Филология/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Снісаренко Я.С.

Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка

Динамічні процеси у складі суспільно-політичної лексики української та англійської мов

Лексична система мови належить до найбільш відкритих систем, а це означає, що словниковий склад мови перебуває у стані постійного динамічного розвитку, який відображається перед нами чи то появою нових слів, чи то виходом окремих лексичних одиниць з ужитку, чи то зміною значення існуючих слів. Беззаперечним є той факт, що словниковий склад мови пов’язаний із позамовною дійсністю і дуже чутливо реагує на ті зміни, які відбуваються у житті носія мови.

Дослідники словникового складу будь-якої мови, маючи справу з лексичним інвентарем живої мови, прагнуть зафіксувати головне те, що вже втратило або втрачає свої функціональні позиції, а також те, що збагачує виражальні можливості лексичної системи. Відомості про те, як функціонують слова, як вони змінюють свої семантичні параметри, задовольняючи в процесі комунікації потребу найбільш точного відтворення думок і почуттів членів суспільства, можна одержати тільки у результаті зіставлення і порівняння семантичного обсягу конкретних лексичних одиниць тієї чи іншої мови на різних етапах чи хоча б протягом певного періоду їх функціонування.

У процесі історичного розвитку для кожної мови характерні як періоди відносної стабільності, так і відчутних структурно-семантичних зрушень. Останнє стосується й української мови другої половини 80 – 90-х років
ХХ ст., коли лексико-семантична система зазнала активного впливу суспільно-політичних, науково-технічних та культурних змін у житті українського народу. Зміна суспільного ладу, масової свідомості, переоцінка багато чого з попередньої історії у зв’язку з розпадом СРСР, формуванням нових держав і проголошенням незалежності України зумовили кількісні та якісні зміни у словниковому складі сучасної української мови [3, с. 7].

Розвиток мови багато в чому зумовлений тим впливом, який на неї здійснюють політика, ідеологія, економіка й соціальні зміни. Відомо, що, коли відбуваються трансформації в суспільних структурах, правосвідомості, культурі, інтелектуальному та духовному житті суспільства, в епіцентрі подій опиняється мова, яка відображає ці зміни.

Дослідники віддають перевагу аналізу суспільно-політичної лексики періодів, пов’язаних із поворотними моментами в житті суспільства, коли змінюється його соціальний склад, виникає ціла низка нових явищ, а отже, створюються нові лексичні одиниці на позначення нових понять. Характер, ступінь інтенсивності змін лексики в різні має суттєві розбіжності, що пов’язано з численними трансформаціями, зумовленими суспільно-політичними перебудовами. Стан лексичного простору кожного періоду – “момент в ланцюгу його безперервних змін” [2, с. 20]

Загальновідомо, що аналіз лексики передбачає в першу чергу дослідження семантичних процесів та джерел формування лексики. Для української та англійської мов, які відображають нову суспільно-політичну ситуацію відповідно на Україні та у Великобританії на рубежі ХХ – ХХІ ст., характерні такі семантичні процеси:

1) деактуалізація значень слів: в умовах однопартійності слово партія (англ. party) мало значення “Комуністична партія”, а зараз необхідно уточнювати про яку саме партію йде мова;

2) деідеологізація суспільно-політичної лексики: даний процес полягає у знятті пейоративного забарвлення з деяких слів чи поява іронічного відтінку. Це стосується слів бізнесмен (англ. bussinessman), підприємець (англ. owner, Head of a firm, employer), міліціонер (англ. policeman);

3) політизація деяких лексико-семантичних груп: застій (англ. stagnation), перестройка (англ. reformation), діалог (англ. dialogue), раунд (англ. round). Із спортивної сфери перенесено у сферу політики слово раунд у значенні “етап”. Із військової сфери у сферу політики перейшло слово заручник (англ. hostage). Слово діалог у політичному контексті має наступні значення: 1) переговори, 2) антонім слова “конфронтація”, 3) дискусія, 4) спілкування;

4) деполітизація політичних термінів: політичні терміни використовуються у неполітичних контекстах, наприклад, диктатура (англ. dictatorship) – “насилля, подавлення чужої волі”; консенсус (англ. agreement) – “згода” [1].

Суспільно-політична лексика української та англійської мов кінця
ХХ ст. являла собою, головним чином, слова, що позначали поняття та явища радянського періоду, соціалістичного суспільства. Наприкінці ХХ ст. значна частина слів відійшла в минуле, перейшовши в розряд історизмів. Частина слів піддалася семантичному переосмисленню. Значні соціальні зміни знаходять своє відображення у мові, перш за все у суспільно-політичному словнику. Утворені лакуни заповнюються як власними ресурсами української та англійської мов, так і новими запозиченнями з різних мов.

Як підсумок, бачимо, що динамічні процеси, які мають місце у складі суспільно-політичної лексики української та англійської мов пов’язані як із оновленням лексичного складу, так і з шляхом змін у значенні слів чи принаймні зміщенням їх семантичного навантаження.

Література

1. Мороз О.О. Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / О. О. Мороз; НАН України; Інститут української мови. – К., 2005. – 20 с.

2. Сорокин Ю.С. Развитие словарного состава русского литературного языка в 30 – 90-е гг. ХIX в. / Ю. С. Сорокин // М. – Л.: Наука, 1965. – 568 с.

3. Стишов О.А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця ХХ ст. / О.А. Стишов // Мовознавство, 1999. № 1 – С. 7 – 21.