Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Кулінічев П. К., Безручко О. О.

Кременчуцький державний університет ім.. М. Остроградського

ОФШОРНІ КОМПАНІЇ В СУЧАСНІЙ ДІЛОВІЙ ПРАКТИЦІ УКРАЇНИ

Сучасну економіку вже неможливо уявити без офшорного бізнесу. З метою мінімізації податків і захисту свого капіталу офшори використовують бізнесмени практично у всіх видах діяльності і у всіх країнах. Зрозуміло, Україна — не виняток. Більше того, наші підприємці перебувають серед лідерів за кількістю створення офшорних компаній. Глобальна фінансова криза лише загострила проблему оптимізації податків та бізнесу і підвищила популярність офшорів.

Як відомо, термін «офшорна компанія» означає юридичну особу, бенефіціарні володільці і ділова активність якої знаходяться за межами країни реєстрації.

«Офшор» (від англійського offshore – «поза берегом», «поза Кордоном») – це один з найвідоміших методів податкового планування. Його

основою є законодавства багатьох країн, які частково або повністю звільняють від оподаткування компанії, що належать іноземним особам, але

за умови, що фірма не має прибутків у цій країні, а власники і керівництво не є резидентами країни [2].

Створюючи офшорну компанію, підприємець може суттєво і абсолютно законно зменшити суму податкових виплат його місцевої фірми. У результаті взаємодії місцевої фірми і офшорної компанії можна практично ліквідувати виплати по податку на прибуток і значно зменшити виплати по прибутковому податку.

При цьому головне правило, якого потрібно дотримуватися при створенні і використанні офшорних компаній – врахування норм вітчизняного законодавства і норм країни реєстрації компанії. Невиконання

елементарних вимог може призвести до поганих наслідків.

Офшорні компанії створюються у державах, де діє режим пільгового оподаткування, і є відсутнім валютний контроль. Таких держав у світі нараховується близько п’ятдесяти. Серед них: Кіпр, Беліз, Панама, Коста-Ріка, Британські Віргінські острови, Ліберія, Гібралтар, острів Мен, Мальта тощо [2].

Створення такої компанії коштує близько 1000 доларів США і приблизно стільки ж – підтримка її юридичної адреси протягом року. Створення нової компанії триває від одного до декількох днів. Офшорні компанії мають право відкривати рахунки у більшості країн світу в будь-яких банках і у будь-якій валюті. У багатьох офшорних зонах компанії не є зобов’язаними надавати бухгалтерські звіти ані податковим, ані урядовим органам. Уся звітність із метою оподаткування може бути замінена єдиним річним збором від 150 до 1000 доларів США на рік. Імена бенефіціарних володільців офшорних компаній є конфіденційною інформацією.

Українські підприємці вперше дістали можливість відкривати офшорні компанії в 1991 році. В квітні цього року швейцарська компанія Riggs Walmet Group оголосила про те, що виходить на український ринок з пропозицією про організацію компаній. Пропонувалася не тільки допомога в створенні безподаткових компаній, але й підтримка їх діяльності – внесення щорічних внесків до бюджету країни базування, забезпечення секретарських послуг з обробки нерегулярної пошти, організація щорічних зборів акціонерів, складання балансів і т. [1].

Офшорні схеми засновані на використанні можливостей, що надаються укладеними угодами про виключення подвійного оподаткування. Офшорні схеми все частіше стали спиратися не тільки на угоди купівлі-продажу, але й на лізингові, комісійні, трастові угоди, страховки і інші договірно-правові форми здійснення складних комерційних операцій.

Зарубіжні офшорні компанії використовуються в процесі поточного і довгострокового фінансування українських проектів з-за кордону. В схемах цього типу звичайно широко використовуються спеціалізовані компанії, розташовані в зонах податкових пільг.

Українські банки і фінансові компанії використовують офшорні схеми діяльності на світових ринках цінних паперів. Збільшилася роль офшорних схем у формуванні транснаціональних господарських систем, коли офшорні фірми вбудовуються в мережу зовнішніх філіалів українських підприємств. Часто офшорні схеми націлені на подолання іноземних податкових бар’єрів.

Існує комплекс факторів, які стимулюють розвиток офшорного бізнесу в Україні: тягар податкового навантаження і неефективність фіскальної політики, несприятливий інвестиційний клімат і потужні мотиви до експорту капіталу за кордон, високі інвестиційні ризики і використання офшорних схем для приховування факту володіння інвестиційними об’єктами в Україні, криміналізація економіки і використання офшорних схем для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом [1].

Отже, кожна країна світу зацікавлена в створенні вільно-економічних і офшорних зон, які забезпечують їй стабілізацію і гармонійний розвиток економіки. Проте існування тіньового сектора в економіці гальмує розвиток країни, залучаючи офшорний бізнес до свого середовища. Ось чому сьогодні необхідна ефективна програма з контролю і боротьби, насамперед з проникненням тіньової економіки в діяльність офшорних зон і розробка найбільш оптимальної стратегії економічного розвитку.

Література:

1. Череп А. В. Особливості розвитку офшорного бізнесу в Україні // Економіка та держава. –2006.– №6.- С.21-30.

2. http://www.consultants.kiev.ua/publ-kats/pravove-reguliuvannya-d-yalnost-ofshornich-zon