Федінчук А.І.

Науковий керівник - Шахраюк-Онофрей С.І.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Деякі економіко-історичні дані розвитку рекреаційних ресурсів Закарпаття

Закарпаття – наймолодша область України, як адміністративно-територіальна одиниця перебуває у складі України з 22 січня 1946 року. Всі, хто хоч би раз побував на Закарпатті, визнають, що мало де в Європі є ще такий куточок, який би порівнявся з цим краєм по кількості і якості озеленення території, по наявності багатьох санаторіїв, пансіонатів та туристичних баз.

Закарпаття, завдяки вигідному географічному розташуванню, наявності унікальних рекреаційних ресурсів є одним із найпопулярніших регіонів санаторного лікування, туризму і відпочинку. [1]

В області виявлено і досліджено 360 джерел мінеральних вод, з яких 62 у Свалявському, Міжгірському, Мукачівському, Хустському, Рахівському, Ужгородському районах мають експлуатаційне значення. [2]

На зазначеній основі функціонують (станом на 1 січня 2010 р.) 16 санаторіїв, 14 санаторіїв-профілакторіїв, 3 пансіонати та будинки відпочинку, 26 інших баз відпочинку, 11 оздоровчих установ 1-2 денного перебування та 15 туристичних баз. [3]

Рекреаційно-туристичний бізнес здавна поширений на Закарпатті. На території області знаходиться велика кількість санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних баз, побудованих у мальовничих куточках Карпатських гір. Усі вони розташовані недалеко від мінеральних джерел, яких в області нараховується близько 300. Найбільш відомі родовища лікувальних мінеральних вод - це Поляна Квасова, Голубине, Сойми, Келечин, Кваси, Шаян та інші. [2]

На даний момент на території Закарпаття функціонують понад 50 зареєстрованих та ліцензованих туристичних фірм (35 з них знаходиться в м.Ужгороді та Ужгородському районі, 7 - у м.Мукачеві, інші - в Рахівському, Іршавському, Перечинському, В. Березнянському та Хустському районах), які займаються обслуговуванням туристів, що прибувають з різних куточків України, а також з-за кордону. Область відзначається особливими умовами для організації зимового відпочинку, туризму та гірськолижного спорту. Період, сприятливий для проведення зимових видів спорту і відпочинку, триває 4-5 місяців - з кінця листопада до середини березня. Так, лише система "Закарпаттурист" приймає клієнтів у 4-х туркомплексах та 10-ти туристичних базах, які вміщують 3200 відпочиваючих. Для гірськолижників - траси маршрутів обладнано 29 канатними дорогами протяжністю від 200 до 1400 метрів.

В Ужгороді (адміністративний, промисловий, культурний центр Закарпатської області) пропонується цілий комплекс готельних послуг, комфортабельні апартаменти в центральних готелях міста, екскурсійне обслуговування, зустріч в аеропорту, кваліфіковані послуги перекладачів.

У Закарпатті зосереджено 5,2% об'ємного і 5,1% вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. Серед уже охарактеризованих одним із основних компонентів природних рекреаційних ресурсів являються різноманітні мінеральні води. Лікувальні властивості мінеральних вод Закарпаття згадували в архівних документах вже в 1463 році, а їх хімічні аналізи проводилися регулярно з 1803 року. У 1800 році з'явилися перші відомості про розлив мінеральної води родовищ Свалявського району, які експортувалися до Відня, Парижу. У 1842 році у Будапешті Свалявська мінеральна вода була визнана однією із кращих за смаковими якостями, а у 1855 році отримала "Золотий диплом" на виставці вод Європи у Парижі. [3]

Мінеральні води Закарпаття різні за хімічним складом і лікувальними властивостями. Із 207 родовищ, занесених до Кадастру мінвод України, 18,8% становлять закарпатські. Із досліджених 30 типів мінеральних вод 27% становлять вуглекислі хлоридні натрієві, 22% - вуглекислі хлоридно - гідрокарбонатні і гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, 18% - вуглекислі гідрокарбонатні натрієві, 15% - вуглекислі гідрокарбонатні натрієво-кальцієво-магнієві, по 6% - сульфідні, миш'яковисті, кремнисті. Ряд родовищ є унікальними, їх води відповідають типу Єсентуки, Боржомі та Арзні і не поступаються відомим водам Чехії, Польщі, Франції. Із загальної кількості мінеральних вод 21 внесені до державного стандарту України "Води мінеральні питні".

Необхідно об'єктивно зазначити, що створений рекреаційно-оздоровчий потенціал області відіграє свою важливу функціональну роль і є основою створення сучасної галузі оздоровлення на перспективу. Не дивлячись на економічні труднощі в країні, кількість оздоровлених санаторно-курортними установами дещо зростає, що свідчить про їх лікувальну популярність.

У санаторно-оздоровчому комплексі області особливе місце займає заснована в 1968 році перша на Україні алергологічна лікарня (с. Солотвино Тячівського району). Засобами спелеотерапії в соляній шахті на глибині 300 метрів лікується бронхіальна астма легкого і середнього ступеня, хронічний бронхіт з обструктивним та бронхоспастичним компонентом, а також передастма. Ефективність дитячого лікування становить 90-95 а серед дорослих 80-86%, цьому сприяють мікрокліматичні умови підземних шахт. [1]

Як бачимо на Закарпатті знаходиться дуже багато санаторіїв, пансіонатів та туристичних баз. Оскільки територія нашої держави має вигідне географічне положення, то в Україні дуже високий природо-рекреаційний потенціал. Але рекреаційний комплекс Закарпаття та України в цілому потребує залучення додаткових інвестицій в оновлення інфраструктури, що працює на потреби рекреаційного комплексу, інтенсивному розвитку туризму та індустрії відпочинку і оздоровлення в цілому, збільшення питомої ваги рекреаційної сфери у зростанні національного доходу України. Тобто природо-рекреаційний потенціал Закарпаття та нашої держави є досить високим, але його рівень все одно потрібно підвищувати, щоб даний комплекс був одним з високорозвинених природних комплексів України.

Список використаної літератури:

1. Закарпаття: санаторії та туризм: статистичний збірник. – Ужгород: Закарпатське обласне управління статистики, 2008 р. – 87с.

2. Санаторно-курортний комплекс Закарпаття: статистично-інформаційний рекламний збірник. – Ужгород: Закарпатське обласне управління статистики, 2009. – 69с.

3. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навч. пос. / За ред проф. І.М. Школи. – Чернівці: Книги –XXI, 2005. – 596с.