Экономические науки/1. Банки
и банковская система
студентка
Паларія М.В.
Чорноморський
державний університет імені Петра Могили, Україна
студент
Долбілов І.О.
Національний
університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна
Моделювання комплексної
оцінки ризиків комерційного банку
В сучасних умовах однією з фундаментальних ролей банків
в економіці стало взяття на себе ризиків, моніторинг і здійснення операції по
зниженню ризиків, а точніше сказати – трансформації ризиків. Для банківської
діяльності є важливим не уникнення
ризику взагалі, а його передбачення та зниження до мінімального рівня, тобто
застосування різних методів управління ризиками, що є актуальним в даний
момент.
Сьогодні існує безліч методів оцінки ризиків (табл. 1).
Проте, кожен метод має свої недоліки. Основними недоліками методів експертних
оцінок є їх суб’єктивність; статистичного – необхідність обробки значного
обсягу інформації, аналітичного – обмеженість його використання при оцінюванні
кредитного ризику.
Таблиця 1
Методи оцінки
банківських ризиків
Методи кількісної оцінки |
|
Методи |
Види ризику |
Статистичні методи |
|
Метод “Монте-Карло” |
Кредитний, операційні ризики |
Z-модель Альтмана |
Кредитний |
Модель Чесера |
|
Модель Дюрана |
|
VaR-метод |
Кредитний, ринкові |
Методи експертних оцінок |
|
Метод Дельфі |
|
Метод “дерева рішень” |
|
Метод “коефіцієнтного аналізу” |
|
Метод рейтингів |
|
Аналітичні методи |
|
Дюрація |
Ринкові |
Стрес-тестінг |
|
Геп-аналіз |
Ліквідності |
Про
недосконалість існуючих методів оцінки ризику свідчить складність їх
практичного застосування чи неможливість економічної інтерпретації отриманих
результатів. Великим недоліком є також відсутність єдиного метода комплексного
тестування банку на ризикованість, тобто, універсальної
комплексної методики оцінювання на сьогодні не існує.
Отож, актуальністю
характеризується проблема комплексного динамічного оцінювання ризикованості
комерційних банків. Для формалізованого опису руху банку в часі пропонується
використати методику побудови динамічного нормативу, теоретичне обґрунтування
та методичні засади якої здійснені Примосткою Л.О. та Лисенком О.В.
Розрахунок динамічного індикатора для
даної моделі розраховується матричним методом і включає наступні етапи:
1. Вибір показників
для аналізу різних ризиків банку. Цей етап є надзвичайно важливим, оскільки від
того, наскільки чутливими будуть вибрані окремі показники, залежить точність
оцінки ризиків банку.
Також
необхідно відмітити, що мала кількість показників не дає змоги отримати точну
узагальнюючу оцінку і незначні зміни в динаміці окремих показників можуть
призвести до суттєвих змін результату. І навпаки, значна кількість показників
призводить до втрати чутливості оцінки до зміни в їх динаміці, тобто в процесі
побудови динамічного індикатора рекомендовано використовувати 6-10 показників.
2. Побудова
матриці преференцій ризикованості банку та динамічного нормативу між вибраними
показниками ризикованості. Головною метою цього етапу є економічна інтерпретація обраних показників
за темпами їх зростання та установлення динамічних співвідношень між
показниками. Від правильності встановлення співвідношень між показниками
залежить точність отриманої оцінки ризику. Необхідною передумовою є дотримання
економічної обґрунтованості порівняння пар показників.
Кожний елемент mАij(t) матриці
нормативних співвідношень MA(t) = {mАij(t)}kxk визначається так:
3. Вибір
об’єктів, що приймають ризик, формування вихідних даних для об’єктів вибірки за
показниками ризикованості і обчислення темпів зростання показників за певний
період. Визначення співвідношень між темпами зростання показників ризикованості.
Формування для кожного моменту часу t матриці фактичних співвідношень темпів
зростання показників MF(t) = {mFij(t)}kxk :.
