Федінчук А.І.
Науковий керівник - Шахраюк-Онофрей С.І.
Буковинська державна фінансова академія
м. Чернівці
Деякі
економіко-історичні дані розвитку рекреаційних ресурсів Закарпаття
Закарпаття –
наймолодша область України, як адміністративно-територіальна одиниця перебуває
у складі України з 22 січня 1946 року. Всі, хто хоч би
раз побував на Закарпатті, визнають, що мало де в Європі є ще такий куточок,
який би порівнявся з цим краєм по кількості і якості озеленення території, по
наявності багатьох санаторіїв, пансіонатів та туристичних баз.
Закарпаття,
завдяки вигідному географічному розташуванню, наявності унікальних рекреаційних
ресурсів є одним із найпопулярніших регіонів санаторного лікування, туризму і
відпочинку. [1]
В області виявлено
і досліджено 360 джерел мінеральних вод, з яких 62 у Свалявському,
Міжгірському, Мукачівському, Хустському, Рахівському, Ужгородському районах
мають експлуатаційне значення. [2]
На зазначеній
основі функціонують (станом на 1 січня 2010 р.) 16 санаторіїв, 14 санаторіїв-профілакторіїв,
3 пансіонати та будинки відпочинку, 26 інших баз відпочинку, 11 оздоровчих установ
1-2 денного перебування та 15 туристичних баз. [3]
Рекреаційно-туристичний
бізнес здавна поширений на Закарпатті. На території області знаходиться велика
кількість санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних баз, побудованих у
мальовничих куточках Карпатських гір. Усі вони розташовані недалеко від
мінеральних джерел, яких в області нараховується близько 300. Найбільш відомі
родовища лікувальних мінеральних вод - це Поляна Квасова, Голубине, Сойми,
Келечин, Кваси, Шаян та інші. [2]
На даний момент на
території Закарпаття функціонують понад 50 зареєстрованих та ліцензованих
туристичних фірм (35 з них знаходиться в м.Ужгороді та Ужгородському районі, 7
- у м.Мукачеві, інші - в Рахівському, Іршавському, Перечинському, В.
Березнянському та Хустському районах), які займаються обслуговуванням туристів,
що прибувають з різних куточків України, а також з-за кордону. Область
відзначається особливими умовами для організації зимового відпочинку, туризму
та гірськолижного спорту. Період, сприятливий для проведення зимових видів
спорту і відпочинку, триває 4-5 місяців - з кінця листопада до середини
березня. Так, лише система "Закарпаттурист" приймає клієнтів у 4-х
туркомплексах та 10-ти туристичних базах, які вміщують 3200 відпочиваючих. Для
гірськолижників - траси маршрутів обладнано 29 канатними дорогами протяжністю
від 200 до 1400 метрів.
В Ужгороді
(адміністративний, промисловий, культурний центр Закарпатської області)
пропонується цілий комплекс готельних послуг, комфортабельні апартаменти в
центральних готелях міста, екскурсійне обслуговування, зустріч в аеропорту,
кваліфіковані послуги перекладачів.
У Закарпатті
зосереджено 5,2% об'ємного і 5,1% вартісного потенціалу природних ресурсів
рекреації України. Серед уже охарактеризованих одним із основних компонентів
природних рекреаційних ресурсів являються різноманітні мінеральні води.
Лікувальні властивості мінеральних вод Закарпаття згадували в архівних
документах вже в 1463 році, а їх хімічні аналізи проводилися регулярно з 1803
року. У 1800 році з'явилися перші відомості про розлив мінеральної води родовищ
Свалявського району, які експортувалися до Відня, Парижу. У 1842 році у
Будапешті Свалявська мінеральна вода була визнана однією із кращих за смаковими
якостями, а у 1855 році отримала "Золотий диплом" на виставці вод
Європи у Парижі. [3]
Мінеральні води
Закарпаття різні за хімічним складом і лікувальними властивостями. Із 207
родовищ, занесених до Кадастру мінвод України, 18,8% становлять закарпатські.
Із досліджених 30 типів мінеральних вод 27% становлять вуглекислі хлоридні
натрієві, 22% - вуглекислі хлоридно - гідрокарбонатні і
гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, 18% - вуглекислі гідрокарбонатні натрієві,
15% - вуглекислі гідрокарбонатні натрієво-кальцієво-магнієві, по 6% - сульфідні,
миш'яковисті, кремнисті. Ряд родовищ є унікальними, їх води відповідають типу
Єсентуки, Боржомі та Арзні і не поступаються відомим водам Чехії, Польщі,
Франції. Із загальної кількості мінеральних вод 21 внесені до державного
стандарту України "Води мінеральні питні".
Необхідно
об'єктивно зазначити, що створений рекреаційно-оздоровчий потенціал області
відіграє свою важливу функціональну роль і є основою створення сучасної галузі
оздоровлення на перспективу. Не дивлячись на економічні труднощі в країні,
кількість оздоровлених санаторно-курортними установами дещо зростає, що
свідчить про їх лікувальну популярність.
У
санаторно-оздоровчому комплексі області особливе місце займає заснована в 1968
році перша на Україні алергологічна лікарня (с. Солотвино Тячівського району).
Засобами спелеотерапії в соляній шахті на глибині 300 метрів лікується
бронхіальна астма легкого і середнього ступеня, хронічний бронхіт з
обструктивним та бронхоспастичним компонентом, а також передастма. Ефективність
дитячого лікування становить 90-95 а серед дорослих 80-86%, цьому сприяють
мікрокліматичні умови підземних шахт. [1]
Як бачимо на
Закарпатті знаходиться дуже багато санаторіїв, пансіонатів та туристичних баз.
Оскільки територія нашої держави має вигідне географічне положення, то в
Україні дуже високий природо-рекреаційний потенціал. Але рекреаційний комплекс
Закарпаття та України в цілому потребує залучення додаткових інвестицій в
оновлення інфраструктури, що працює на потреби рекреаційного комплексу,
інтенсивному розвитку туризму та індустрії відпочинку і оздоровлення в цілому,
збільшення питомої ваги рекреаційної сфери у зростанні національного доходу
України. Тобто природо-рекреаційний потенціал Закарпаття та нашої держави є
досить високим, але його рівень все одно потрібно підвищувати, щоб даний
комплекс був одним з високорозвинених природних комплексів України.
Список
використаної літератури:
1. Закарпаття:
санаторії та туризм: статистичний збірник. – Ужгород: Закарпатське обласне
управління статистики, 2008 р. – 87с.
2. Санаторно-курортний
комплекс Закарпаття: статистично-інформаційний рекламний збірник. – Ужгород:
Закарпатське обласне управління статистики, 2009. – 69с.
3. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної
індустрії: Навч. пос. / За ред проф. І.М. Школи. – Чернівці: Книги –XXI, 2005.
– 596с.