприємства / В. В. Рязанцева // Статистика України. – 2007. – №1. – С. 41-43.

3. Ганжа Ю В. Міжнародна практика факторного аналізу прибутку підприємства / Ю. В. Масленко // Финансы и инвестиции. – 2007. – №16. – С. 23-25.

4. Зінченко Т. В. Управління прибутком і рентабельністю підприємства в умовах ринкової економіки / Т. В. Зінченко // Вісті ДВ. – 2005. – №7. – С. 57-62.

5. Воробьев Ю. Н. Финансовый менеджмент: учеб. пособ. / Ю. Н. Воробьев. – Симферополь: Таврия, 2007. – 632 с.

6. Ковалев В. В. Финансовий менеджмент: теория и практика / В. В. Ковалев. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: ТК Велби, Изд-во проспект, 2008. – 1024 с.