Роль іноземних інвестицій в
Україну в період кризи
Андрійчук К.В.
Науковий керівник:
Буковинська державна фінансова академія
Формування конкурентоспроможної
економічної структури суспільства залежить від узгодження з іншими напрямами
ринкової трансформації, насамперед реструктуризації виробництва, що сприяє
підвищенню його ефективності. Проблема інвестиційного забезпечення є однією з
найбільш складних для України. Її вирішення в умовах дефіциту власних
фінансових ресурсів неможливе без залучення іноземних інвестицій.
Дослідження проблеми інвестування економіки завжди
знаходилося у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції
торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес
економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають
найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи,
структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу,
підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівні.
Активізація інвестиційного процесу є одним із найнадійніших механізмів
соціально-економічних перетворень. Значний внесок у розвиток даної
проблематики зробили такі вчені економісти, як Ю.В. Макогон, A.M. Поручник, A.C. Філіпенко. О.І. Рогач та інші.
Метою статті є визначення ролі іноземного
інвестування в економіці України.
Іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються
іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до закону
України «Про режим іноземного інвестування» з метою отримання прибутку або
досягнення соціального ефекту[1,ст..1] . Іноземні інвестиції - важлива складова
структури інвестиційного ресурсу України. Входженню їх на ринок країни сприяє
зростанню обсягів випуску продукції, технологічному піднесенню промислового
виробництва, виходу на світові ринки, а також динамізує формування національного
ринку. Прискорення темпів реформування української економіки вимагає все
більшої кількості інвестиційних ресурсів як для окремих підприємств, розвитку
регіонів, так і для економіки України в цілому[2, 50-51 ].
Ефективне реформування економіки будь-якої країни, її
структурне перетворення з якісним оновленням
товаровиробництва та соціальної інфраструктури немислимі без відповідних
капіталовкладень, тобто без належного інвестування. Без надійних
капіталовкладень неможливо забезпечити створення і впровадження новітніх
технологій, систем сучасної організації та управління товаровиробництвом і збутом продукції, розвиток
ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо. Це
фундаментальні основи для забезпечення конкурентоспроможності національного товаровиробництва,
без чого не може бути й успішної інтеграції нашої країни в Європейське
співтовариство. Складні відтворювальні процеси відбуваються виключно на базі
інвестування. Чим воно активніше, тим швидші темпи відтворення і ефективних
ринкових перетворень [5, 20-21].
Крім того, інвестиції дають змогу впроваджувати науково-технічні
досягнення у виробництво і на цій основі забезпечувати зростання ВНП,
продуктивності праці, реальних доходів на душу населення, а також вирішувати
багато соціальних проблем. Дослідженнями встановлено пряму залежність між
темпами зростання ВНП та інвестиціями, бо конкурентоспроможність і темпи
розвитку підприємства визначаються інвестиціями. Без них підприємство
будь-якої форми і власності приречене на банкрутство.
Розглянемо детальніше стан надходженні іноземних
інвестицій та їх використання в Україні.
Згідно з даними державного комітету статистики у
2009 р. прямих іноземних інвестицій в економіку України вкладено 38591,6 млрд.
дол. Найбільше у 2009 р. зріс капітал нерезидентів з Кіпру - на 2700 млн. дол.,
Нідерландів - на 977,4 млн. дол., Швеції - на 869,3 млн. дол., Російської
Федерації - на 460,1 млн. дол., Австрії - на 441,4 млн. дол., Великобританії -
на 405,4 млн. дол., Німеччини - на 339,8 млн. дол. Продовжують нарощувати свій
капітал інвестори з Польщі (приріст капіталу становив 275,9 млн. дол.),
Віргінських та Британських островів (приріст становив 239,5 млн. дол.), а також
з Франції (спостерігалося збільшення на 215,9 млн. дол). 2009-й рік став роком
певного зростання українських іноземних інвестицій. їх обсяги сягнули 6191,2
млн. дол. Понад 90% цих ресурсів інвестовано у вигляді цінних паперів. Усього
на 01.10.09 прямі інвестиції з України становили 6,8 млн. дол. Переважна їх
частка зосереджена на Кіпрі (94%), у Російській Федерації (2,4%), у Латвії
(0,5), Польщі та Грузії (0,4%) та у Молові (0,4%) [7]. Найбільшими
інвестиційними експортерами, які спрямовують свої кошти в нашу країну, є такі
країни: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Великобританія [3,73-74].