4.
Формування матриць співвідношень коефіцієнтів фактичних матриць об’єктів з
динамічним нормативом MС(t) = {mСij(t)}kxk :
5.
Підсумкові розрахунки та економічна інтерпретація результатів дослідження –
визначення суми елементів матриць відповідності фактичних і нормативних
співвідношень кожного об’єкта та суми елементів динамічного нормативу за
модулем, розрахунок ступеня ризикованості (U2(t))
для об’єктів дослідження:
U2(t)=∑mСij(t) /∑ mАij
Співставлення та порівняння отриманих
результатів за об’єктами дослідження.
Динамічний
індикатор набуває значень у межах від -1 до +1. mij = 1, якщо i-ий
показник повинен зростати швидше, ніж j-ий; mij = -1, якщо i-ий
показник повинен зростати повільніше, ніж j-ий; mij = 0, якщо
нормативне співвідношення між i-им і j-им показниками не
виявлене. Вектор u2(t) є мірою близькості фактичного і
нормативного упорядкування показників ризикованості банку і кількісно
характеризує ризикованість.
Оцінка
комплексного ризику банків проводилася за 2008-2010 рр. Першим етапом
дослідження є вибір показників, що найбільш вичерпно характеризують ризики
комерційних банків. Л. Примостки та О. Лисенок
пропонують обрати такі показники, що дозволяють оцінити такі основні
ризику банку: кредитний, процентний, валютний та ризик ліквідності (табл. 2).
Таблиця
2
Показники
ризикованості банку та нормативні співвідношення між темпами їх росту
Показник |
Методика розрахунку |
Нормативні зміни співвідношень |
Нормативні співвідношення між темпами
росту |
Миттєва ліквідність |
Н4=Ав/ПР |
Збільшення |
Aв(i) > ПР(j) |
Норматив валютної позиції |
Н13=ВП/К |
Зменшення |
ВП(i) < К(j) |
Мультиплікатор капіталу |
МК=А/К |
Зменшення |
A(i) < K(j) |
Коефіцієнт ризику кредитного портфеля |
РКП= RZ/КП |
Зменшення |
RZ(i) < КП(j) |
Індекс відсоткового ризику |
ІВР=|КГЕК|/А |
Зменшення |
КГЕП(i) < A(j) |
Питома вага кредитного портфеля в загальних активах |
QКП=/КП/А |
Зменшення |
КП(i) < А(j) |
Питома вага високоліквідних активів в загальних активах |
QАв=Ав/А |
Збільшення |
Ав(i) > А(j) |
В таблиці 2 зазначені такі показники:
К – капітал банку;
A – загальні активи банку;
Aв – активи високоліквідні;
ВП – валютна позиція;
КГЕП – кумулятивний геп;
КП – кредитний портфель банку;
RZ – резерв на
покриття кредитних ризиків;
ПР – поточні рахунки.
Таким чином, отримаємо матрицю преференцій (табл. 3), що
відображає нормативи співвідношення показників.
Таблиця 3
Матриця преференцій
ризикованості банку
|
K |
Ав |
A |
ПР |
RZ |
КП |
ВП |
КГЕП |
K |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
Ав |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
A |
-1 |
-1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
ПР |
0 |
-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
RZ |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
-1 |
0 |
0 |
КП |
0 |
0 |
-1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
ВП |
-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
КГЕП |
0 |
0 |
-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Так, наприклад, для зниження ризику капітал банку
повинен зростати швидшими темпами ніж його активи тому на перетині показників
достатності капіталу (рядок 1) та мультиплікатора капіталу (стовпчик 4) повинно
стояти «1» і відповідно на перетині показників мультиплікатора капталу (рядок
4) та достатності капіталу (стовпчик 1) – «-1». За таким принципом визначається
нормативне співвідношення між темпами росту всіх показників, а якщо нормативне
співвідношення не виявлено, то на
перетині рядка та стовпця ставиться «0».
