Студент Байдаченко А.В.
Харківський Національний
Економічний Університет
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ
ОЦІНЮВАННЯ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ
Вступ. В умовах ринкової
економіки особливого значення набуває об’єктивність визначення кредитоспроможності
позичальника банку. Проблема визначення кредитоспроможності є важливою, як для
кредитора, так і для позичальника. Фінансове становище кредитора напряму
залежить від того, як своєчасно погашає кредити позичальник, в свою чергу
кредитування є для позичальника одним з основних джерел фінансових ресурсів,
необхідних для нормальної діяльності та розвитку.
Постановка проблеми. На
сучасному етапі розвитку економічних відносин банківська конкуренція обумовлює
зростання вимог до оперативності прийняття кредитними організаціями рішень про
надання кредитів з урахуванням високих кредитних ризиків, які супроводжують
кредитування реального сектору економіки.
Аналіз останніх досліджень. У
нашій країні дослідження кредитних відносин та методики оцінювання
кредитоспроможності за останні декілька років набуло досить великого значення.
Дослідженням теоретичних основ кредитоспроможності присвячені праці таких
вчених, як І. Нужна [3], Я. Чайковський [6], Г. Табачук [5], Л. Яструбецька
[7] та ін.
Мета статті. Метою даної статті є
дослідження основних проблем сучасних методик оцінювання кредитоспроможності та
розробка заходів щодо усунення цих недоліків.
Виклад основного матеріалу. Проведене
дослідження сучасних методик оцінювання кредитоспроможності іноземних та
вітчизняних банків показав, що банків використовують при оцінювання
кредитоспроможності метод рейтингових оцінок.
Найчастіше цей метод
складається з двох окремих етапів. На першому етапі проводиться розрахунок
фінансових коефіцієнтів, які відображають різноманітні аспекти діяльності
позичальника. На другому етапі проводиться аналіз нефінансових, або якісних
показників. Тобто розглядуються такі фактори, вплив яких на діяльність та
кредитоспроможність позичальника неможливо оцінити кількісно у вигляді
розрахункових коефіцієнтів. Сукупність кількісних та я кісних показників є
основою у більшості методик оцінювання кредитоспроможності у всьому світі.
Багаторічний досвід
використання подібних методик дозволів виявити їх позитивні якості та недоліки.
Основними проблемами аналізованих методик є їх громіздкість та довго
тривалість. Банки здебільшого вимагають у клієнтів колосальний пакет
документів, на аналіз і оцінку якого затрачається від двох тижнів до одного
місяця, у результаті чого клієнти найчастіше відмовляються від послуг таких
банків, не чекаючи відповіді.
Таким чином,
здобувають особливу актуальність питання формування такої методики оцінки
кредитоспроможності, що дозволить усунути громіздкості систем фінансових
показників та дуже довгого терміну проведення процедури оцінки кредитоспроможності.
Метод
експрес-оцінювання дозволяє швидко і якісно оцінити фінансовий стан
позичальника на відповідність найбільш важливим критеріям. При цьому метод є
оптимальним по співвідношенню ціна / швидкість / якість. Тобто, мова йде про
вимірювання ключових коефіцієнтів, що характеризують кредитоспроможність
позичальника.
Основою даної
експрес-методики є система рейтингового ранжування на основі рангової оцінки в
балах приналежності фактичних величин показників діяльності суб'єктів
господарювання певному діапазону з можливих значень.
Аналіз методичного
забезпечення, поданого у наукових публікаціях, присвячених досліджуваній
проблемі [1, 3, 4], дозволив сформувати первісну сукупність показників, за
якими може проводитися оцінювання фінансового стану підприємства-позичальника.
Наступним кроком
формування коефіцієнтної бази методики експрес-оцінювання став кореляційно-регресійний
аналізу показників за допомогою інструментарію економетрично-математичного
моделювання та шкали Чеддока [2], у результаті якого було створено систему
показників, яка стане основою для створення методики експрес-оцінювання
кредитоспроможності позичальника банку.
