Штефано А. П.

Буковинська державна фінансова академія

Співпраця України з Міжнародним валютним фондом: реалії та перспективи

В статті розглянуто основні етапи співробітництва України з Міжнародними валютним фондом, визначено ризики, пов’язані з одержанням позик та першочергові заходи, які необхідно провести з метою сприяння співробітництва з Міжнародними валютним фондом в майбутньому.

Ключові слова: Міжнародний валютний фонд, Stand-By, кредит.

In the article the basic stages of collaboration of Ukraine are considered with the International monetary fund, certainly risks, connected with the receipt of loans and near-term measures, which must be conducted with the purpose of assistance the collaboration with the International monetary fund.

Keywords: International monetary fund, Stand-By, credit.

Актуальність проблеми. Світова фінансово-економічна криза негативно вплинула на ряд макроекономічних показників України і призвела до спаду виробництва, загальних неплатежів, зростання державного боргу та дефіциту державного бюджету, безробіття, загострення соціальних суперечностей. Тому для подолання цих негативних тенденцій в розвитку економіки країни актуальним є співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема Міжнародним валютним фондом.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Механізм та умови надання кредитів Міжнародним валютним фондом України досліджували такі вчені як: Антоненко І.В., Кабанов В.Г., Коренятко М.І., Савостьяненко М.В., Шатковська А.О. та інші.

Метою написання статті є дослідження тенденцій та перспектив розвитку фінансових відносин України з Міжнародним валютним фондом.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) є міжнародною фінансовою організацією, яка була заснована в 1944 році. Згідно зі Статутом Фонду, його кредити спрямовуються на підтримку курсу національної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу. Отримувачами кредитів МФВ є центральні банки країн, які зараховують їх у власні резерви і використовують виключно для інтервенцій на валютному ринку на вказані цілі. У 2009 році до складу МВФ входило 186 країн-членів [5].

Відповідно до Закону України “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій” Україна стала членом МВФ у 1992 році.

У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів.

Перший етап (1994-1995 роки). У цей період Україні було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики (STF-Systemic Transformation Facility) на суму 498,7 млн. СПЗ або 763,1 млн. дол. США для підтримки платіжного балансу України. Проте, через невиконання Україною ряду умов програму було завершено завчасно.

За період з 1995 по 1998 роки (другий етап) Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1318,2 млн. СПЗ. (1935 млн. дол. США.) за трьома річними програмами “Стенд-бай” (Stand-By). Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України [8].

Третій етап (1998-2002 роки). Програма розширеного фінансування (EFF-Extended Fund Facility), передбачала надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США. У грудні 2000 року термін дії Програми EFF було продовжено до вересня 2002 року, проте МВФ так і не надав Україні залишкової суми кредитів (визнавши негативними висновки останнього перегляду ходу виконання програми). Таким чином, Україна отримала у рамках Програми EFF 1193,0 млн. СПЗ (1591,0 млн. дол. США.), які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.

Четвертий етап. (2004-2005 роки). Після завершення співробітництва за Програмою EFF уряд України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом на безкредитній основі обрав попереджувальну програму “Стенд-бай”.

29 березня 2004 року Радою Директорів МВФ було прийнято позитивне рішення щодо започаткування програми “попереджувальний стенд-бай”. Укладення угоди між Україною та МВФ строком на 12 місяців фактично надало можливість отримати від МВФ зарезервований кредит у сумі еквівалентній 411,6 млн. СПЗ (30% квоти України) у випадку погіршення ситуації з платіжним балансом або валютними резервами країни.

Заходи програми були спрямовані на проведення зваженої бюджетної політики, удосконалення податкового законодавства, фінансовому оздоровлення ПЕК та системних перетворень в агропромисловому комплексі, реформування житлово-комунального господарства, покращення інвестиційного клімату, завершення переговорного процесу щодо вступу до СОТ [1, 154].

Протягом 2005-2007 років Україну відвідували повномасштабні місії з метою надання технічної допомоги в сфері управління державним боргом та розвитку внутрішнього ринку цінних паперів, митного адміністрування, монетарної та податкової політики.

П’ятий етап розпочався з затвердження Радою директорів МВФ (5 листопада 2008 року) щорічної програми Stand-By обсягом близько 16,4 млрд. дол. США, терміном на 24 місяці для надання допомоги Україні у забезпеченні фінансової та економічної стабільності. Впровадження програми сприятиме макроекономічній стабільності, зниженню рівня інфляції, стабілізації вітчизняної фінансової системи в умовах глобальної кризи, довіри на фінансових ринках та структурній перебудові в економіці в умовах погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури [3].

10 травня МВФ надав перший транш кредиту розміром 4,5 млрд. дол. США. 12 травня до України надійшли 2,8 млрд. дол. США другого траншу кредиту МВФ. Частина другого траншу розміром 1,5 млрд. дол. США була витрачена на фінансування зовнішніх боргових зобов’язань уряду. Кошти ж третього траншу кредиту надійшли до України 31 липня, а 28 липня Рада директорів МВФ схвалила надати Україні третій транш кредиту розміром 3,3 млрд. дол. США. Як наслідок Україна взяла на себе зобов’язання відмінити ПДВ для сільськогосподарських підприємств, здійснити рекапіталізацію постраждалих від кризи банків, два роки не збільшувати мінімальну зарплату до рівня прожиткового мінімуму, переглянути умови індексації соціальних виплат і не підвищувати зарплати працівникам бюджетної сфери. Проте вимоги, які були висунуті МВФ перед Україною не були виконані в повній мірі. У листопаді 2009 року МВФ призупинило співпрацю з Україною, тому четвертий транш кредиту так і не було отримано.

