Экономические науки/ 10. Экономика предприятия

Величко К.Ю.,здобувач

Харківська національна академія міського господарства

 

ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ СИНЕРГЕТИЧНОГО ЕФЕКТУ ПРИ ЗЛИТТІ ТА ПОГЛИНАННІ

 

Особливий інтерес при укладанні угод злиття та поглинань визиває виникнення синергетичного ефекту. Злиття і поглинання дозволяють компаніям вирішувати низку стратегічних завдань, а саме: отримання ефектів масштабу, розширення географії діяльності, посилення ринкових позицій або фінансової потужності, перехід у нові або перспективніші галузі, тощо. Проте при визначенні політики злиттів і поглинань компанії не обмежуються «стратегічною привабливістю» нових активів, а уважно вивчають всі реальні можливості створення вартості. Вартість в угодах злиття та поглинань часто створюється за рахунок саме синергетичних ефектів.

Окремі аспекти зазначеної проблеми висвітлені в роботах таких зарубіжних вчених, як: С. Валдайцева, А. Грязнова, А. Дамодоран, К. Лі,          Т. Коллер, Т. Коупленд, Дж. Мурін, М. Портер, П. Роуз,   В. Рутгайзер,          Дж. Сінкі, Р. Шамгунов та інші. У роботах вітчизняних науковців, таких як:   М. Алексеєнко, З. Васильченко, О. Васюренко, І. Івасів, К. Кірєєва,                   В. Кочетков, І. Лютий, В. Марченко, О. Мендрул, Т. Момот, М. Савлук,            Р. Тиркало та ін.

 Найчастіше ефект синергії розуміється як ефект спільних дій, коли створена в результаті злиття чи поглинання нова корпоративна структура може використовувати низку переваг (синергій), поява яких стає можливою лише в результаті об’єднання ресурсів і капіталу учасників  процесу консолідації. Термін "синергія" походить від грецького "synergos", що означає "разом діючий, погоджений, спільний". За Германом Хакеном [6, с. 296-307], синергетика вивчає системи, які складаються з великої кількості частин, компонентів або підсистем, тобто деталей, що складним чином взаємодіють між собою. Ефект синергії при цьому проявляється в об'єднанні різних сфер діяльності однієї організації чи у збільшенні ефективності взаємодії елементів у межах однієї системи. Засновник стратегічного управління І. Ансофф зазначав, що концепцію синергетизму було запропоновано ще в 60-х роках ХХ ст. та в початковому вигляді вона означала перехід від принципу економії на масштабах виробництва у переробній промисловості до використання принципу стратегічної економії на масштабах діяльності, джерелом якого і виступає взаємопідтримка різних стратегічних зон господарювання [1, с. 38]. У класичній теорії синергетики це явище описується математичною рівністю: "2 + 2 = 5", тобто сукупна віддача всіх капіталовкладень підприємства є вищою, ніж сума показників віддачі за окремими її елементами. Американський науковець М.Портер[4, с.14] досліджував специфіку виникнення  економічного синергізму та особливу увагу приділив  вивченню ланцюгів створення цінності різних підприємств, а також спільні види діяльності та їх потенційні зв’язки, які можна використовувати для створення конкурентних переваг .

Однак, розвиток та впровадження явища синергетизму в економічну діяльність підприємства довів, що існує і обернений, тобто негативний ефект, коли "2 + 2 < 4 ", особливо, коли йде мова про загальнокорпоративне управління. Це можна пояснити тим, що при управлінні своїми активами підприємство не враховує специфіки окремих елементів системи, які в сукупному потенціалі підприємства знижують його сукупну ефективність. Іншими словами, що закон синергії для економічного потенціалу  підприємства має таке вираження: залежно від умов та напрямів, поєднання окремих елементів системи економічного потенціалу буде або істотно більшим за просту їх суму або ж навпаки, істотно меншим. Варто зауважити, що дослідження ефекту синергії в економіці спрямоване на з’ясування питання існування або ні синергії в угодах злиття та поглинань компаній, а на питання: як оцінити ефект синергії і, який вплив він має на вартість новоствореної структури. Ось чому  важливим є визначення форми вияву синергетичного ефекту саме на етапі укладання угоди про злиття чи поглинання. оцінити рівень ефективності такої операції для того, щоб не допустити переоцінки позитивного ефекту синергії або передбачити ймовірність виникнення негативного ефекту синергії, що може дати можливість компаніям вчасно відмовитися від неперспективних або нераціональних угод. Найбільш поширена класифікація типів синергізму розрізнюється за складовими формули рівня (норми) повернення інвестицій (обсяги продажу, витрати, інвестиції,  менеджмент), а саме:

