Ст. викладач Гурко Л.Т.

ВПНУБіПУ «Бережанський агротехнічний інститут»

КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПОТЕНЦІАЛУ

В сучасних умовах ринкової економіки однією із важливих задач є забезпечення динамічного стратегічного розвитку підприємницьких структур. Лише на такій основі можливо створити результативну систему управління конкурентоздатності підприємств та забезпечити їх соціально – економічний розвиток [1].

В динаміці, при управлінні стратегічним розвитком підприємств, повинні формуватися основні їх властивості, а саме: потенційна достатність для реалізації стратегій та забезпечення конкурентноздатності господарюючих структур; динамічна збалансованість на стадіях життєдіяльності організаційних систем; упереджувальна адаптивність по відношенню до змінюючих факторів у зовнішньому і внутрішньому середовищах; рухомість організацій та систем менеджменту, спрямованих на упереджувальне проведення змін в самих підприємствах в зв’язку із стратегічними змінами у зовнішньому середовищі. Це досягається шляхом використання різних підходів – системно – комплексних, процесно – операційних, функціональних та ситуаційно – сценарних [1].

Для виявлення рівня розвитку та збалансованості властивостей підприємств як систем використовуються різні критерії оцінки і методи дослідження.

Серед групи критеріїв оцінки слід виділити конкурентноздатність. В процесі такого дослідження доцільно використовувати матричні форми, економіко – статистичні, та ін. методи.

При цьому слід зазначити, що для виділення групи критеріїв оцінки та їх складових, а також вибору методів дослідження необхідно, перш за все, уточнити сутність зазначеного поняття. Така необхідність обумовлена неоднозначністю їх трактування в економічній літературі, а відповідно і формуванню критеріїв оцінки та методів дослідження. Назване поняття потрібно розглядати як економічну категорію і як загальний системно утворюючий критерій оцінки потенціалу підприємства [1].

Основною ознакою ринкової економіки, до якої перейшла наша держава, є конкурентна боротьба, суперництво підприємців за одержання максимальних прибутків. В умовах виникнення і дії конкуренції в агропромисловому виробництві важливого значення набуває досягнення балансу між постачальниками і споживачами сільськогосподарської продукції. Конкурентоздатність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вища конкурентоздатність, тим вищий життєвий рівень в цій країні.

Дослідження з розгляду питань конкурентоздатності економіки України в цілому й аграрного сектора зокрема внесли вітчизняні економісти О.Гудзинський, С.Судомир, В. Чернега, В. та інші.

Дослідивши різні точки зору щодо конкурентноздатності потрібно повністю погодитись з автором Судомир С.М., яка вважає, що сутність конкурентноздатності не потрібно зводити до наявності лише внутрішніх факторів, які дадуть змогу завоювати ринок, як стверджують окремі автори а розширити розкриття цього поняття. На думку автора Судомир С.М., конкурентноздатність – це сформований потенціал соціально – економічних систем, адекватний місії і обраним стратегіям, які можуть забезпечити високий конкурентний статус організаційних формувань, їх стійкість та динамізм розвитку. Конкурентноздатність - це потенціал сформованих конкурентних переваг, які можуть бути реалізовані в процесі діяльності. Вони охоплюють як внутрішні, так і зовнішні фактори. Внутрішні – техніко – технологічні, організаційні, економічні, управлінські, інформаційні, соціально – психологічні, організаційної взаємодії. Зовнішні – окреслені стратегічні зони господарювання, налагоджена система господарських зв’язків, визначені сигменти ринку, сформований імідж, солідність фірми, банківська довіра, інвестиційна привабливість.

Конкурентноздатність – це статична категорія, яка оцінюється на певний період часу.

Література

1. Гудзинський О.Д., Судомир С.М., Управління формуванням конкурентоспроможного потенціалу підприємств (теоретико – методологічний аспект): монографія. – К.: ІПК ДСЗУ, 2010.- 212 с.

2. Гудзинський О.Д., Пахомова Т.М. Менеджмент та його обліково – аналітичне зазпечення (навчальний посібник) – К.: ІПК ДСЗУ, 2003.-

3. Вороніна Л.І. Малиц бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання.-К.: Видавництво Європейського університету, 2001.- 306 с.

51 с.

5. Чернега В.В. Формування механізму забезпечення стійкості підприємств на основі розвитку підприємства: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: спец. 08.06.01. «Економіка, організація і управління підприємствами»/ Чернега В.В.- К., 2006.- 20 с