к.п.н. Колодійчук Л.С., ст. викладач Семенова Н.П.

ВПНУБІПУ «Бережанський агротехнічний інститут»

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Останнім часом аграрне виробництво постійно поновлюється сучасною електротехнічною продукцією, в тому числі зарубіжного виробництва, появляються нові програмні продукти проектування освітлення, пускової і захисної апаратури, електричних проводок тощо. Проте, розвиток аграрного виробництва вимагає значного підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю. Випускники аграрних закладів, як показали дослідження, загалом критично ставляться до рівня отриманих компетентностей (43% респондентів).

У зв’язку з цим, постало питання наукового пошуку методичних підходів, які б давали можливість студентам отримувати ґрунтовні знання. На наш погляд, вирішення згаданої проблеми, варто дослідити у проектуванні змісту навчання, який є одним із найбільш важливих компонентів дидактичної системи навчання. Невипадково, зміст навчання привертає до себе увагу багатьох вчених, особливо в тій сфері, коли мова йде про вимоги до його проектування. Ця проблема досліджувалася в наукових працях В.С. Безрукавої, Н.О. Брюханової, П.Д. Лєднева, В.Т. Лозовецької, Н.Ф. Тализіної та ін.

Однак на сьогодні, проектування змісту навчання в аграрних закладах освіти, висвітлено ще недостатньо, проблема стосується технології проектування окремої навчальної дисципліни, модуля тощо.

За результатами наших досліджень встановлено, що проектування технічної дисципліни (модуля) включає наступні етапи: пошуковий – виявлення найбільш вагомих умінь майбутньої професійної діяльності; моделювання – розробка моделі професійних компетентностей; організаційно-управлінський – визначення навчальних елементів для формування навчальної дисципліни; конструювання – розробка навчально-методичного забезпечення.

Сучасні тенденції у формуванні змісту навчання, показують, що основою в навчанні фахівців технічного профілю є система професійних умінь, для вирішення певних типових завдань діяльності. Проведений аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми та анкетування випускників, виявили, що такими найбільш вагомими уміннями для модуля «Електричне освітлення та опромінення» дисципліни «Електротехнології та електроосвітлення» є: розрахунок і вибір освітлювальних та опромінювальних установок, вибір освітлювальних електричних проводок та кабелів.

На основі встановлених професійних умінь та провідної функції навчальної дисципліни нами сформовано модель системи професійних компетентностей. Зокрема, вимоги до знань (студент здатен репродукувати певний навчальний матеріал, пояснити суть явищ, процесів) і вмінь (здатність студентів застосовувати отримані знання на практиці при розв’язанні навчальних і професійних завдань). Адже для якісного виконання дидактичної діяльності, варто чітко обґрунтувати зміст освіти, який виражений у результатах професійного навчання майбутніх фахівців технічного профілю.

На організаційно-управлінському етапі складено профілюючу програму електротехнічної дисципліни. Стосовно технологічної системи, то її проектування проводиться за життєвим циклом: проектування, втілення, використання і ліквідація [3, с.81]. Вважаємо, що проектування електротехнічної дисципліни можна також проводити на основі життєвого циклу. У цьому випадку для модуля “Електричне освітлення та опромінення”, життєвий цикл електроосвітлювальної системи буде включати наступні стадії: розрахунок і вибір, розташування і встановлення, експлуатація, розробка заходів з охорони праці і довкілля.

При цьому важливо, щоб розроблений проект був комплексною моделлю даної електротехнічної системи, максимально відображав її елементи та задавав структуру. З цією метою, особливої уваги заслуговує етап розробки заходів з охорони довкілля. Так, при вивченні електротехнічної дисципліни варто наголосити на безпечну ліквідацію об’єкта, зокрема демеркуризацію відпрацьованих ламп. Адже, у сільському господарстві всі газорозрядні джерела містять ртуть. Нерідко такі лампи викидають на смітник і ртуть потрапляє у грунт і водоймища. Ми вважаємо, що за таких обставин, важливо сформувати переконання студентів, що правильна утилізація електротехнічної продукції приводить до повторного використання окремих складників системи.

На наш погляд, встановлення чіткого взаємозв’язку технічних знань майбутніх фахівців-аграрників сприяє побудові дидактичної моделі навчальної дисципліни на основі етапів життєвого циклу технічних систем. Виходячи із таких міркувань, плануємо мінімодулі навчальної програми.

Проектувальна діяльність завершується етапом конструювання. На цій стадії розкриваємо і конкретизуємо організаційно-управлінський етап у змістовому та процесуальному аспектах. З цією метою нами розроблено дидактичне забезпечення навчальної дисципліни: [1], [2] тощо.

Таким чином, проектування електротехнічної дисципліни (модуля) включає етапи: пошуковий; моделювання; організаційно-управлінський; конструювання і здійснюється на основі життєвого циклу електротехнічних систем. Чітке дотримання послідовності етапів розроблення навчально-методичної документації забезпечує створення дидактичних проектів. У такому контексті, дослідження внутріпредметних взаємозв’язків технічних знань майбутніх фахівців, дозволяє оптимізувати систему навчання та підвищити рівень системності професійних знань.

ЛІТЕРАТУРА

1. Колодійчук Л.С. Робочий зошит до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Електричне освітлення та опромінення». Бережани.: Вид. НВДЦ “Нововведення”, 2007. – 28с.

2. Колодійчук Л.С. Електричне освітлення та опромінення. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів. Бережани.: Вид. НВДЦ “Нововведення”, 2003. – 35с.

3. Нагірний Ю.П. Фахова підготовка інженерів: діяльнісний підхід – Львів: ІНВП „Еелектрон”, 1999. – 180с.