Станом на 1 січня 2010 року в економіку України
іноземними інвесторами внесено 40 026,8
млрд дол. .Основними інвесторами залишаються Кіпр – 8 593,2 млн. дол. ,
Німеччина – 6 613,0 млн. дол..,Нідерланди – 4 002,0 млн. дол.., Російська
Федерація – 2 674,6 млн. дол.., Австрія – 2 604,1 млн. дол..,Сполучене
Королівство – 2 375,9 млн. дол..,Франція – 1 640,1 млн. дол..,Сполучені Штати
Америки – 1 387,1 млн. дол..,Віргінські Острови – 1 371 млн. дол..,Швеція – 1
272,3 млн. дол.. Та інші країни-4155,8 млн.дол [7]. Значні обсяги іноземних
інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості – 23,0 % загального
обсягу прямих інвестицій в Україну, у т.ч. переробної – 19,7 %. Серед галузей
переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій унесено у: виробництво харчових
продуктів, напоїв і тютюнових виробів; металургійне виробництво та виробництво
готових металевих виробів; хімічну та нафтохімічну промисловість;
машинобудування. У фінансових установах акумульовано 21,0 % обсягу прямих
інвестицій, ще 10,6 % – у підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів,
побутових виробів і предметів особистого вжитку, а також 10,2 % – в
організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та
надання послуг підприємцям.
Отже аналіз іноземного інвестування в економіку
України за останні роки показує його певну позитивну динаміку, розширення
масштабів, видів та сфер владання капіталу.
Проте, незважаючи на всі перетворення Україна
сприймається іноземними інвесторами як країна, яка не є сприятливою для
інвестування. Основними негативними ознаками інвестиційного клімату України є
нестабільність політичної ситуації в Україні, складність економічної ситуації в
нашій країні, недосконалість законодавства в сфері інвестування та
підприємництва; податки та митні бар'єри.
До чинників, які реально можуть впливати на
активізацію залучення іноземних інвестицій в економіку України, відносять:
стабілізація правового поля держави (законодавчої бази); нормалізація стану
фінансово-кредитної політики; підвищення пріоритетності статусу іноземного
інвестора; підвищення інвестиційної активності населення [2, С.49-50].
Вирішальна роль у зміні ситуації, яка склалася із інвестиційним кліматом в
Україні, належить державній політиці щодо іноземних інвестицій. З метою
залучення інвестицій та реалізації інвестиційного потенціалу держави органи
влади мають на меті реалізувати комплекс заходів із поліпшення інвестиційного
клімату України. Запроваджуються угоди про розподіл продукції, концесії,
лізингові операції, створення спеціальних економічних зон та територій
пріоритетного розвитку.
Суттєвим кроком у формуванні сприятливого економічного
клімату є створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного
розвитку, оскільки в межах даних зон та територій іноземним інвесторам
пропонують сприятливі умови вкладання капіталу. Зокрема, інвестор отримує право
на звільнення від сплати податків на прибуток та на додану вартість, сплати за
землю, обов'язкового продажу валютних надходжень.
Отже іноземні інвестиції сприяють економічному
зростанню потенціалу країни, інтеграції національної економіки у світове
господарство на основі перенесення виробничих потужностей, передавання
технологій, переказування капіталу, управлінського досвіду, навичок, інновацій.
Рейтинговий статус України у світовій спільноті є невисоким. Незважаючи на це,
є висока зацікавленість до нашої країни у стратегічних інвесторі, орієнтованих
на довгострокову окупність інвестиційних ресурсів, оскільки Україна - це
дешевий ринок із великими інвестиційними можливостями. На сьогодні наша країна
має гостру потребу в зовнішньому фінансуванні, тому зволікання у вирішенні
існуючих проблем погіршить конкурентоспроможність, кредитоспроможність та
інвестиційну привабливість країни, що призведе до зниження рейтингів, які в
свою чергу негативно вплинуть на іноземних інвесторів.
Список використаних джерел:
1.
Закон України
"Про режим іноземного інвестування" від 25 квітня 1996 р.;
2.
Абрамович І.В. Напрями активізації державної політики щодо
залучення іноземних інвесторів в економіку України // Економіка та держава. –
2008. №3. – С.49-51;
3.
Балануца О.О. Роль іноземного інвестування в економіці
України // Формування ринкових відносин в Україні, 2008, №10, ст..73-76
4.
Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних
інвестицій в Україні. // Інвестиції: практика та досвід, 2009, №18, ст..3-6
5.
Олександров А. Залучення прямих іноземних інвестицій //
Цінні папери України. 2009. - № 21 (513). С.20-21;
6.
Федоренко В.Г.Інвестування: Підручник для студентів вищих
навчальних закладів.–К.: Знання, 2006.–385с.;
7.
Державний
комітет статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua.