Джаман А.В., Сапріянчук О.П.

Науковий керівник: Кречун І.В.

Буковинська державна фінансова академія

Розвиток туризму на Буковині: проблеми та перспективи розвитку

На сучасному етапі розвитку економічних відносин глобалізаційні процеси охопили всі сфери світового господарства, в тому числі і туристичну галузь. Сьогодні туризм визначають як «феномен ХХІ ст.», тому що він є одним з найбільш динамічних і прибуткових серед усіх галузей світового господарства. Про глобальність туризму та пріоритетність у світовій економіці свідчать досить значні доходи від туризму, що складають 8% світового експорту і 30% міжнародної торгівлі послугами, та щорічне зростання світових туристичних потоків на 4-5%.

Туризм є одна з найперспективніших галузевих напрямків активізації економічного розвитку України. Розвиток туристичної галузі як високоприбуткового сектору економіки є важливим чинником соціального розвитку та культурного піднесення України при збереженні самобутності та національної суті, гармонійної інтеграції України у європейську світову спільноту. Разом з економічним піднесенням України, розбудовою туристичної інфраструктури, розвитком транспортних систем туризм стане джерелом не тільки надходження іноземної валюти, але і створення нових робочих місць.

Таким чином, тенденції розвитку туризму мають позитивний характер. Зростаючий інтерес туристів до інших культур, велика кількість реклами, доступність інформації сприяють збільшенню можливостей спілкування між народами. Отже, можна сказати, що саме розвиток туризму повинен стати пріоритетною галуззю для України та її регіонів.

Багато вітчизняних вчених вивчали та аналізували у своїх працях стан та проблеми розвитку туризму в Україні та на регіональному рівні, серед них: С.Н.Шкарлет, О.Н.Кальченко, М.Г. Бойко, І.С. Пруська, О.С.Гринькевич, М.М.Біль, Ю.Б.Феленчак, Л.Т.Шевчук.

Дана тема є досить досліджуваною на регіональному та національному рівнях, але потрібно звернути увагу на те, що саме на Буковині може розвиватися туризм через вигідне розташування і можна принести доходи в бюджет за допомогою коштів з цієї сфери.

Метою дослідження є визначення ролі, місця та тенденцій розвитку туристичної сфери Буковини. Для цього необхідно оцінити яке місце займає регіон на національному рівні та знайти шляхи покращення розвитку туризму у регіоні.

Необхідно зазначити, що туристами вважаються особи, які подорожують у місцях, що знаходяться поза межами їхнього постійного перебування, впродовж періоду, що не перевищує одного року, з метою дозвілля і відпочинку, лікування, спорту та оздоровлення, відвідання знайомих і родичів, вирішення службових питань тощо.

Одним із пріоритетних напрямів державної туристичної політики Буковини є розвиток іноземного туризму. Такий вид туризм справедливо дістав назву «невидимого експорту», оскільки ефективно впливає на соціально-економічний розвиток регіону.

В Буковини є всі можливості для розвитку іноземного туризму, а саме: сприятливі природні кліматичні умови, велика кількість річок, мінеральних джерел, поєднання мальовничих Прут-Дністровських лісостепових, передгірських і гірсько-карпатських ландшафтів, численних заповідних територій, пам'ятників природи, історії і культури, достатня забезпеченість транспортними шляхами поряд зі своєрідними етнокультурними особливостями. Перспективними для туристичного використання є також запаси лікувальних грязей з високими лікувальними властивостями.

Проаналізуємо туристичні потоки Буковини за 2000-2008 роки.

Таблиця

Туристичні потоки

Роки	Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України – усього^1	Із загальної кількості туристів:			Кількість екскурсантів
		іноземні туристи	туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	внутрішні туристи
2000	44168	3834	12729	27605	14888
2001	46575	4329	13115	29131	17697
2002	53151	3559	16685	32907	18774
2003	62377	3986	17471	40920	18008
2004	61929	4184	18535	39210	15491
2005	61567	5165	17436	38966	18196
2006	66627	7801	18342	40484	19595
2007	75758	8017	26615	41126	16856
2008	80987	6729	32312	41946	16729
2009	63112	5828	20063	37221	15900

Виходячи з даних таблиці ми бачимо, що кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України має тенденцію до зменшення у 2009 році. На 2009 рік це значення становило 63112 осіб. Порівнюючи це значення з 2008 роком, спостерігається зменшення на 17875 осіб. А якщо порівнювати з 2000 роком то отримаємо зростання на 18944 особи. Якщо досліджувати склад туристів, то в 2009 році основну частку становлять внутрішні туристи (37221 особа), а іноземні туристи складають лише 5828 осіб ( 9,2 % від загальної кількості туристів). Кількість екскурсантів також збільшується порівняно з 2000 роком ( на 1012 осіб), але порівняно з 2008 роком спостерігається зменшення на 829 осіб.