У табл. 1 наведено
економічний зміст фінансових показників, що входять до методики, та їхні
нормативні значення, які рекомендуються в літературних джерелах [3, 4].
Таблиця
1
Фінансові показники, що
входять до методики експрес-оцінки кредитоспроможності позичальників
Назва показника |
Економічний зміст
показника |
Коефіцієнт автономії |
Ступінь незалежності від позикових коштів |
Коефіцієнт покриття |
Здатність підприємства розраховуватись за поточними зобов’язаннями за
рахунок оборотних коштів |
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами |
Частина оборотних активів, що фінансуються за рахунок власних коштів |
Коефіцієнт рентабельності діяльності |
Величина чистого прибутку, що припадає на 1 грн. чистого доходу |
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості |
Середній строк погашення короткострокової дебіторської заборгованості |
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості |
Середній строк погашення короткострокової кредиторської заборгованості |
Коефіцієнт оборотності готової продукції |
Середній строк реалізації продукції |
Коефіцієнт покриття кредитних зобов’язань |
Здатність розрахуватися по кредитам банків за рахунок грошових потоків
від основної діяльності |
Коефіцієнт грошової складової в виручці від реалізації |
Доля грошових коштів в виручці від реалізації |
Як ми можемо
побачити із табл. 1, коефіцієнти, що використовуються про оцінюванні
кредитоспроможності експрес-методикою, оцінюють різні аспекти фінансової
діяльності позичальника, що дозволяє зробити якісне оцінювання та зробити
адекватний висновок про рівень кредитоспроможності позичальника.
Також мі бачимо, що для
розрахунку усіх показників достатньо трьох форм бухгалтерської звітності. Це
робить методику дуже простою у використанні та скорочує термін проведення
аналізу, що є основною метою розробки експрес-методики.
Висновок. В результаті аналізу
сучасних методик оцінювання кредитоспроможності були виявлені основні недоліки
цих методик – громіздкість та довго тривалість процесу. З огляду на ці недоліки
було запропоновано методику експрес-оцінювання кредитоспроможності, яка має такі переваги, як простота системи показників, зручність
застосування на практиці; легкість формалізації інтегральної характеристики
фінансово-економічного стану підприємств.
Слід зазначити, що
рейтингова експрес-оцінка не є повною альтернативою комплексному підходу.
Комплексний підхід незамінний при всебічному та поглибленому аналізі
кредитоспроможності позичальника, але на першому етапі надання кредиту його
використання є недоцільним, бо вимагає значних витрат часу та праці.
Перелік використаної літератури
1. Гриценко
Л.Л. Комплексна експрес-методика оцінки кредитоспроможності підприємств з
урахуванням приналежності по виду економічної діяльності / Л.Л. Гриценко, І.М.
Боярко, В.Л. Лиштван // Гроші, фиіанси і кредит. – 2010.– № 3.– C.206–214.
2. Лисицина Е.В.
Статистический поход к коэффициентному методу в финансовом експресс–анализе
предприятия / Е.В. Лисицина // Финансовый менеджмент. – 2001. –№1. – С. 27–34.
3. Нужна І.О.
Особливості аналізу показників ліквідності під час вивчення кредитоспроможності
позичальників комерційних банків / І.О. Нужна // Регіональна економіка. –
2007. – № 3. – С. 31–35.
4. Предтеченский А.Н. Коэффициентный анализ в системе
кредитных рейтингов заемщиков банка /
А.Н. Предтеченский // Банковское дело. – 2005. – №
5. – C.38–46.
5. Табачук Г.П. Механізм забезпечення кредитоспроможності підприємницьких
структур / Г.П. Табачук // Фінанси
України. – 2006. – № 5. – С. 36–45.
6. Чайковський
Я.І. Аналіз кредитоспроможності позичальника банківської установи / Я.І. Чайковський
// Журн. європ. економіки. – 2005. – № 3. – С. 328–346.
7. Яструбецька
Л.О. Роль фактору грошових потоків в методиці визначення кредитоспроможності
позичальника / Л.О. Яструбецька // Фінанси України. – 2005. – № 4. – С. 54 –
58.