аспірант С.В. Поливаний, д.б.н., проф В.Г. Кур’ята
Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського
ДІЯ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ ТА ТРЕПТОЛЕМУ НА НАСІННЕВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ І
ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОЛІЇ МАКУ СОРТУ БЕРКУТ
Важливим фактором, який регулює ростові і морфологічні процеси в
рослині є гормональна система. Фітогормони
справляють стимулюючу та інгібуючу дію на перебіг головних фізіологічних процесів в рослинному
організмі, впливають на пристосування та виживання останніх в різноманітних стресових
умовах [1]. На гормональний
статус рослин можна впливати за
допомогою синтетичних регуляторів росту. Серед них особливе значення мають
ретарданти, які носять антигібереліновий характер. Відомо, що вони впливають на
біосинтез гіберелінів, а також спричиняють суттєві зміни морфо- і гістогенезу рослин [2].
Одним із основних завдань
сучасного сільськогосподарського виробництва є пошук нових шляхів та способів
підвищення урожайності та якості продукції. Більш ефективно управляти
продуктивністю рослин дають можливість синтетичні регулятори росту та розвитку.
В Україні, згідно з Державною
програмою розвитку маківництва, поступово збільшуються посівні площі маку [4]. Однак, в літературі відсутні дані
про застосування регуляторів росту на культурі маку. В зв’язку з цим нами
проведено дослідження впливу хлормекватхлориду та трептолему на ростові процеси,
морфогенез, продуктивність, вміст олії та її якість у насінні маку олійного
сорту Беркут.
Експерементальне
дослідження з вивчення впливу хлормекватхлориду (ХМХ) та трептолему проводили в
5 варіантах: обробка 0,5%-вим та 0,25%-вим розчином ХМХ, та розчином трептолему
з концентрацією 0,035 та 0,025 мл/л, сумішшю 0,5%-го ХМХ та трептолему (0,035) в
фазу бутонізації.
Проводили мікропольові досліди y Чернівецькому районі
села Борівка Вінницької області в 2010 рці. Площі ділянок по 10 м2,
повторність п’ятикратна. Рослини обробляли 8 червня 2010р в фазу бутонізації за допомогою
ранцевого обприскувача розчином
хлрмекватхлориду та трептолему. Контрольні рослини обприскували
водопровідною водою. Морфометричні
показники визначали та відбір матеріалу для аналізу здійснювали кожні 10 днів.
Матеріал фіксували рідким азотом, досушували у сушильній шафі при температурі
85oС.
Загальний вміст олії в
насінні визначали шляхом екстракції в апараті Сокслета. В якості органічного
розчинника використовували петролейний ефір з температурою кипіння 40-650С.
У зразках виділеної олії визначали її якісні характеристики: кислотна число –
індикаторним методом для темних олій, йодне число – методом Генграновича, число
омилення, ефірне число і вміст гліцерину за загально прийнятими методиками [3].
В літературі представлені
роботи, в яких вивчається можливість застосування ретардантів та стимуляторів
росту для регуляції швидкості росту і зміни коефіцієнтів розподілу мас сухої
речовини між органами рослин. Однак системного вивчення впливу різних типів
ретардантів та стимуляторів росту на морфогенез, насіннєву продуктивність маку,
очевидно, не проводилося.
Встановлено, що обробка
рослин вплинула на вміст олії в насінні маку (Таблиця 1). Найбільш
ефективним для збільшення олійності культури було застосування Трептолему
концентрацією 0,035мл/л, за дії якого вміст олії зростав на 0,76% у порівнянні
з контролем.
Результати наших
досліджень свідчать про суттєвий
вплив регуляторів росту на якісні
характеристики макової олії. Зокрема, під впливом трептолему (0,025мл/л) і
суміші трептолему і ХМХ зростало число омилення як і ефірне число відповідно в
порівнянні з контролем.
Вміст
гліцерину збільшується у цих же
варіантах.
Йодне число зростало у
всіх варіантах. Найбільше зростання відмічалось у варіанті з обробкою розчином
трептолему (0,035мл/л).
Разом з тим
спостерігається зменшення кислотного числа в усіх варіантах досліду, за
виключенням варіанту з обробкою розчином
0,25%-го ХМХ.
Таблиця 1 Вміст і якісні
характеристики олії маку сорту Беркут
|
Варіант |
Кислотне число (мг КОН на 1 г олії) |
Число Омилення (мг КОН на 1 г олії) |
Ефірне число (мг КОН на 1 г олії) |
Гліцерин (%) |
Йодне число (г І на 100 г олії) |
Олійність (% на сиру речовину) |
|
Контроль |
13,80 ± 0,16 |
181,19 ± 3,78 |
167,38 ± 4,05 |
9,15 ± 0,22 |
125,37 ± 1,55 |
47,01 ± 0,025 |
|
ХМХ 0,5% |
*11,5 ± 0,15 |
*160,41 ± 0,17 |
*148,88 ± 0,09 |
*8,13 ± 0,01 |
*136,14 ± 1,11 |
*45,57 ± 0,03 |
|
ХМХ 0,25% |
14,19 ± 0,13 |
173,86 ± 0,79 |
159,67 ± 0,6 |
8,74 ± 0,03 |
*136,74 ± 1,72 |
*45,77 ± 0,07 |
|
Трептолем 0,035мл/л |
*11,45 ± 0,25 |
170,51 ± 3,95 |
159,06 ± 3,7 |
8,7 ± 0,23 |
145,18 ± 6,77 |
*47,78 ± 0,034 |
|
Трептолем 0,025мл/л |
*11,25 ± 0,11 |
201,6 ± 3,8 |
*191,36 ± 2,69 |
*10,41 ± 0,2 |
139,88 ± 5,34 |
*47,48 ± 0,72 |
|
ХМХ 0,5 + Трептолем 0,035мл/л |
*11,43 ± 0,13 |
*211,8 ± 1,39 |
*200,32 ± 1,61 |
*10,90 ± 0,14 |
139,53 ± 7,32 |
*47,31 ± 0,02 |
Пимітки:
1. ХМХ – хлормекватхлорид.
