Княгницький А. І.
Буковинська державна фінансова академія
Аналіз
земель сільськогосподарського призначення Чернівецької області
Актуальність теми:
Чернівецька область володіє могутнім природно-ресурсним потенціалом. Земельний
фонд області становить низьку частку від території України. При цьому на
загальноукраїнському фоні область вирізняє велика кількість
сільськогосподарських угідь, особливо ріллі, що пов'язано з високою якість
земель, великою питомою вагою в їхньому складі чорноземів. Якщо брати по
Україні в цілому, то розораність сільськогосподарських угідь є найвищою у
світі. Вона досягла 78% в середньому по Україні, а в Чернівецькій області –
близько 72%. До обробітку залучені малопродуктивні угіддя, включаючи
водоохоронні зони і схилові землі. Водночас слід зазначити, що ефективність
використання земель в області є нижчою, ніж в середньому по Європі, але вищою
ніж в середньому по Україні. Для загальноекономічного розвитку Чернівецької
області одну з найголовніших ролей відіграють транскордонні зв'язки з Румунією
та Молдовою , які є єдиними сусідами по кордону з Чернівецькою областю.
Окремим аспектам проблем визначення
понять «сільські території» , «сільський розвиток» приділяється багато уваги в
сучасних економічних , економіко-географічних дослідженнях. А саме, В. Юрчишин,
О. Онищенко, М. Фурсенко, В. Тьоткін, Ю. Губені та ін.. обґрунтували
методології та організації сільського розвитку, сільських територій.
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для
виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської
науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої
інфраструктури або призначені для цих цілей. [1]
Досить часто вживаються поняття «сільський регіон», «сільська територія»
та «сільський розвиток» як категорії ,
близькі за своєю сутністю.
«Сільський розвиток» є формуванням життєво - спроможної системи ,
сукупності знань про сільський соціум, механізм ведення сільського господарства
на за садах сталого розвитку всієї сільської території.
«Сільська територія» - історично сформована в історично визначених межах
цілісна система зі своїми спільними ознаками: структурою, функціями, зв'язками,
культурою, умовами життя населення. Основні критерії, які вживаються для
формування поняття «сільська територія» є: географічні,
виробничо-функціональні, містобудівні та інженерного облаштування території.
Кількість населених пунктів по Чернівецькій області становить 417, в
тому числі: міста – 11, селища міського типу – 8, села – 398.
Територія Чернівецької області межує лише з двома іноземними державами,
з Румунією та Молдовою. Довжина
території кордону між Україною та Румунією становить понад 226 км., а довжина
кордону між Україною та Молдовою – близько 178 км.
Якщо
брати до уваги берег річки Прут , яка протікає через всю територію Чернівецької
області і розмежовує території Молдови та Румунії і частково України та
Румунії, то довжина відстані, по якій річка розмежовує дві держави становить
близько 50 км.
До
Чернівецької області прилягають такі райони Румунії як: Сату Марє, Марамурєш,
Сучава та Ботошани і такі райони Молдови як: Липкани, Ларга, Бричани, Очниця та
Отачь.
Область поділяється на 11 адміністративних районів: Кіцманський, Заставнівський, Хотинський, Герцаївський, Новоселицький, Кельменецький, Сокирянський, Глибоцький, Сторожицький, Путивльський, Вижницький, а також місто Чернівці.
Площа
території області по адміністративним районам
Таблиця 1.
(кв. км, тис. ос.)
|
Адмі-ністра-тивні
райони |
Новосе-лицьий |
Кіцман-ський |
Заста-внів-ський |
Хо-тин-ський |
Кель-менець-кий |
Соки-рян-ський |
Глибо-цький |
Сторо-жине-цький |
Путиль-ський |
Вижни-цький |
Герца-їв-ський |
|
Площа, кв. км. |
738 |
607 |
619 |
716 |
670 |
661 |
674 |
1160 |
884 |
903 |
316 |
До
порівняння території Чернівецької області з територією України за рівнем
сільськогосподарських угідь подано таблицю 1.[3]
Всього сільськогосподарських
земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, станом на
01.01.09
Таблиця 2.
(тисяч гектарів)
|
Адміні-стративне
утворен-ня |
Кількість
власників землі та земле-користу-вачів |
Загаль-на площа
земель, всього |
Сільськогосподарські
землі |
||||||
|
Всього |
У тому числі Угіддя |
||||||||
|
всього |
З них |
||||||||
|
Рілля |
Пере-логи |
Багато-річні
насаджен-ня |
Сіно-жаті |
Пасо-вища |
|||||
|
Чернівецька область |
716662 |
809,6 |
484 |
472,3 |
336,5 |
- |
25,9 |
41,1 |
68,8 |
|
Україна |
25090598 |
60354,8 |
42893,5 |
41675,9 |
392,2 |
392,2 |
898,7 |
2423,1 |
5515,7 |
Як можна побачити з вище наданої таблиці,
то загальна площа земель сільськогосподарського призначення Чернівецької області
займає невелику частку із загальної площі сільськогосподарських земель України.
Більшу частку всієї території займають землі сільськогосподарського
призначення, майже 60 %.
