Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент.

к.ф.-м.н., доц. А.А. Шиян, студент Н.С. Парполіта,

Вінницький національний технічний університет, Вінниця, Україна

Методи використання теоретико-ігрових моделей економічних процесів для узгодження інтересів сторін

 

Вступ. Менеджер в сучасних умовах займається виконанням трьох функцій: 1) управління бізнесом, 2) управління менеджерами, і 3) управління робітниками і роботою [1]. Для того, щоб управляти бізнесом, менеджер повинен вміти узгоджувати інтереси багатьох сторін: виробників, продавців, покупців тощо. для того, щоб ефективно управляти менеджерами, менеджер повинен володіти апаратом для узгодження інтересів менеджерів. Для того, щоб управляти робітниками і роботою, менеджер повинен узгоджувати інтереси, як мінімум, працівника та роботодавця.

Таким чином, задача узгодження інтересів сторін в рамках менеджменту залишається сьогодні актуальному в науковому та важливою в практичному планах.

Огляд літератури. Єдиний математичний апарат, який дозволяє узгоджувати інтереси сторін, є сьогодні апарат теорії ігор [2], яка застосовується до великої кількості економічних та управлінських задач: макроекономіка, мікроекономіка, менеджмент тощо.

В рамках економіки сьогодні розроблено велику кількість теоретико-ігрових моделей, які описують велику кількість задач практичного менеджменту.

Однак в умовах сьогоденної України все ще відсутня наукова та навчальна література, в якій був би наданий опис саме менеджерської діяльності – діяльності для практичного впровадження результатів, що отримані теоретично.

Метою статті є опис основних методів використання результатів теоретико-ігрового моделювання економічних процесів для практичної діяльності менеджера в умовах транзитивної економіки сучасної України.

Основна частина. Розглянемо ряд результатів, які отримані для опису стану та процесів в економіці України, та опишемо управлінські механізми для їх впровадження.

В статті [3] доведено, що основним фактором, який стримує розвиток економіки України, є відсутність у більшої частини населення – як «рядових» менеджерів, так і політичної та економічної еліти – інформації щодо законів та закономірностей функціонування розвинених економічних систем. Внаслідок цього на рівні фірми виникає гостра необхідність у навчанні відповідним знанням своїх співробітників. Усвідомлення цього дозволяє сформулювати вимоги до тренінгів та до курсів підвищення кваліфікації, які повинні висуватися до відповідних держаних та приватних навчальних структур.

В [4] доведено, що «іноземне» фінансування в реальні підприємства України йде переважно від внутрішнього інвестора (але із використанням закордонних фінансових інститутів). Доведено, що прямі іноземні інвестиції є шкідливими для економіки України та не сприяють розвитку підприємств. Внаслідок цього потрібно створювати фінансові інститути, які функціонують «за правилами» розвинених країн, - але норми та правила такого фінансування в Україні ніде не вчать: значить, потрібно це робити на підприємствах самим.

В [5] показано, що існуючі в Україні механізми для здійснення інвестиційної діяльності не є ефективними. Підвищити їх ефективність можна лише і тільки за рахунок відмови від дозвільної системи та переведення її на реєстраційну. В [5] показано, що одне це дасть можливість підняти ВВП на 20-30% протягом одного року (тільки за рахунок оптимізації управління існуючими підприємствами), а протягом 2-3- років – подвоїти ВВП. Для того, щоб це зробити, підприємці та менеджери повинні об’єднатися та вимагати від держави здійснення переходу до реєстраційної системи. Обґрунтування необхідності переходу до такої системи є об’єктивним, і тому зрозумілим та наочним.

В [6] доведено, що існують такі способи впорядкування людей для здійснення ними економічної діяльності, працюючи в яких команда буде працювати найбільш результативно. Застосування цих результатів дозволить суттєво підняти економічну ефективність діяльності підприємства.

Висновки. Сьогодні існує широке коло наукових результатів, застосування яких здатне суттєво (в рази!) підвищити ефективність діяльності як окремих підприємств, так і економіки в цілому. Застосування цих результатів стримується відсутністю в Україні відповідних соціально-економічних інститутів.

 

Література.

1.     Друкер П. Практика менеджмента. – М.: Вильямс, 2001. – 398 с.

2.     Gibbons R. Game Theory for Applied Economists. – Princeton: Princeton University Press, 1992. – 288 р.

3.     Шиян А.А.Моделювання критично важливих умов для побудови в Україні розвиненої економіки // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2009. – №4. – С.27-32.

4.     Шиян А.А., Журко Т.О. Теоретико-ігрове моделювання закордонних інвестицій в Україну: взаємодія розвинених і нерозвинених фінансових інститутів // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №7. С.7-9.

5.     Шиян А.А. Математична модель для впливу суспільних інститутів на ефективність економіки України // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2008. - №2. – С.19-23.

6.     Шиян А.А., Нікіфорова Л.О. Метод обрахунку ефективності спільної економічної діяльності людей на основі теоретико-ігрового моделювання // Вестник национального технического университета «ХПИ». – 2008. – № 54(2). – С.10-13.