Урста Ю. В.

Науковий керівник: Щтефано Х.П.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Страховий ринок України: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку

У даній роботі розглядається сучасний стан страхового ринку, основні проблеми функціонування даного ринку, методи їх усунення, а також перспективи функціонування та розвитку страхового ринку в Україні.

Страховий сектор є невід’ємною частиною економіки й соціальної політики будь-якої держави. Страхування є своєрідним барометром економіки, за показниками якого можна судити про її поточний стан, основні процеси і напрямки розвитку.

Проблеми розвитку страхового ринку, необхідність розробки ефективної стратегічної політики щодо забезпечення страхової діяльності в Україні, й зумовили актуальність дослідження.

Метою роботи є дослідження стану розвитку ринку страхових послуг, вивчення негативних чинників, які стримують його розвиток та можливих варіантів їх усунення, а також прогнозування напрямків розвитку страхового ринку України.

Проблемам формування та розвитку страхування та страхового ринку в Україні присвячено ряд наукових праць, зокрема таких відомих науковців, як: В. Альошина, В. Базилевича, Л.М. Гутко, С.А.Ковальчука, С.Осадця, Р. Пікуса, О.М. Сіренка, О.Філонюка, В. Фурмана та інших вітчизняних та іноземних економістів.

Протягом 90-х років ХХ століття трансформація страхової монополії в сучасну страхову індустрію України відбулася в складних умовах на фоні знецінювання заощаджень населення за договорами страхування в установах колишнього Держстраху, різкого падіння платоспроможності та довіри населення до фінансових установ. За останні роки істотно змінилися соціально-економічні передумови для розвитку страхування в умовах ринкової економіки.

За обсягами наданих послуг страховий ринок значено перевищує інші сектори небанківського ринку фінансових послуг, але при цьому усе ще поступається банківському [1, 260].

Платежі населення за договорами страхування в структурі витрат протягом 2001-2008 років неухильно зростали і становили на початок фінансової кризи 0,9%. Динаміка основних параметрів розвитку вітчизняного страхування в умовах фінансової та економічної кризи свідчить про поширення негативних тенденцій.

Зниження рівня платоспроможності населення та довіри до фінансового сектору в цілому та страховиків зокрема, призвели до суттєвого зменшення попиту на страхові послуги. Так, у 2009 році у порівнянні з минулим роком на 8% знизилася кількість укладених договорів страхування та на 24% - надходження страхових платежів; андерайтингова збитковість авто- страхування та медичного страхування перевищила 100%; знизився рівень платоспроможності страховиків внаслідок «заморожування» оборотних коштів у проблемних банках; підвищилася вартість перестрахового захисту у міжнародних перестраховиків; погіршилися умови інвестування активів страховиків компаній [2, 5].

Перед страховим ринком постає складне завдання щодо підвищення рівня капіталізації та фінансової надійності страхових компаній, ліквідності їх активів, а також забезпечення антимонопольної політики. За рівнем страхових платежів на душу населення серед країн Східної Європи за цим показником Україна суттєво відстає. Наприклад, у 20 разів від Словенії, в 11 раз від Чеської Республіки та у 9 раз від Польщі. З метою забезпечення національної фінансової безпеки України у зв'язку зі вступом до СОТ (відбулася лібералізація ринку страхових послуг) та негативним впливом світової фінансової кризи необхідно забезпечити заходи щодо відновлення довіри населення до фінансового ринку та створити умови залучення коштів страхового ринку в економіку країни [4, 14].

Створення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в 2003 році сприяло вдосконаленню державного регулювання страхової діяльності та формуванню адекватних основ розвитку вітчизняної страхової індустрії в сучасних умовах. Однак недостатнє технічне та ресурсне забезпечення цього державного органу, обмежені можливості використання інформаційних технологій істотно ускладнюють проведення оперативного аналізу діяльності страховиків і страхових брокерів, а також оцінки ризиків страхової індустрії в цілому.

