Філологічні науки/ Теоретичні і методологічні проблеми мови

Куреляк Н.В.

Чернівецький Національний Університет ім. Ю. Федьковича, Україна

АБРЕВІАТУРА В ГАЗЕТНОМУ ЗАГОЛОВКУ ЯК НОСІЙ

ІМПЛІЦИТНОГО ЗМІСТУ

У даній статті розглядаються абревіатури в газетному заголовку як носії імпліцитного змісту. Імпліцитний зміст – це інформація, яка, не маючи безпосереднього вираження, виводиться з експліцитного. Щоправда, не існує уніфікованого підходу до визначення імпліцитності. Лінгвістичне розуміння імпліцитності, запропоноване К.Крушельницькою, спрямоване на з'ясування такого типу прихованості, який пов'язаний із компресією. К. Крушельницька слушно зазначає, що «в мові у багатьох випадках існує низка варіантів для вираження того самого змісту: розгорнуті чи еліптичні форми». У даному дослідженні ми розуміємо термін імпліцитності як універсальну категорію мови й мовлення, яка застосовується щодо лінгвоодиниць на всіх рівнях мови, що зумовлює актуальність дослідження питання імпліцитності.

Метою нашого дослідження є проаналізувати типологію абревіатур в газетному заголовку та визначити їх роль як засобу передачі імпліцитного змісту. Мета зумовлює необхідність розв’язання таких завдань: окреслення поняття імпліцитного змісту, з’ясувати поняття абревіатури, класифікувати газетні заголовки. Джерелом фактичного матеріалу є газети Washington Times, ABC News, MSNBC, CNN, Fox News, Washingtоn Post, CBS News, ESPN, Fox Sports, New York (NY) Times.

В науковому світі в останній час зацікавлення щодо вивчення газетних заголовків помітно зросло (див., наприклад, В. Вакуров, Л. Грицюк, С. Карим, М. Коритна, О. Красноярова,). Такий інтерес невипадковий, оскільки, за спостереженнями дослідників, суттєво ускладнилася структура газетного заголовка як такого, значно розширилося коло його функцій, серед яких зростає роль впливу на адресата. Як відомо, газетний заголовок – це постійний кодифікатор змісту статті, який репрезентує головну думку адресанта й тему матеріалу. Однією з функцій газетного заголовку є атрактивна функція. Крім того, одним із завдань газетного заголовку є подавати певну інформацію про статтю або лише натякати якимось чином, про що йдеться в публікації. Такі риси газетного заголовку як стислість та лаконічність, по-перше, звертають увагу конкретно на щось одне, а, по-друге, є чіткими та зрозумілими. Щоправда, іноді важко створити такий заголовок, який би привертав увагу адресатів і надовго закарбувався в пам'яті. Саме тому в газетах вдаються до таких засобів мовної економії та компресії як абревіатури, які вже набули широкого вжитку, зокрема, в газетних заголовках.

Абревіатури визначають як складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Дослідники розглядають абревіатуру як частину загальної тенденції мов до компресії засобів вираження інформації [6: 190]. Як і при акронімії, при абревіатурі також виникає нова форма вихідної одиниці. Протягом усього періоду дослідження абревіатур одностайно визначалася науковцями як спосіб словотворення. Абревіатури так само утворюються шляхом відділення перших літер кожного слова, словосполучення, фрази або виразу і подальшого їх злиття. У випадку, коли нова форма вживається носіями мови частіше, ніж її вихідна одиниця, і не потребує дешифрування, набуває власної семантичної значущості (як у випадку із LASER) чи повністю абсорбує значення вихідної одиниці і бере участь у словотвірних процесах, процес її лексикалізації можна вважати завершеним.

Як правило, абревіатури заміняють великі та незручні у використанні назви різних установ, підприємств тощо. Їх використання в газетному заголовку веде до зменшення обсягу написаного, але без нівелювання його змісту. Економність обсягу, здійснена абревіаціями, дає можливість ширше використовувати стилістичні засоби, які є дуже важливими для експресивності газетного заголовку. Разом з тим абревіатура є носієм імпліцитного змісту. І, з огляду на викладене вище, для абревіатур характерна передача цього змісту на ціле повідомлення; в даному разі, на газетний заголовок.

Проаналізувавши вживання абревіатур на прикладі 1050 газетних заголовків із рубрик «economy» ,«health care», «lifestyles», «politics», «sports», «technology», можна побачити, що абревіатури широко використовуються в газетних заголовках загалом і в заголовках даних рубрик, зокрема. Отже, в даному дослідженні проаналізовано 450 газетних заголовків із рубрики «politics». З огляду на це можна сказати, що політичні абревіатури є домінантними . Вони зустрічаються в 108 заголовках (24 %). Безумовно, в політиці широко використовуються назви установ, організацій, партій, для позначення яких часто послуговуються абревіатурами. Напр., у заголовку WH confident Senate will OK Bernanke (Fox News, 24/01/10) WH є абревіацією словосполучення White House.