2. *- різниця достовірна при
Р≤0,05
Таким чином, якість олії в оброблених регуляторами росту рослин маку є більш високою у порівнянні з
контролем.
Харчова цінність макової олії значною мірою визначається профілем
жирних кислот. В олії насіння маку сорту Беркут була встановлена присутність
пальмітинової, пальмітолеїнової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової,
арахінової α-ліноленової кислот, харчова цінність і значення яких для
організму людини і тварин різні (Таблиця
2).
Аналіз
співвідношення між ненасиченими та насиченими вищими жирними кислотами свідчить, що обробка регуляторами росту
сприяла збільшенню вмісту ненасичених жирних кислот у варіаннтах з
обробкою розчином Трептолему (0,035мл/л)
та сумішшю Трептолему (0,035мл/л)
і ХМХ 0,5%.
Таблиця 2 Вплив регуляторів росту на вміст вищих жирних кислот у маковій олії
|
Варіант ВЖК |
Контроль |
Трептолем 0,035мл/л + ХМХ 0,5% |
Трептолем 0,035мл/л |
|
Пальмітинова |
7,925±0,025 |
7,82±0,08 |
7,87±0 |
|
Пальмітолеїнова |
0,11±0 |
0,115±0,005 |
0,115±0,005 |
|
Стеаринова |
1,805±0,005 |
1,745±0,015 |
1,78±0,01 |
|
Олеїнова |
18,13±0,02 |
*17,51±0,045 |
*17,31±0,16 |
|
Лінолева |
71,365±0,015 |
*72,14±0,07 |
72,26±0,13 |
|
α-Ліноленова |
0,545±0,005 |
0,535±0,015 |
0,53±0,01 |
|
Арахінова |
0,13±0 |
*0,14±0 |
0,135±0,005 |
|
Ненасичені ВЖК |
91,83±0,05 |
91,92±0,15 |
91,88±0,31 |
|
Насичені
ВЖК |
8,17±0,025 |
8,08±0,085 |
8,12±0,01 |
|
Співвідношення ненасичені к-ти насичені к-ти |
11,24 |
11,38 |
11,32 |
Примітка:
1. *- різниця достовірна при
Р≤0,05
Вивчення
особливостей росту і розвитку маку при обробці в фазу бутонізації рослин
регуляторами росту росту свідчить про
суттєві зміни у морфогенезі.
Відомо,
що важливою морфологічною складовою урожайності маку є кількість коробочок на
рослині. Результати дослідження свідчать, що обробка рослин впливає на
утворення плодів (Таблиця 3). Відбувається
збільшення кількості коробочок на рослині у всіх варіантах обробки – найбільший
приріст досягається у варіанті з
обробкою 0,5%-вим ХМХ і складає 25,52%
відносно контролю, при цьому зростає маса насінин в коробочці.
За
рахунок регуляторів росту збільшується урожайність по всіх варіантах досліду в
порівнянні з контролем.
Таблиця 3 Характеристика врожайності маку олійного сорту Беркут
|
Варіант
досліду |
Кількість
коробочок на рослині (шт) |
Маса
насіння в коробочці (г) |
Маса
1000 насінин
(г) |
Врожайність кг/га |
|
Контроль |
1,45+0,061 |
2,04+0,096 |
0,453+0,017 |
886,50 |
|
0,5%-ний ХМХ |
*1,82+0,099 |
*2,67+0,09 |
0,464+0,022 |
1020,85 |
|
0,25%-ний ХМХ |
*1,93+0,101 |
*2,48+0,15 |
0,452+0,013 |
1085,62 |
|
Трептолем 0,025мл/л |
*1,71+0,079 |
1,97+0,14 |
0,412+0,016 |
1112,18 |
|
Трептолем 0,035мл/л |
*1,86+0,086 |
*2,55+0,098 |
0,482+0,127 |
1178,84 |
|
0,5%-ний ХМХ + Трептолем 0,035мл/л |
*1,88+0,819 |
2,37+0,14 |
0,461+0,018 |
1112,02 |
Примітки:
1. ХМХ – хлормекватхлорид.
2. *- різниця достовірна при
Р≤0,05
Отже,
використання трептолему і хлормекватхлориду покращило якісні характеристики
макової олії за рахунок збільшення відсотка ненасичених жирних кислот та
підвищило урожайність культури, продуктивність зростала за рахунок збільшення
кількості коробочок на рослині.
Література
1. Косаківська І.В. Фітогормональна регуляція процесів адаптації рослин до
стресів // Український ботанічний журнал., 1997, т. 54, №4. – С.330 – 333.
2. Кур’ята В.Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етилен
продуцентів на рослини ягідних культур // Дисертація докт. біол. наук. – Київ.
– 1999. – 318 с.
3.
Починок Х.Н. Методы
биохимического анализа растений.- Киев: Наукова думка, 1976. - 334 с.
4.
Струкова С. Мак — культура вибаглива // Інформаційний щомісячний
всеукраїнський журнал з питань агробізнесу «ПРОПОЗИЦІЯ». – 2003р, № 1.