Більша частина суми угоди Stand-By була спрямована на погашення зовнішніх зобов’язань уряду, підтримку фінансової стійкості “Нафтогазу”, покриття касових розривів для виплат зарплат і пенсій, рекапіталізацію та рефінансування банківської системи і на підтримку обсягів золотовалютних резервів Нацбанку [9].

З метою забезпечення своєчасного погашення наданих позик МВФ було розроблено програму, за якою Україна зобов’язана повернути кредит протягом 2010-2014 років (табл. 1).

Таблиця 1

Прогнозовані виплати до МВФ, протягом 2010-2014 років

млн. СПЗ

Назва показників	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік
Основний борг	-	-	2,23	3,50	1,27
Відсотки/Збори	0,11	0,15	0,13	0,05	0,01
Всього	0,11	0,15	2,36	3,55	1,28

Як видно з табл. 1, кредити від МВФ є порівняно дешевим, оскільки передбачає виплату відсотків у розмірі близько 2% річних від загальної суми боргу. Погашення основної суми боргу буде здійснюватися з 2012 по 2014 роки [5].

За умови забезпечення зростання ефективності промислового виробництва, поглиблення фінансових ринків та вдосконалення структури виробництва, економіка України має величезний потенціал для зростання на довгострокову перспективу.

Продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом може принести користь економіці країни, але при цьому присутні й деякі ризики. Продовження співпраці з МВФ має стати гарантією проведення структурних реформ в українській економіці. Другий позитивний момент — внутрішня і зовнішня стабільність, підтримка курсу, покриття дефіциту бюджету. Разом із тим, робота програми МВФ означає можливість появи ризиків, зокрема кошти від МВФ можуть бути витрачені не на структурні реформи. Другим ризиком є збільшення державного боргу. Сумарний борг України наразі становить близько 38 млрд. дол., зовнішній борг 14,9 млрд. дол. США. За Бюджетним кодексом рівень державного боргу не може становити більше 60% від ВВП. Із залученням кредиту від МВФ та інших міжнародних фінансових інституцій він не може скласти більше 40-45% ВВП [7].

З метою забезпечення виконання умов з надання позик МВФ органи державного регулювання та управління України повинні здійснити ряд заходів. Так, у сфері стабілізації валютних ринків першочерговими заходами є [4, 64]:

- усунення дисбалансів, пов’язаних зі збільшенням гнучкості обмінного курсу до ринкової ситуації;

- проведення регулярних валютних інтервенцій у формі аукціонів;

- підвищення процентних ставок, що відіграють роль інструмента монетарної політики, зокрема ставок рефінансування;

- запровадження прозорості операцій із рефінансування та припинення прийому як заставного забезпечення власних акцій банків;

- скасування податку в пенсійних фонд на валютні операції тощо.

У сфері політики та структурних реформ доцільним було б [4, 65]:

- прийняття Національним банком України нормативних документів щодо запровадження гнучкого обмінного валютного курсу гривні до провідних валют;

- ухвалення законодавчих та нормативних документів щодо вирішення питань проблемних банків та надання фінансової підтримки банківським установам шляхом рефінансування на основі принципів рівності та прозорості;

- своєчасне проведення діагностики проблемних банків;

- розширення, відповідно до міжнародної практики, обсягів регулярного висвітлення для громадськості й ринків деталізованої фінансової інформації про функціонування банківської системи, засновників і акціонерів банків, які мають вагому частку, принципи роботи, кредитну й депозитну політику, доходи тощо.

Таким чином, для подальшої співпраці України з МВФ необхідно впроваджувати різні організаційно-економічні заходи, внести зміни до існуючого законодавства, підвищити стимулюючу роль держави через удосконалення податкового законодавства тощо. Крім того, слід провести ретельний аналіз необхідного обсягу та умови отримання і погашення міжнародних кредитів, які планує залучити Україна з метою нівелювання індексу прострочення за даними кредитами, тобто здійснювати прогнозування тих результатів, які буде мати економіка України від залучення кредитів на міжнародному ринку і впроваджувати ефективні інвестиційні проекти щодо їх залучення.

Висновки. Отже, співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення економічної безпеки. Кредити, що залучаються від МВФ, використовуються для підтримки курсу національної валюти та для фінансування дефіциту платіжного балансу України і покликані пом’якшити економічні труднощі у процесі проведення економічних реформ, які дають змогу забезпечити у перспективі економічне зростання у країні. Без проведення програми економічних перетворень фінансова підтримка з офіційних джерел не має сенсу, бо в цьому разі позичкові кошти використовуватимуться на фінансування тільки поточних проблем платіжного балансу, які без реформування економіки знову нагромаджуватимуться і перетворюватимуться у додатковий тягар.

Список використаних джерел

1. Бідник Н.Б. Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями як чинник економічного розвитку держави / Н.Б Бідник // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – №19.3. – с. 153-157.

2. Кабанов В.Г. Діяльність міжнародних фінансових організацій на вітчизняному ринку фінансового капіталу / В.Г. Кабанов // Фінанси України. – 2009. – №9. – с. 98-107.

3. Савостьяненко М.В. Інвестиційні проекти міжнародних фінансових організацій в Україні / Савостьяненко М.В. // Наукові праці НДФІ. – 2008. – №1(42). – с. 128-137.

4. Салтинський В.В. Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним фондом / Салтинський В.В.// Фінанси України. – 2009. - №2. – С. 60-65

5. www.imf.org – Офіційний сайт МВФ

6. www.imf.org/external/russian/pubs/ft/ar/2009/pdf/ar09_rus.pdf - Годовой отчет 2009 финансового года

7. www.minfin.gov.ua – сайт Міністерства фінансів України.

8. www.mfa.gov.ua – сайт Мыныстерства закордонних справ.

9. www.newsru.ua – сайт NEWSru.ua // Економіка // 24 березня 2010 рік.