Менш домінуючими є суспільно-культурні абревіатури. Вони наявні в 93 газетних заголовках (20.7 %). Рубрика «lifestyles» охоплює різні суспільно-культурні аспекти сучасного життя, є багатоплановою, що пояснює поширене використання в ній абревіатур. Напр., суспільно-політичні абревіатури зустрічаються в таких заголовках як: Sade CD Goes Gold In 1st Week (SBC News, 18/02/10), (CD - compact disk), Arts, Briefly: CBS Comedies Win (New York (NY) Times, 19/02/10), (CBS - Columbia Broadcasting System).

В рубриці «economy» абревіатури становлять 9.5 % (36). Їх вживання в даній рубриці зумовлено наявністю скорочень назв економічних установ та понять. Напр., у заголовку SBA needs legal OK for e-mail review (Washington Times, 01/11/07) абревіатура SBA є позначенням управління з питань малого бізнесу (Small Business Administration).

В рубриці «health care» абревіатури становлять 15.5 % (69). Абревіатури широко використовуються в медицині, ними зручно користуватися при називанні хвороб, установ тощо. Напр., в заголовку New MS pills have promise but risks, too (MSNBC, 20/01/10) MS є скороченням до словосполучення multiple sclerosis.

В газетних заголовках з рубрик «sports» і «technology» однаковий відсоток абревіатур - 15.8 % (70). В рубриці «sports» вживаються скорочення спортивних команд, організацій та об′єднань. Наприклад, в газетному заголовку NCAA approves new recruiting rules (Washington Post, 30/10/10/) абревіація NCAA утворена від слів National Collegiate Athletic Association. Щодо рубрики «technology», тут вживаються абревіатури, які є скороченнями власних назв, зокрема географічних назв (країн, міст тощо) та інших технологічних понять. Наприклад, в заголовку USB inventor is unlikely tech “rock star” (CNN, 04/02/10) абревіація USB, утворена від назви приладу Universal Serial Bus (універсальна послідовна шина). Зважаючи на наше дослідження, кількість використаних абревіатур відрізняється в різних газетах. Візьмемо для порівняння газети New York (NY) Times і MSNBC. З даної таблиці видно, що суспільно-культурних абревіатур в газеті більше в газеті New York (NY) Times, ніж в газеті MSNBC. Проте, в газеті MSNBC превелюючими є технологічні абревіатури. Таблиця 1

Типологія абревіатур у заголовках англомовних газет 2007-2009 рр.

Процентне співвідношення типологія абревіатур	New York (NY) Times (%)	MSNBC (%)
Суспільно-культурні	32	20
технологічні	11	18
загалом	100	100

Вивчення заголовків англомовних газет дає змогу зробити висновок, що для газетних заголовків характерний імпліцитний зміст, і дуже часто він зумовлений вживанням в газетних заголовках абревіатур, які, в свою чергу, використовуються в дискурсі як засіб мовної економії та компресії. Проблема вивчення імпліцитного змісту в заголовках англомовних газет є актуальною і потребує подальших досліджень. Перспективним, на наш погляд, є вивчення різних типів абревіатур в різних заголовках та рубриках, дослідження абревіатур як носіїв латентного змісту.

Список літератури:

1. Абашина В. Н. Выходные данные: Навчальна книга. / В. Н. Абашина. – Тернопіль: Богдан, 2003. – 230 с.

2. Алефиренко Н. Ф. Протовербальные порождение культурных концептов и их фразеологическая репрезенитация // Филологические науки. / Н. Ф. Алефиренко. – М.: Звезда, 2002. – № 5. – С. 50 – 81.

3. Багдасарян В. X. Проблема имплицитного: Логико-методологический анализ. / В. Х. Багдасарян. – Ереван: АН АрмССР, 1983. – С. 6 –138.

4. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика / Н. Н. Болдырев. – Тамбов: Тамбов ун-та, 2001. – 123 с.

5. Борисова Е.Г. Имплицитная информация в лексике: Имплицитность в языке и речи / Е.Г. Борисова. – М. : Языки русской культуры, 1999. – 30 с.

6. Борисова И.Н. Непрямая коммуникация в речевой систематике: Непрямая коммуникация. / И.Н. Борисова. – Саратов: Колледж, 2003. – 60 с.