Важливою складовою народногосподарського виробництва Чернівецької області
є агропромисловий комплекс. Сільськогосподарська продукція виробляється у 25
агрофірмах, 6 акціонерних товариствах, 4 асоціаціях, 2 кооперативах, 677
фермерських та 270,5 тис. особистих підсобних господарствах.
У
січні–березні 2010 р. загальне виробництво продукції сільського господарства
збільшилось проти січня–березня 2009р. на 0,9%.
Станом на 1 квітня 2010 р. всіма категоріями
господарств посіяно по ярому клину, за розрахунками, 11,5 тис.га, у т.ч.
агроформуваннями – 6,2 тис.га, господарствами населення – 5,3 тис.га. Агропідприємствами
реалізовано власної сільськогосподарської продукції на 126,3 млн.грн., що на
15,5% більше, ніж за січень–березень 2009р. Середні ціни продажу
сільськогосподарської продукції аграрними підприємствами у січні–березні 2010 р.
зросли порівняно з січнем–березнем 2009р. на 26%, у т.ч. продукції рослинництва
– на 39,2%, тваринництва – на 23,9%. [2]
Основними
видами сільськогосподарської продукції та сировини, що виробляється в області є
зернові культури, цукрові буряки, картопля, овочі, фрукти, льон, молоко, м'ясо
великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.[4]
Виробіток сільськогосподарської продукції
у Чернівецькій області у 2009 році
Таблиця 3.
(тисяч гектарів,
тонн, штук)
|
Вид продукції |
Зернові |
Цукор |
Картопля |
Овочі |
Соняшник |
М'ясо |
Молоко |
Вовна |
Яйця |
|
Кількість продукції |
2766 тис. ц. |
64,2 тис. ц. |
118 тис. ц. |
145 тис. ц. |
0,6 тис. т. |
16,7 тис. т. |
71,7 тис. т. |
46,8 тис. т. |
8,1 млн. шт.. |
За останні роки реформовано 211 колективних
сільськогосподарських підприємств, що становить 91 % від загальної кількості,
215 або 99 % господарств уже одержали державні акти на право колективної
власності на землю. Фермерами обробляється більше 3 тис. га
сільськогосподарських
угідь. [4]
Україна солідно співпрацює зі своїми
країнами-сусідами, а саме Румунієї та Молдовою.
Важливим напрямом регіонального партнерства
України і Молдови слід назвати співробітництво в галузі сільського
господарства, культурно-освітній та інформаційній сферах. Договір між Урядом
України і Урядом Республіки Молдова про співробітництво прикордонних областей
України і адміністративно-територіальних одиниць Республіки Молдова був
підписаний 11 березня 1997 року. 2 червня 1997 р. у Констанці (Румунія) був
підписаний Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною
та Румунією, у якому зазначається: “Договірні сторони відповідно до положень
Європейської Рамкової Конвенції про ТКС між територіальними громадами або
владою заохочуватимуть і підтримуватимуть безпосередні контакти та
взаємовигідне співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями
України і Румунії, зокрема у прикордонних зонах. Вони також сприятимуть
співробітництву між адміністративно-територіальними одиницями обох держав в рамках
існуючих, а також новостворених єврорегіонів “Верхній Прут” і ”Нижній Дунай”,
до участі в яких можуть запрошуватись адміністративно-територіальні одиниці
інших зацікавлених держав. Договірні
Сторони діятимуть в рамках включення цього співробітництва в рамки відповідної
діяльності європейських інституцій ”.[5]
Великим
виробником сільськогосподарської продукції є Румунія і це дає поштовх для
активної співпраці з нею. Пpодукція
в Румунії в середньому по врожайності не тільки покриває основні внутрішні
потреби країни, але і частково експортується. Нині поряд зі сприятливими в
більшій частині країни грунтово-кліматичними умовами створені важливі
соціально-економічні передумови, що дозволяють у найближчий період різко
підвищити виробництво сільськогосподарських продуктів. У Румунії, як і в інших
країнах Південно-східної Європи, головна галузь сільського господарства —
рослинництво. Воно дає близько 2/3 валової сільськогосподарської продукції; на
долю тваринництва приходиться близько 1/3. У більшості рівнинних районів частка
рослинництва ще вища. У гірських і деяких передгірських районах тваринництво —
головна галузь
сільського господарства.
Зменшення в
останні роки посівів зернових культур не призвело до скорочення виробництва
зерна, тому що виросла врожайність. Серед зернових культур різко переважають
кукурудза і пшениця. Основні виробники зерна в Румунії — Нижньо-Дунайська і
Середньо-Дунайська низовини.
На даний
момент транскордонне співробітництво у сфері сільського господарства між Україною
та Молдовою, між Україною та Румунією з кожним роком становиться все більш
актуальним, потрібним для розвитку всіх його учасників.
Отже,
Чернівецька область є на високому рівні родючоземельної забезпеченості. Більшу
частку всієї території займають землі сільськогосподарського призначення. На
даний момент сільськогосподарські землі використовуються раціонально. З кожним
роком Україна (а саме Чернівецька область), Румунія та Молдова посилюють свої
економічні та агропромислові зв'язки, що призводить до сталого розвитку кожної
із них.
Список використаних джерел:
1.
Земельний КодексУкраїни N 2768-III
від 25 жовтня 2001 року, редакція
від
11.02.2010.
2.
http://www.bukovina.biz.ua