Козак В.М.

Науковий керівник - Шахраюк-Онофрей С.І.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Аналіз водних ресурсів Закарпаття

Закарпаття - найбільш зволожена область України. По його території протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис. км., із них 152 ріки - довжиною понад 10 км., 4 - понад 100 кілометрів. Середня густота річок в області становить 1,7 км, що є найбільшим показником на Україні. Ріки Закарпатської області територіально належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю - р. Тиса. [1]

Загальний стік західних областей складає понад 35% стоку всіх рік України, а половина з нього припадає на річки Закарпаття, хоча його площа становить лише 2,1% площі держави. Частина цього стоку формується на румунській, угорській, словацькій територіях басейну р. Тиса. Так, ріки Вішеу та Іза з румунської території впадають в р. Тиса вище м. Тячів, ріки Красна та Самош із угорської території також впадають у р. Тиса в низинній зоні (вище м. Чоп), а річки Убля й Улічка зі словацької території є правобережними притоками р. Уж поблизу смт. В.Березний. Річки Закарпаття мають типово гірський характер: русла мають значний ухил, швидку та бурхливу течію (до 3-5 м/с), незначну глибину (0,5-1,5 м). Влітку живлення рік відбувається в основному за рахунок дощів, навесні – снігове і дощове, восени – дощове і підземне. [3]

Частину водних ресурсів Закарпаття становлять річкові стоки. Води наявних озер і деяких штучних водойм за кількістю незначні. Вся територія Закарпаття є водозбором басейну р. Тиса (притоки р. Дунай), яка бере початок у гірських лісах Рахівського району (р. Біла та Чорна Тиса). Тиса має протяжність близько 220 км на території Закарпаття.

Потужним джерелом енергії є Карпати, але щоб задіяти його, потрібні нові інноваційні технології і кошти, вважає начальник головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації Віктор Погорєлов. Чималий енергетичний потенціал мають наші гірські річки та родовища термальних вод.

Особливо обнадіюють водні ресурси басейну ріки Тиса, зокрема, річки Боржава, Теребля, Ріка, Тересва, Латориця та Уж. Це важливо з огляду на те, що Закарпаття - енергодефіцитна область. Тільки 6-8% спожитої електроенергії виробляється в краї, до двох відсотків від необхідного видобуваємо з місцевих родовищ природного газу. Решта ж енергоносіїв надходить з-за меж області. Отож, великого значення набуває використання місцевих енергоресурсів (особливо тепер в умовах економічної кризи). [3] .
Власне виробництво електроенергії у нас здійснюється чотирма ГЕС - Теребле-Ріцькою, Оноківською, Ужгородською та приватною Білинською. До речі, остання стала до ладу лише кілька років тому. Її потужність - 600 кВт. За рік вона виробляє 2,5 млн. кВт/год. електроенергії, яка реалізується ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго". Таких міні-ГЕС на наших річках можна спорудити цілу низку. [2]

Згідно з концепцією розвитку гідроенергетики та протипаводкового захисту басейну Тиси проводиться вивчення можливостей використання водних ресурсів області. Зокрема, ВАТ "Укргідропроект" (Харків) розробляє схему охорони та комплексного використання водних ресурсів, яка визначатиме й місця спорудження гідроелектростанцій різної потужності. Як першорядні, передбачено спорудження чотирьох ГЕС на нижній ділянці р.Тересва, між населеними пунктами Нересниця і Тернове Тячівського району. Нині техніко-економічні розрахунки спорудження цього каскаду ГЕС проходять державну експертизу.

На початку 90-х років минулого століття згаданий харківський інститут розробив Схему раціонального використання водних ресурсів басейну р.Тиса, у рамках якої на замовлення угорської фірми "Систем-Консалтинг" проведено передпроектні розробки спорудження п'яти ГЕС /по 30-50 МВт кожна/ на ділянці Тиси від смт Буштина до смт Вилок. Утім, паводки 1998 і 2001 років показали, що ця Схема застаріла, отож потребує суттєвого допрацювання.

На Закарпатті є 8 родових термічних, гарячих вод. Найбільше їх у Берегівському, Виноградівському, Тячівському, Ужгородському та Хустському районах. Високотермальні води рекомендують використовувати комплексно - у лікувальній справі і як джерело теплової енергії, тобто як теплоносій. До речі, ефективне застосування високотермальній воді знайшли у Берегівському районі: в райцентрі давно вже діє плавальний басейн, якому не потрібна котельня - тепла вода надходить з-під землі; а в с.Косонь діє купель - щоб погрітися у двох заповнених термальною водою великих круглих чанах, сюди приїжджають хворі зі всіх усюд, навіть з-за кордону.

А отже, Закарпатська область потребує раціонального використання водних ресурсів, їх охорони від забруднення і замулювання, впорядковування джерела та укріплення берегів ставків. Нині річки, ставки та джерела України потребують допомоги, їх береги часто захаращені, перетворені на звалища, розмиваються, зникають джерела. Втрачається краса рідної землі, без якої душа стає байдужою і холодною. Уже мало не забруднювати річки самому, треба активно очищати їх береги. Подумайте, що може зробити кожен з вас особисто для покращення становища внутрішніх вод вашої місцевості.

Список використаної літератури:

1. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навч. пос. / За ред проф. І.М. Школи. – Чернівці: Книги –XXI, 2005. – 596с.

2. http://zakarpattya.net.ua/ua_news_42046.html

3. http://transatlas.com.ua