- синергізм продажів, або операційний синергізм (проявляється внаслідок використання для реалізації декількох товарів підприємства одних і тих же каналів збуту, використовуються одні і ті ж склади, торгова мережа, транспорт, кадри, спільний маркетинг тощо);

-  оперативний синергізм - від спільного використання ряду основних засобів і робочої сили, спільного розподілу накладних витрат, спільного навчання, великих закупок - словом, від спільної операційної діяльності;

- інвестиційний синергізм - проявляється в результаті спільного використання виробничих потужностей, спільних запасів сировини, спільної технологічної бази, одного і того ж обладнання, тощо.

- синергізм менеджменту - проявляється в тому випадку, коли проблеми управління в новій галузі схожі з існуючими, тобто коли керівництву підприємства вистачить  компетентності високопрофесійно діяти у новоствореній структурі. Якщо ж проблеми в новій галузі будуть новими і незнайомими, позитивний ефект синергізму не тільки буде низьким, а, швидше за все, появиться загроза від'ємного ефекту від рішень керівництва.

Існує два способи вимірювання синергетичного ефекту від спільного ведення операцій: оцінка ступеня скорочення затрат при даному рівні доходу або оцінка збільшення прибутку при даному рівні інвестицій. Так от, при входженні в нову стратегічну зону господарювання (СЗГ) виробничі витрати на початковому етапі і пізніше на оперативному будуть суттєво відрізнятися. Це вказує на наявність ще двох типів синергізму: початкового і оперативного. Початковий синергізм - від входження в нову галузь, від диверсифікації та існує у двох формах:  у формі грошової економії та у формі економії часу на шляху до високої конкурентоздатності. Що стосується грошової економії, то на початковому етапі вона може бути, а може і не бути. Тобто на початковому етапі може мати місце як позитивний, так і від'ємний синергізм. Справа в тому, що на цьому етапі до легкопрогнозованих витрат на входження в галузь, додаються неявні витрати,що  пов’язані з переходом у новий бізнес (затрати на нову організацію виробництва, на нові правила і процедури, наймання нових спеціалістів, тощо). І якщо ці затрати є більшими за початковий синергізм, він стає від'ємним, а підприємство вразливим. Якщо ж ресурси підприємства та навички персоналу відповідають вимогам нової СЗГ,то такі початкові витрати будуть мінімальними, а початковий синергізм позитивним. Ефекти синергізму симетричні. Тобто, синергізм не тільки найкращий спосіб прискорення зростання виробництва нового продукту без  додаткових інвестицій, але й має  зворотний вплив на затрати з виробництва традиційного товару.

Література:

 

1.      Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф : пер. с англ. – М. : Изд-во "Экономика", 1989. – 519 с

2.      . Васильєв О. Синергетичні підходи в економічній теорії / О. Васильєв // Економіка

України. – 2007. – № 5. – С. 75-78.

3.      Кемпбелл Э. Стратегический синергизм, 2-е изд. / Кемпбелл Э., Саммерс Лачс К. – Спб. :Питер, 2004. – 416 с.

4.       Портер М. Конкурентное преимущество. Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость ; [пер. с англ.] / Майкл Портер. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. – 715 с.

5.      Хакен Г. Синергетика и некоторые ее применения в психологии / Г. Хакен // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М. : Изд-во "Прогресс-Традиция", 2002. – С. 296-307.

6.      Haken Н. Principles of Brain Functioning. A Synergetic Approach to BrainActivity, Behavior and Cognition Berlin: Springer, 1996.