Виходячи з принципу транзитивності будується матриця
нормативних співвідношень (динамічний норматив) (табл.4). Так, наприклад, за
нормативними співвідношеннями К > А > КП > RZ,
то за принципом транзитивності К > RZ.
Таблиця 4
Матриця нормативних
співвідношень між показниками ризикованості (динамічний норматив)
|
K |
Ав |
A |
ПР |
RZ |
КП |
ВП |
КГЕП |
K |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Ав |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
A |
-1 |
-1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
ПР |
0 |
-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
RZ |
-1 |
-1 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
0 |
0 |
КП |
-1 |
-1 |
-1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
ВП |
-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
КГЕП |
-1 |
-1 |
-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Наступним
етапом є вибір об’єктів для практичної апробації. За станом на
01.04.11 в Україні діє 176
банків. З них 39 найкрупніших та
великих та 137 інших. Для експертної оцінки доцільно обрати не більше
15-20%. Вибірку для дослідження розрахуємо на основі нейманівського розміщення:
де L – кількість стратей, Nq – кількість банків в страті q,σq
– стандартне
відхилення значень головної компоненти в страті q.
Стандартне відхилення величини активів
по першій групі банків σ=29767166,7 тис.грн., по другій групі банків –2760125,9
тис. грн.. У результаті вибірка матиме наступний параметричний вигляд. З першої
групи обираємо:
Тобто (0,15*176*0,70)=18
банків. З другої 8 банків.
Подальші етапи дослідження будуть показані на прикладі АТ «Укрсиббанк».
Необхідно розрахувати темпи росту показників.
Таблиця 5
Абсолютні
значення і темпи росту показників АТ «Укрсиббанк» 2008-2010 рр.
Показники |
Абсолютні значення, млрд. грн. |
Темп росту до попереднього періоду |
|||
2008 |
2009 |
2010 |
2009 |
2010 |
|
K |
4,86 |
4,96 |
4,96 |
1,02 |
1,00 |
Ав |
4,10 |
4,94 |
14,35 |
1,20 |
2,90 |
A |
55,69 |
46,41 |
46,23 |
0,83 |
1,00 |
ПР |
14,80 |
14,17 |
17,88 |
0,96 |
1,26 |
RZ |
2,90 |
6,55 |
10,34 |
2,26 |
1,58 |
КП |
48,30 |
38,60 |
28,30 |
0,80 |
0,73 |
ВП |
0,22 |
0,61 |
7,04 |
2,77 |
11,54 |
КГЕП |
6,01 |
9,29 |
12,52 |
1,55 |
1,35 |
Таким чином, за даними табл. 5 можна
сформувати фактичне співвідношення обраних показників АТ «Укрсиббанк».
Таблиця 6
Матриця фактичних
співвідношень показників ризикованості
АТ «Укрсиббанк» 2009
р.
|
K |
Ав |
A |
ПР |
RZ |
КП |
ВП |
КГЕП |
K |
0 |
-1 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
Ав |
1 |
0 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
A |
-1 |
-1 |
0 |
-1 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
ПР |
-1 |
-1 |
1 |
0 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
RZ |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
-1 |
1 |
КП |
-1 |
-1 |
-1 |
-1 |
-1 |
0 |
-1 |
-1 |
ВП |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
КГЕП |
1 |
1 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
0 |
Принцип побудови матриці фактичних
співвідношень ризикованості: в табл.3.4 К=1,02, а Ав=1,20, тобто,
К<Ав, це означає, що темп росту капіталу менший за темп росту
високоліквідних активів. І на перетині рядка 1 та стовпчика 2 табл. 6 стоїть
«-1». Відповідно навпроти рядка 2 та стовпчика 1 стоїть «1». Аналогічно
заповнюється вся таблиця та табл. 7.
