Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Безручко О. О.

Кременчуцький державний університет ім.. М. Остроградського

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТІЙКОСТІ

В економічній науці до сьогодні відсутнє єдине визначення поняття «фінансовий потенціал». Багато науковців присвячували цьому питанню свою уваги, але їх думки дещо розходяться.

Одна група вчених розглядає фінансовий потенціал як сукупність фінансових ресурсів, які використовуються підприємством для досягнення поставленої мети, інша дотримується тієї точки зору, що фінансовий потенціал включає в себе не тільки наявні можливості підприємства, але й перспективи їх розвитку, здатність залучати і максимально ефективно використовувати нові фінансові можливості у майбутньому [2].

На нашу думку більш точним, відтворюючим дійсність є друге визначення фінансового потенціалу підприємства.

Дослідження літератури на тему тлумачення сутності даного поняття виявило відсутність чіткого визначення того, до яких саме суб’єктів господарювання коректно і найбільш правильно можна застосовувати цей термін. Актуальність цієї теми загострюється впливом світової економічної кризи, яка стала вагомою причиною значного погіршення стану багатьох підприємств, зниження рівня їх платоспроможності і наближення до критичного стану. Чи можна застосовувати поняття «фінансовий потенціал» до таких суб’єктів господарювання, які наблизились до межі банкрутства?

Сам термін «потенціал» охоплює наявні можливості підприємства, раціональне та ефективне використання яких сприяє досягненню поставлених цілей і отриманню прибутку, також він включає в себе потенційні спроможності господарюючого суб’єкта, перспективні шляхи розвитку і здатність у майбутньому розширювати і покращувати свої можливості [2].

З одного боку, підприємство, знаходячись в критичному стані, немає жодних перспектив розвитку, адже першочерговими стають завдання розрахунку зі своїми зобов’язаннями для того, щоб не переступити межу банкрутства. Відповідно, про розвиток не може йти і мови, до того ж в подібних ситуаціях, зазвичай, значно знижуються і наявні можливості суб’єкта господарювання. Причиною цього є дуже малі прибутки або, навіть, збитки, велика кредиторська заборгованість і т. д.

Отже, виходить, що підприємство, знаходячись в кризовому стані, приречене на банкрутство і, відповідно, не має фінансового потенціалу. Адже, говорити про фінансові можливості і перспективи розвитку суб’єкта господарювання, у якого значно знизились обсяги виробництва і прибутки, дуже зросла заборгованість з бюджетом, з кредиторами, перед працівниками, не дуже коректно. Виходить, що поняття «фінансовий потенціал» не можна застосовувати для підприємства у критичному стані.

Але , дослідивши дане питання, враховуючи визначення самого поняття «криза», можемо зробити дещо інші висновки.

Криза є найскладнішою та найсуперечливішою фазою економічного циклу. З нею, з одного боку, пов’язані руйнівні сили: скорочення виробництва, масові банкрутства, безробіття, зниження життєвого рівня, наступ на соціальні завоювання трудящих і демократію, політична напруга, а з другого - криза виконує творчу функцію: циклічні коливання ділової активності є однією з умов економічного зростання, а сама криза - активною складовою частиною творчого процесу. Прискорюючи відмирання застарілих економічних систем, вона одночасно є важливою ланкою, що прискорює технічне і технологічне оновлення виробництва, структурну перебудову економіки [1].

Таким чином, кризовий стан підприємства не обов’язково повинен означити наближення банкрутства і ліквідації цього господарюючого суб’єкта. Маючи ефективну систему управління, залучаючи нові кредитні кошти, використовуючи державні субсидії, підприємство має можливість пережити кризу, встати на шлях розвитку і зростання.

З цієї точки зору, ми можемо сміливо говорити про наявність фінансового потенціалу у підприємств, які перебувають у кризовому стані. Адже застосувавши певні заходи оздоровлення фінансово-економічного стану, суб’єкт господарювання має неабиякі шанси вийти зі скрутного становища і продовжувати розвиток у майбутньому.

Але, варто зазначити, що не кожне підприємство здатне подолати кризовий стан, відновити свою ліквідність, платоспроможність, знову досягти високого рівня прибутковості і фінансової стійкості. Отже, питання про коректність застосування поняття «фінансовий потенціал» до суб’єктів господарювання з різним фінансовим станом залишається відкритим.

На нашу думку, правильніше було б умовно виділити поняття фінансового потенціалу для суб’єктів господарювання, які є фінансово стійкими, і для тих, які знаходяться в критичному стані, таким чином, ми отримаємо два різновиди цього поняття:

1. Фінансовий потенціал стійкості – сукупність фінансових ресурсів, що беруть участь у виробничо-господарській діяльності, а також можливості їх залучення у майбутньому для фінансування діяльності підприємства, яке успішно функціонує в умовах ринкової економіки і характеризується фінансовою стійкістю;

2. Фінансовий потенціал оздоровлення – являє собою сукупність внутрішніх і зовнішніх джерел оздоровлення, за рахунок яких суб’єкт господарювання має змогу вийти з кризового становища і успішно функціонувати і розвиватися у майбутньому.

Література:

1. Загальна економіка: Підручник / За ред. І.Ф.Родіонової. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – с.368.

2. Фінанси підприємств / За ред. Поддєрьогіна А.М. – К.: КНЕУ. – 2002. – с.571.