Однією з найважливіших проблем є те, що про Буковину та її туристично-рекреаційний потенціал мало відомий закордонному споживачеві. Причиною цього є недостатня фінансова підтримка держави та відсутність комплексного підходу до просування вітчизняного туристичного продукту на світовому ринку туристичних послуг. Іншим чинником є недостатній рівень розвиненості матеріально-технічної бази туризму та її невідповідність міжнародним стандартам, а також недостатньо розвинута транспортна система, яка включає транзитні перевезення, організацію залізничного сполучення, розвиток автомагістралей, повітряного, морського та річкового транспорту. Серед інших причин можна виділити такі :

- недостатній розвиток інформаційної інфраструктури туристичного бізнесу Буковини;

- відсутність підтримки держави у стимулюванні розвитку іноземного туризму;

- відсутність розроблених туристичних маршрутів міжнародного значення;

- політична та економічна нестабільність у державі.

Основними напрямками збільшення потоку іноземних туристів на Буковину повинні бути:

- дослідження рекреаційно-туристичного потенціалу регіону, визначення найбільш привабливих місць та їх реконструкція і приведення відповідно до міжнародних вимог;

- створення сучасної матеріально-технічної інфраструктури туристичного бізнесу;

- розвиток інформаційної структури цієї сфери;

- проведення регулярних масових рекламних компаній у засобах масової інформації;

- відкриття туристичних представництв закордоном;

- збільшення фінансування з держвного та місцевого бюджетів.

Також, пріоритетним на даний момент може стати нова форма туристичного руху, який вже набуває розповсюдження в Україні – це сільський туризм, який охопив широкий спектр видів рекреації на селі: стаціонарний відпочинок у сільській місцевості, відпочинок у туристичних центрах і курортах, розташованих у селищах і малих містах, відпочинок у сільських дворогосподарствах (агротуризм). Сільський туризм на Буковині може бути однією із ефективних форм самостійної зайнятості, оскільки дає можливість створити нові робочі місця для жителів сіл, знизити рівень безробіття та міграції сільських жителів, відтік молодих людей, дозволяє отримати доходи та поліпшувати умови проживання.

Судячи з статистичних даних, у розвитку сільського туризму перше місце посідають Карпати. Гори, ліси, яскрава місцева культура, пісні, звичаї, обряди, легенди, історичні місця і пам’ятники, взимку - центри гірськолижного спорту приваблюють сотні тисяч відпочиваючих. Журнал-путівник пропонує цілий ряд приватних готелів та осель разом із переліком послуг у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській областях, а також туристичних фірм. Варто зауважити, що саме тут рух започаткувався і згрупував науковців, урядовців, підприємців та багатьох зацікавлених осіб у його розвитку. Про це свідчать семінари і конференції, наради обласних адміністрацій.

Зокрема, 6 серпня 2001 року Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька і Львівська облдержадміністрації за підтримки Проекту ТАСІS EC об’єднали свої зусилля заради розвитку туристичної галузі, створивши Раду туризму Карпатського регіону, головне завдання якого полягає у популяризації Карпатського регіону як туристичного, в просуванні і маркетингу туризму чотирьох областей. Тому, потрібно виконувати всі умови договорів та підвищувати рейтинг Буковини як туристичного центру України.

Враховуючи те, що в умовах загальноекономічної кризи економічні і соціальні проблеми села надзвичайно загострилися, широке розповсюдження і розвиток сільського зеленого туризму є бажаним. Проблемами розвитку цього туризму є: недосвідченість господарів до прийняття туристів, недостатнє методологічно-інформаційне забезпечення.

Для ефективного розвитку сільського туризму необхідно:

- розробити нормативно-правову базу щодо цього виду туризму;

- організаційного забезпечення малого підприємництва;

- підвищення дієвості громадських об’єднань;

- забезпечення інформаційного, консультативного та кадрового забезпечення;

- сформувати таку систему, щоб підприємства були зацікавлені у розвитку зеленого туризму.

Але, напевно також потрібно розвивати ще туризм як відпочинок і ознайомлення всіх мешканців України з таким мальовничим кутком як Буковина, тому потрібно, щоб відбувалися поїздки до Буковини. А облдержадміністрація з своєї сторони повинна забезпечити хороше проведення часу українськими гостями та бажання приїхати сюди ще.

Отже, Буковина може стати туристично привабливим регіоном, оскільки володіє туристсько-рекреаційним потенціалом.

Література:

1. Бойко М.Г. Туристична привабливість України: закономірності формування та орієнтири розвитку/М.Г. Бойко// Економіка АПК. – 2009. – №16. – С.34-39.

2. Пруська І.С. Концептуальні засади створення маркетингової стратегії розвитку іноземного туризму в регіонах України/ І.С. Пруська // Регіональна економіка. – 2008. – №4. – С.200-207.

3. Черчик Л.М. Сільський туризм як ефективна форма самостійної зайнятості у трудонадлишкових регіонах /Л.М. Черчик// Регіональна економіка. – 2009. – №1. – С.178-182.

4. Шкарлет С.Н. Тенденції і перспективи розвитку туристично галузі України у складі національної та світової економіки/ С.Н. Шкарлет, О.М.Кальченко// Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №10. – С.36-43.