Рета М.В.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

Методичний підхід до аналізу витрат на створення нової продукції

Економічний результат діяльності підприємства залежить, у першу чергу, від розміру доходів та витрат на створення, виробництво і реалізацію продукції. Одним із шляхів покращення результатів діяльності підприємства є ефективне управління його витратами. У системі управління підприємством управління витратами займає особливе місце і представляє собою багатопрофільний процес, який охоплює усі аспекти господарської діяльності. Сучасні підприємства стратегічно спрямовані на підвищення конкурентоспроможності за рахунок реалізації інноваційних проектів, внаслідок чого набувають особливої актуальності питання управління саме витратами на створення нової продукції (СНП).

Теоретичні та практичні питання управління витратами розглядалися в роботах О.С. Бородкіна, Н.Г. Данілочкіної, М.Г. Чумаченко, Т.П. Карпової, В.О. Ластовецького, І.Б. Тадики, С.А. Ніколаєвої, В.Ф. Палія, Є. Кермова, П. Завліна, та ін. Але, більшість фахівців досліджують питання управління виробничими витратами, приділяючи недостатньо уваги питанням управління саме витратам інноваційної діяльності. Підходи та методики аналізу різних видів діяльності та витрат на її здійснення розглядалися в роботах Д.О. Єндовицького, М. І. Баканова, А. Д Шеремета, Г. Савицької. Проте, реальна ситуація вимагає переосмислення та розробки нових і удосконалення існуючих інструментів з управління витратами, які забезпечать підґрунтя для побудови цілісної стратегії управління витратами інноваційної діяльність.

Роль аналізу полягає в оцінювані діяльності господарюючих суб’єктів, виявлені та обчислені величини невикористаних резервів. Володіння прийомами та методами економічного аналізу створює підґрунтя для розвитку підходів до процесів, що відбуваються на підприємствах у всій їх багатогранності і взаємозумовленості. Традиційно аналіз витрат здійснюється відповідно до цілей управління:

1) для оцінки досягнути результатів;

2) для прийняття рішень про вибір альтернативних варіантів;

3) для контролю та регулювання діяльності [1,2].

Таким чином, можливо зауважити, що комплексний аналіз витрати на СНП також має поєднувати зазначені аспекти та містити можливості для формування напрямків удосконалення управління витратами.

Як свідчать висновки попередніх досліджень, інновації, особливо великомасштабні, здійснюють значний вплив на фінансово – господарську діяльність підприємства та істотно змінюють його ринкову вартість, що дає змогу стверджувати, що інструментарій ефективного управління витратами на СНП має містити комплексні підходи до аналізу витрат на СНП. Тому, автором запропоновано методичний підхід до аналізу витрат на СНП, заснований на співставленні рівня витрат по СНП з результатами фінансово – господарської і інноваційної діяльності підприємства, з подальшою побудовою рейтингу сукупності підприємств за цими показниками.

Запропонований методичний підхід включає чотири етапи.

1) перший етап призначений для відбору та обґрунтування переліку підприємств, які мають бути досліджені, а також формування показників, що характеризуватимуть рівень витрат на СНП, результати інноваційної та фінансово-господарської діяльності.

В якості показників, що характеризують результати інноваційної та фінансово – господарської діяльність можливо використати традиційний набір фінансових коефіцієнтів, перелік яких може змінюватися в залежності від цілей дослідження, наявності та достовірності інформації. Для встановлення рівня витрат на СНП пропонується використати наступні загальні та часткові показники такі, як частка матеріальних витрат у загальній сумі витрат на СНП, частка витрат на оплату праці у загальній сумі витрат на СНП, частки загальновиробничих витрат у загальній сумі витрат на СНП, частки адміністративних витрат у загальній сумі витрат на СНП, частка загальної суми витрат на СНП у доходах підприємства від реалізації інноваційної продукції, коефіцієнт рентабельності витрат на СНП, частка витрат на СНП у валових витратах підприємства, частка витрат по СНП на гривню валових доходів підприємства.

2) другий етап – розрахунковий. Передбачає згортання значного переліку фінансових коефіцієнтів у єдиний інтегральний показник, що характеризуватиме сукупний рівень інноваційної та фінансово – господарської діяльності підприємства з одночасним визначенням кластеру у який входить кожне аналізоване підприємство за рівнем витрат на СНП.

Так, за результатами кластерного аналізу підприємства пропонується згрупувати у три кластери: 1) підприємства, що мають високий рівень інноваційних витрат, 2) підприємства, що мають середній рівень інноваційних витрат, 3) підприємства, що мають низький рівень витрат.

Побудову інтегрального показника рівня фінансово-господарської та інноваційної діяльності підприємства пропонується здійснити за допомогою факторного аналізу, який набув широкого застосування для моделювання явищ, природа яких є багатовимірною та латентною [4]. В якості інтегральних показників, що характеризуватимуть інноваційний та фінансово – господарський рівень підприємства запропоновано використовувати проекції на кожне досліджуване підприємство значень латентних чинників, отриманих в результаті факторного аналізу. Проте, згортання такого показника, на відміну від попередніх досліджень [3], пропонується проводити на основі графічного методу за наступною формулою:

(1)

де – інтегральний показник рівня інноваційної та фінансово – господарської діяльності j-го підприємства; n – кількість факторів, що оцінюються; i – індекс поточного фактору; a – довжина відрізка, що відповідає значенню фактора переведеного у безрозмірну величину.

3) на третьому етапі проводиться комплексний аналіз рівня, структури витрат і результатів інноваційної та фінансово – господарської діяльності у кожному кластері шляхом співставлення підприємств за отриманим інтегральним показником та надається їх візуальна інтерпретація.

Запропонований підхід має забезпечити менеджерів інформацією про рівень витрат і досягнутих результатів не тільки в рамках одного підприємства, але й визначити позиції підприємства по відношенню до конкурентів. Таким чином, це дає можливість визначити доцільність здійснених витрат, резерви зниження та розробити стратегію інноваційного розвитку ґрунтуючись на інформації про траєкторію розвитку конкурентів.

Література:

1. Ендовицький Д. А., Коменденко С.Н. Организация анализа и контроля инновационной деятельности хозяйствующего субъекта / Под ред. Л.Т.Гиляровской. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 272 с. 2. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. – Минск: ООО "Новое знамя", 2000. – 672 с. 3. Лєснікова М.В. Застосування методів факторного аналізу для побудови рейтингу інноваційної привабливості фінансового стану інноваційних підприємств // Статистика України – 2004 - №3 – с.78 – 84. 4. Сошникова Л.А., Тамашевич В.Н., Шефер М. Многомерный статистический анализ в экономике / Под. ред. проф. В.Н.Тамашевича. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 598 с.