Экономические науки/ 14. Экономическая теория

Чернокозинська Г.І.

Ширяєва К.С.

К.е.н., доцент Леонідов І.Л.

Національна металургійна академія України

Державне управління економіки: вдосконалення інноваційної політики

Підвищення активності інноваційної діяльності в Україні є однією з головних передумов стабільності та сталого розвитку вітчизняної економіки, що актуалізується інноваційною складовою національної економіки, яка за оцінкою експертів складає не більше 6%. Інноваційний розвиток в Україні відбувається в умовах суперечності між об’єктивними закономірностями суспільного розвитку (в частині існування потреби фінансування науково-технічних розробок) й існуючими умовами їх реалізації. Скажімо, згідно з законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» обсяги бюджетного фінансування науки повинні становити не менш ніж 1,7% ВВП. Однак на сьогодні цей показник оцінюється у 0,90%.

Важливу роль в інноваційних перетвореннях відіграє держава, проведення державної інноваційної стратегії, головними цілями якої є створення рівних умов інвестування до економіки України суб’єктами господарювання різних форм власності, прозорих засад інвестування, поліпшення структури інвестиційних джерел, створення філіалів крупних іноземних фірм, зниження податкового навантаження тощо. На рівні забезпечення визначаються форми залучення іноземних інновацій у інтелектуальний розвиток складових національного виробництва у поєднанні з безкоштовною допомогою, передачею інформаційні технологій з використанням вітчизняної сировини, поєднання нових робочих місць, задоволення потреб внутрішнього ринку та розширення експортних можливостей України тощо. Координуючий рівень стратегії представлений розробкою правил відбору способів поєднання засобів досягнення стратегічних цілей з погляду, насамперед, ефективності. Для активізації інтелектуального розвитку виробництва потрібно поетапно наближатись до рівня фінансування провідних країн. Подібні заходи покликані переорієнтувати інвестиційні ресурси до галузей, що виробляють високотехнологічну, інтелектуальну продукцію п’ятого (наприклад, мікроелектроніка, біотехнології, генні інженерія) та шостого (нано-, інформаційні технології) технологічних укладів.

Удосконалення політики уряду в секторі управління державними фінансами доцільне в частині: раціоналізації розподілу фінансових потоків; податкового стимулювання інноваційного розвитку; створення Державного амортизаційно-інноваційного фонду за рахунок частини амортизаційних відрахувань підприємств державної форми власності; запровадження практики емісійного механізму на цілі інноваційного розвитку в межах державного Українського банку реконструкції і розвитку; стимулювання проведення пенсійної реформи в України в частині створення накопичувальної системи пенсійного забезпечення; розширення інвестування в людський розвиток на національному й регіональному рівнях; прискорення розвитку інфраструктури фінансового ринку.

Способом ринкової активізації інвестицій є інвестиційний клімат. Перевищення темпів зростання інвестицій в високотехнологічний сектор над темпами росту ВВП, спрямовує способи державного стимулювання інтелектуального розвитку вітчизняного виробництва на: приток іноземного підприємницького капіталу; підтримку виробника інтелектуального продукту; розвиток інфраструктури фінансового ринку; зменшення державного втручання та тиску на приватний сектор; підготовку, навчання персоналу; механізм контролю за дотриманням авторських прав; розподіл інвестицій між техніко-технологічним, соціальними, економічними видами інновацій та інше.

Створення сприятливого фінансового середовища для впровадження інноваційних технологій надасть можливість значно підвищити рівень конкурентоспроможності (за даними Всесвітнього економічного форуму, Україна за технологічною конкурентоспроможністю серед 139 країн світу посідає 83 місце, а за інноваційною спроможністю – 63 місце.), стабілізувати прискорений процес оновлення виробництва, ефективно використовувати усі фактори виробництва.

Заходи громадського регулювання сприятимуть залученню інновацій шляхом інформування про діяльність національного виробника інтелектуального продукту, проведення відповідних рейтингів тощо.

Взаємодія ринкового само-, громадянського регулювання, державного управління формує триєдиний механізм удосконалення інноваційної політики.