Таблиця 7
Матриця фактичних
співвідношень показників ризикованості
АТ «Укрсиббанк» 2010
р.
|
K |
Ав |
A |
ПР |
RZ |
КП |
ВП |
КГЕП |
K |
0 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
Ав |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
A |
-1 |
-1 |
0 |
-1 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
ПР |
1 |
-1 |
1 |
0 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
RZ |
1 |
-1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
-1 |
1 |
КП |
-1 |
-1 |
-1 |
-1 |
-1 |
0 |
-1 |
-1 |
ВП |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
КГЕП |
1 |
-1 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
0 |
Наступним
етапом буде заповнення матриці відповідності
фактичних і нормативних співвідношень для базисного (2009) року (табл.
8).
Таблиця 8
Матриця
відповідності фактичних і нормативних співвідношень
показників
ризикованості АТ «Укрсиббанк» 2009 р.
|
K |
Ав |
A |
ПР |
RZ |
КП |
ВП |
КГЕП |
K |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
Ав |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
A |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
ПР |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
RZ |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
КП |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
ВП |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
КГЕП |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Побудова матриці фактичних та
нормативних співвідношень показників ризикованості (табл. 8) побудована на
основі табл. 4 та 6. Якщо в обох таблицях на перетині відповідного рядка та
стовпчика значення динамічного індикатора співпадає, то в табл. 8 він приймає
значення «1», якщо не співпадає то він приймає значення «0», якщо в обох
випадках індикатор «0», то значення не змінюється.
Аналогічно побудована табл. 9:
Таблиця 9
Матриця
відповідності фактичних і нормативних співвідношень
показників
ризикованості АТ «Укрсиббанк» 2010 р.
|
K |
Ав |
A |
ПР |
RZ |
КП |
ВП |
КГЕП |
K |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Ав |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
A |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
ПР |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
RZ |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
КП |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
ВП |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
КГЕП |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
На підставі матриці збігів і матриці
нормативних співвідношень обчислюємо узагальнюючий динамічний індикатор u2(t) за вищезазначеною формулою, як
співвідношення кількості збігів до загальної кількості значень за модулем
нормативної матриці.
Отже, для АТ «Укрсиббанк» значення
динамічного індикатора буде наступним:
2009 рік: u2(t)=(12)/28=0,43
2010 рік: u2(t)=(23)/28=0,82
У моделі динамічного нормативу наближення коефіцієнта u до одиниці свідчить про те, що реальний
розвиток ситуації відповідає ідеальному, тобто фактичний темп росту показників
наближається до нормативного. Тобто, значення узагальнюючого динамічного
індикатора говорить про покращання стану АТ «Укрсиббанк».
Дослідження показало, що для українських банків також
характерне покращення, а середнім значенням динамічного індикатора було 0,55,
що говорить про наближення показників діяльності банків до нормативних.
Література:
1.
Бобиль
В. Становлення сучасної системи ризик-менеджменту в кредитних установах/
В.Бобиль // Банківська справа. – 2007. – №3. – С. 65-76.
2.
Волошин
І. Динамічна модель грошових потоків ідеального процентного банку / І.Волошин
// Банківська справа. - 2007. - № 2. - С. 20-26.
3.
Карчева Г.Т.,
Камінський А.Б., Юрчук О.В. Рейтингові оцінки надійності банків та їх роль у
підвищенні капіталізації банківськоїсистеми / Г.Карчева, А. Камінський, О.
Юрчук // Вісник Національного банку України. – 2003. – №2. – С. 22-27.
4.
Подчесова
В.Ю., Білик Т.М. Побудова моделі визначення складових аналізу та ступеня
кредитного ризику банку.
Режим
доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2008_20/1/dyakon.pdf
5.
Примостка Л. Сукупний ризик банку: методика оцінки на
основі нормативно-індексної моделі / Л. Примостка, О. Лисенок // Вісник
Національного банку України. – 2008. – № 5. – С. 34–38.
6.
Примостка
Л. Методика аналізу фінансової стійкості банку за допомогою динамічного
нормативу/ Л.Примостка // Вісник НБУ. – 2002. – № 2. – С. 40 – 44.