Кордюкова О.М.

Науковий керівник: Ягодзинська О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського

Cклад населення Донецької області та причин, що його обумовлюють

Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших завдань історичної науки є вивчення складу населення, встановлення причин, що його обумовлюють. Перш за все, необхідним є виявлення кількісних змін у складі суспільства, дослідження демографічних процесів, зокрема, щодо природного руху населення, визначення тенденцій у ньому. Для вивчення змін у складі людності також необхідні дослідження переміщення людей, тобто, механічного руху населення, розкриття причин та наслідків міграції. Безумовно важливим є виявлення соціально-професійного складу населення, визначення його соціальних груп, змін у них, вивчення факторів, що обумовлювали такі зміни. Потрібне також розкриття змін у групах за національними, а також освітніми характеристиками.

Проблема народонаселення має загальнопланетарний чи, принаймні, загальнодержавний характер, але вважаємо прийнятним зосередження уваги на вивченні в межах окремого, чітко визначеного відносно особливостей заселення, господарського освоєння регіону. Саме таким є Донбас, зокрема, його Донецька область. Вона має унікальні природні багатства, які здавна приваблювали людей, наслідком чого стало те, що регіон став найзаселенішим в Україні, з високим рівнем урбанізації. Слід мати на увазі, що розвиток суспільства тут відбувався в умовах погіршення стану довкілля, що негативно відбивалось на здоров’ї, здатності до самовідтворення людності. Завдання вивчення стану народонаселення робить доцільним обмеження розгляду проблеми територіальними межами Донецької області.

Вона існує в нинішньому складі з 1939 р. Територія області у 1959 р. – 26,5 тис. кв. км, серед областей України вона на дев’ятому місці.

А от за чисельністю жителів Донецька область посідає перше місце, у 1959 р. мала 4262 тис. чол., тобто, 10,2% людності України. Найвищою була і чисельність міського населення, 3656 тис. чол., або 86%. Зрозуміло, велика чисельність жителів при порівняно невеликій площі визначала високу щільність населення, 197,5 чол. на 1 кв. км. Це найвищий показник по Україні.

З метою освоєння природних багатств на території області було створено тисячі промислових підприємств, наслідком чого стало високе техногенне перевантаження. Довкіллю завдано катастрофічного ущербу. Поступово регіон стає небезпечним для проживання. З іншого боку, Донбас був привабливим порівняно високими заробітками, а також кращим забезпеченням населення продовольчими товарами, оскільки з інших областей довозилось м’ясо, молоко, цукор, вершкове масло, риба. У таких умовах відбувались демографічні процеси.

Хронологічні межі дослідження проблеми вважаємо можливим обмежити часом від 1959 р. до 1989 р., що обумовлено такими міркуваннями: в ці роки суспільство розвивалось без трагічних подій, таких як війни, голодомори, епідемії, масові репресії, депортації, якими була насичена історія радянського часу. Для Донеччини це тридцятиліття було часом інтенсивного промислового розвитку, який приваблював людей на новобудови Донбасу.

Розглядаючи рух населення в Донецькій області 1959-1989 рр. Перш за все треба розглянути сім’ю, яка є основою суспільства, забезпечує реалізацію багатьох проблем її фундаторів: господарсько-побутових, психологічних, інтимних. Основна ж функція сім’ї – продовження роду через народження, виховання, підготовку до самостійного життя дітей.

В повоєнний час поступово зростала чисельність населення, нормалізувалось співвідношення статей, збільшилась і кількість шлюбів. В 60-ті роки приплив людей до регіону уповільнився. За період між переписами 1959-1989 рр. в наслідок високої зайнятості у виробництві населення, особливо жінок, його міграції, постаріння суспільства середній склад сім’ї невпинно зменшувався, скорочувалась кількість дітей в сім’ї. Структура сім’ї все більше спрощувалась до шлюбної пари. В цілому чисельність шлюбів зростала, але самі сім’ї ставали дрібнішими. Середній розмір сім’ї в Донецькій області в 1979 р. становив 3,2 особи. Великі сім’ї в селі зустрічалися частіше.

В регіоні спостерігалась етнічна мозаїчність, що є підставою для створення етнічно-змішаних шлюбів. Відповідне етнічне середовище впливало на побут, мову, погляди, моральний розвиток родини.

Отже, етнічна неоднорідність населення Донецької області сприяла створенню міжетнічних шлюбів. Слід додати, що люди, які мігрували в Донецьку область з інших республік, більше схильні до утворення міжнаціонального шлюбу, ніж місцеві жителі.

Народжуваність знижувалась. Смертність зростала, що обумовлювалось такими факторами: внаслідок вичерпання фізіологічних можливостей організму, так бувало вкрай рідко (смерть “від старості”). В переважній більшості життя переривалось внаслідок нещасних випадків, промислових травм, а також через захворювання. Майже в усіх вікових категоріях смертність чоловіків вища. Вікові групи з відносно великою смертністю – це діти і люди похилого віку.

На народжуваність і на природний рух населення впливали ряд факторів, серед них: кількість народжених і померлих залежить від вікового складу населення, якщо населення молоде за віком, то збільшується показник народжуваності і навпаки; в населення, де більше людей похилого віку, плідність буде значно нижчою, тобто, старіння населення негативно впливає на народжуваність.

Погіршення стану здоров’я жінок було причиною зменшення народжуваності: Хворі батьки не можуть народжувати здорову дитину. Знижувалась народжуваність і через зайнятість молоді навчанням, суспільними і громадськими справами, уникнення шлюбів, внутрішню і зовнішню міграцію, перехід від аграрно-сімейного типу господарювання до індустріального.

Отже, чисельність населення визначається природним рухом, а щодо окремо взятого регіону ще й механічним переміщенням людей за межі регіону чи приїздом їх з інших місцевостей. В 50-ті рр. населення області значно поповнювалось за рахунок інших регіонів України.

Важливою рисою внутрішньої міграції 70-80 рр. в Донецькій області був інтенсивний міграційний приплив до міст сільського населення, значний розвиток “маятникових” міграцій у приміській зоні великих міст та поширення субурбанізаційних процесів, тобто збільшення “скритого” міського населення в приміській зоні.

В області населення відрізняється співвідношенням чисельності чоловіків та жінок в цілому і за віковими групами, національному та сімейному складі. На ці всі явища в населенні регіону впливали події не одного десятиріччя, а всього часу існування людності на Донеччині, яка постійно переміщалась з місця з тих чи інших. Виявлення їх, а також розмірів переміщення і є однією з багатьох цілей дослідження.

За чисельністю жителів Донецька область посідала перше місце в Україні. Це обумовлено інтенсивним прибуттям переселенців.

Особливістю Донецької області є багатонаціональний склад населення. Найбільш багаточисельну групу становили українці. Поповнення населення за рахунок мігрантів впливало на чисельний склад національного населення. Особливістю Донецької області є багатонаціональний склад населення.

Вважаємо за доцільним зупинитися на завданнях подальшого дослідження змін в народонаселенні регіону. Можна дійти висновку про необхідність проведення заходів, спрямованих на поліпшення демографічної ситуації, зокрема, необхідно провести заходи, спрямовані на поліпшення умов проживання у регіоні. Перш за все, необхідне усунення техногенного перевантаження області. Мабуть, доведеться припинити діяльність окремих металургійних монстрів, коксохімзаводів. Треба подбати про очищення довкілля, яке негативно впливає на стан здоров’я населення, тобто, є одним із чинників кризового становища складу населення.