На сьогодні на страховому ринку України спостерігаються такі тенденції [3, 55]:

¾ зменшення страхових платежів та витрат;

¾ загострення конкуренції;

¾ створення незбалансованого портфеля страховиків;

¾ втрата страховиками (як інвесторами) можливості надійно вкладати страхові резерви;

¾ неможливість використовувати певні канали продажу, які застосовували раніше (зокрема, банківського – внаслідок зменшення кредитування);

¾ брак обігових коштів та зниження ліквідності СК;

¾ затримки виплат страхових відшкодувань;

¾ посилення недовіри серед населення до страхових компаній.

Негативний вплив на розвиток страхового ринку в Україні справляють:

¾ значна заборгованість, накопичення неплатежів і збитковість більшості підприємств;

¾ високий рівень інфляції, внаслідок чого здійснення довгострокових видів страхування в національній валюті неможливе;

¾ відсутність в регулятора страхового ринку дієвого механізму щодо недопущення демпінгу на ринку та штучного зниження платоспроможності страховиків;

¾ слабкий розвиток фондового ринку, що не дає змоги використовувати цінні папери як категорію активів для захищеного розміщення страхових резервів;

¾ встановлення податковими органами дискримінаційних вимог для страховиків щодо оподаткування курсових різниць, а також для страховиків зі страхування життя – оподаткування інвестиційного доходу;

¾ відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва та дефіцит фінансових ресурсів;

¾ фрагментарна та неповна законодавча база, відсутність державних преференцій на страховому ринку, неефективний контроль з боку держави;

¾ відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів ефективної взаємодії банківського та страхового сектору економіки, низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового ринку;

¾ неналежний рівень інформації про стан і можливість страхового ринку, довіри населення до страхування.

Серйозну загрозу нормальному функціонуванню страхового ринку України також становить тенденція до монополізації страхового ринку в інтересах фінансово-промислових груп або місцевих адміністрацій.

Аби не допустити погіршення ситуації, необхідно вжити антикризові заходи як на рівні конкретної страхової компанії, так і на рівні держави.

Отже, на мою думку основними заходами для вирішення проблем на страховому ринку України є:

¾ Забезпечення дієвого механізму безперешкодного повернення депозитних коштів страховикам, як таких, що є коштами страхових резервів страховиків і спрямовується на виплати страхових відшкодувань, зокрема, надання рефінансування комерційним банкам на зазначені цілі;

¾ Усунення адміністративних бар’єрів для здійснення окремих видів страхування та створення рівних умов для всіх страховиків;

¾ Створення привабливого і доступного для всіх страхувальників ринку послуг,перетворення страхування в ефективну складову частину соціального захисту населення;

¾ Встановлення прозорих та рівноправних умов співпраці банків та страховиків;

¾ Забезпечення шляхом страхування реальної компенсації збитків, завданих стихійним лихом, катастрофами та аваріями природного і техногенного характеру, що дасть змогу зменшити навантаження на державні та місцеві бюджети;

¾ Прийняття рішення Радою національної безпеки та оборони України щодо надання на період фінансової кризи повноважень Держфінпослуг з протидії демпінгу на страховому ринку та штучного зниження платоспроможності страховиків;

¾ Підвищення інституційної спроможності та статусу Держфінпослуг;

¾ Розширення сфери обов’язкового страхування, перш за все, страхування майна громадян;

¾ Надання Державною податковою адміністрацією України роз’яснення на основі законодавства про страхування щодо оподаткування курсових різниць та інвестиційного доходу;

¾ Збільшення інвестиційних можливостей страховиків, впровадження системи мотивацій їх інвестиційної діяльності, перетворення накопичувальних страхових резервів у надійне джерело інвестування національної економіки;

¾ Досягнення високої конкурентоспроможності українських страховиків, приведення вітчизняного страхового ринку а відповідність світовим стандартам.

Література:

1. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. – К.: Товариство «Знання», КОО. – 1998. – 374с.

2. Залєтов О. Страховий ринок і Україна в умовах економічної кризи// Страхова справа. – 2009. - №4. – 4-11с.

3. Пікус Р.В. Страхові ринки України та Росії в умовах фінансової кризи // Фінанси України. – 2009. – №12. – 47-56с.

4. Звіт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 1 півріччя 2009 року // Страхова справа. – 2009. - №3 – 12-25с.