Челишева Т.В., Примак К.С.
Донецкий национальный университет экономики и торговли
имени Михаила Туган-Барановского
Видатки Державного бюджету
При виникненні фінансової науки увагу було зосереджено переважно на
доходних фінансових інститутах. Однак одним з найактуальніших ключових
економічних питань сучасної теорії й практики державних фінансів є вибір
оптимального рівня державних видатків. Так,наприклад,за період 1970 -1994 рр.
видатки бюджетів промислово розвинутих країн збільшились в 5-10 разів. Тому
проблема формування системи державних видатків є важливою і її вирішення
потребує глибокого наукового дослідження.
Відповідно до
Бюджетного кодексу України видатки бюджету
– це кошти,що спрямовуються на здійснення програм і заходів,передбачених
відповідним бюджетом,за винятком коштів на погашення основної суми боргу та
повернення надлишок сплачених до бюджету сум. Витрати бюджету –
видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.
Забезпечення витрат
бюджету досягається за допомогою бюджетного фінансування, під яким розуміється
система надання грошових коштів підприємствам, організаціям і установам на
проведення заходів, передбачених бюджетом.
Важливу роль в
організації раціональної системи бюджетного фінансування відіграють передусім
принципи фінансування, до яких належать:
1. Отримання
максимального ефекту при мінімумі витрат.
2. Цільовий характер використання
бюджетних асигнувань.
3. Надання бюджетних
коштів в міру виконання виробничих та інших показників і з урахуванням
використання раніше здійснених асигнувань.
4. Безповоротність
бюджетних асигнувань.
5. Безоплатність
бюджетних асигнувань.
У роботі був
проведений аналіз видатків державного бюджету за 2008 – 2009 рр., в якому можна
побачити,що частка
видатків зростає. У 2008 році видатки державного бюджету склали 165млрд. 124млн.
грн., а у 2009 році – 170 млрд. 915 млн.грн.
Порівняно з відповідним
періодом минулого року касові видатки загального фонду зменшилися на 2 млрд.
486 млн. грн., або 1,9 відсотка. Видатки загального фонду, спрямовані на
економічну діяльність, скоротилися на 7 млрд. 349,7 млн. грн., або в 2,4 раза,
на оборону - на 374,4 млн. грн., або 6,3 відс., міжбюджетні трансферти - на 4
млрд. 492,8 млн. грн., або 10,3 відс., духовний та фізичний розвиток - на 278,3
млн. грн., або 16,5 відс., охорону навколишнього природного середовища - на
78,1 млн. грн., або 9,3 відс., на житлово-комунальне господарство - на 67,6
млн. грн., або в 2,5 раза.
Структура бюджету є неефективною і необдуманою. Суттєвим
важелем вирішення бюджетних проблем слід розглядати розумні обсяги та структуру
державних витрат. Водночас практика переконує, що ряд витрат
бюджету, насамперед оборонні, адміністративно-управлінські, мало еластичні по
відношенню до падіння виробничого та податкового потенціалів. Особливо чітко
простежується тенденція їх зростання в умовах інфляції.
Література:
1. Бюджетна система України: навч. Посіб. / Л.В. Фещенко,
П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. – К.: Кондор, 2008. – 440с.
2. Бюджетна система: [інтегр. навч.комплекс] /
під ред.. Л.О.Омелянович – Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. – 237с.
3. Бюджетний кодекс України: законодавство, засади,
коментарі / За ред..О.В.Турчинова, Ч.Г.Огня – К,: Наука,2002. – 320с.
4.Кондратюк, С.Я. Послуги державного казначейства:
сутність та тенденції розвитку // Фінанси України. – 2009. № 1. – С. 16.