Пасарюк З.О., Пугач Д.В.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Цимбалюк Т.О.

Податки як основне джерело наповнення дохідної частини Зведеного бюджету України

Конкурентоспроможність економіки, фінансове забезпечення для її підвищення значним чином залежать від рівня ефективності податкової системи України та рівня фіскального тиску на економіку. Про це свідчать конкретні факти роботи державної податкової служби України. Так, у 2009 році до Зведеного бюджету України по платежам, що контролюються державними податковими органами, надійшло 137 277, 8 млн. грн., що на 7,5% менше ніж у 2008 році та на 13,9% більше ніж у 2007 році [5]. Як бачимо, податкові платежі не є стабільними. Однак, на сьогодні, в кризових умовах, перш за все, потрібно забезпечити необхідне надходження коштів до бюджету для нормального функціонування всього державного механізму. Вищенаведене і свідчить про актуальність даної статті.

Метою даної статті є аналіз динаміки податкових надходжень до бюджету та дослідження значення податків у формування дохідної частини Зведеного бюджету України.

Дана проблема досліджувалася у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених серед вітчизняних авторів слід відмітити Бурденко І.М. [1], Бездітко М.Ю. [2], Молдован О.О. [3], Мельник П.В. [4].

У раціонально побудованій податковій системі податки використовують як інструмент ефективної економічної політики. Отже, виникає необхідність дослідження питань пов’язаних із впливом податкової системи на основні економічні процеси, зокрема виконання бюджетної програми, оскільки для подолання негативних тенденцій і з метою підвищення рівня ефективності оподаткування необхідне подальше удосконалення як податкової системи в цілому так і окремих податків [1, с. 67].

Виконання дохідної частини зведеного бюджету за 2009 рік становило 288, 6 млрд. грн., що на 9,3 млрд. грн., або на 3,2% менше аналогічного показника попереднього року. Річний план виконано на 88,8%, що на 8, 5% менше ніж у 2008 році. Розглянемо які ж причини цьому сприяли. Розглянемо структуру дохідної частини Зведеного бюджету України на рис. 2.5.

Рис. 1. Загальна структура дохідної частини Зведеного бюджету України за період 2002 – 2009 років [7]

Проаналізувавши даний рисунок, бачимо, що найвагомішим інструментом дохідної частини зведеного бюджету є податкові надходження. Протягом 2002-2008 років їх обсяг постійно збільшувався: від 45392,5 млн. грн. у 2002 році до 227 164,80 млн. грн. у 2008 році (тобто їх обсяг збільшився у 5 разів). 2009 рік характеризується зменшенням податкових платежів на 19091,6 млн. грн. Однак в даному періоді ми простежуємо також зменшення неподаткових платежів на 2059,4 млн. грн. порівняно з 2008 роком, зменшення доходів від операцій з капіталом на 3049,3 млн. грн. Фактичні податкові надходження склали 84,7% річного плану, що на 13,5 % менше ніж виконання плану у 2008 році. При цьому, річний план не було виконано по всіх податкових статтях.

На нашу думку важливим показником, який характеризує значення податків у дохідній частині зведеного бюджету є податковий коефіцієнт.

Даний коефіцієнт розраховується за наступною формулою:

ПН = ∑ПП : ВВП х 100%, (2.1)

де ПН – податкове навантаження;

ПП – сумарна величина всіх податкових платежів;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

Отже, для детальнішого аналізу зміни податкового коефіцієнту у 1998-2009 роках розглянемо рис. 2.

Рис. 2. Динаміка зміни податкового коефіцієнту (з урахуванням внесків до позабюджетних соціальних фондів) у 1998-2009 роках [3,6,7]

З рис. 2 видно, що Україна характеризується досить високим рівнем податкового навантаження. В минулому році даний показник наблизився до 40 %, тоді як ще в 2004 р. був на рівні 31,8 %. Період 1998-2001 рр. характеризується зменшенням розміру податкового коефіцієнта (з 35,2 до 28,7%), в подальший час значення даного показника поступово зростає. За рівнем оподаткування праці вітчизняна податкова система знаходиться серед найбільш обтяжливих як порівняно з ЄС (28,6 %), так і загалом у світі (16,1 %).

Необхідно також визначити які саме податки формують основну частину дохідної частини зведеного бюджету. Для цього розглянемо рис. 3. Основним чинником, який визначає співвідношення між прямими та непрямими податками, є життєвий рівень основної маси населення. В Україні, де спостерігається низький рівень життя переважної частини громадян, у структурі податкових надходжень значну частку посідають саме непрямі податки [2, с. 60].

Рис. 3. Питома вага прямих і непрямих податків в загальній сумі податкових надходжень до бюджету України [2,7]

З рис. 3 чітко видно, що питома вага непрямих податкових надходжень в останні роки значно збільшилася порівняно з прямими. Також простежуємо динаміку поступового зменшення питомої ваги прямих податків з 60,5% у 1998 році до 45,9% у 2009 році. Отже, скорочення відбулося на 14,6%. Протилежну динаміку простежуємо розглядаючи як змінювалась питома вага непрямих податків: їх питома вага збільшилась з 39,5% у 1998 році до 54,1% у 2009 році. Період 2005 та 2007 рр. характеризується майже рівними надходженнями прямих та непрямих податків. Отже, податкову політику останніх років в Україні спрямовано на збільшення частки непрямих податків, що мають переважно фіскальну спрямованість, оскільки оподатковують споживання, яке порівняно з прибутками підприємств і доходами громадян є більш сталим і менш гнучким. Вони є джерелом інфляційних процесів та мають регресивний характер, оскільки істотно впливають на ціноутворення і лягають важким тягарем на бідні і соціально незахищені верстви населення [2, с. 61].

Основними бюджетоутворюючими податками протягом 2000-2009 рр. залишаються такі податки як податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств та організацій та податок на доходи фізичних осіб (розглянемо табл. 1). Їх питома вага в податкових надходженням протягом даного періоду в середньому складає 80,5%.

Таблиця 1

Структура податкових надходжень в Україні у 2000-2009 роках

Показник	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Податкові надходження всього, з них:	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100
Податок на прибуток (доход) підприємств, організацій, установ	24,6	22,6	20,1	24,4	25,6	23,9	20,8	21,3	21,1	15,9
Податок на доходи фізичних осіб	20,4	23,9	23,8	24,9	20,9	17,6	18,2	21,6	20,2	21,4
Податок на додану вартість	30,2	28,2	29,7	23,2	23,4	34,6	40,0	36,8	40,5	40,7
п1+п2+п3	75,1	74,6	74,2	72,5	70,0	76,1	79,0	79,7	79,7	78,0
Податок на власність	1,7	1,5	1,3	1,1	1,0	0,7	0,7	0,6	-	-
Збори за спеціальне використання природних ресурсів	6,3	6,2	5,4	5,1	5,4	3,9	3,8	3,4	4,0	5,4
Акцизний збір	7,2	7,2	9,0	9,7	10,6	8,0	6,7	6,6	5,6	10,4
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	5,0	5,3	5,2	7,0	8,0	6,8	5,8	6,0	5,4	3,3
Інші податки	4,8	5,2	4,8	4,7	5,0	4,5	4,0	3,7	3,1	2,9

Проте, основним податком залишається податок на додану вартість, його середня питома вага сягає близько 40% усіх податкових надходжень. Одночасно даний податок є досить проблемним, завжди будучи джерелом ризику формування Державного бюджету України. Хоча податок на міжнародну торгівлю займає не досить велику питому вагу у податкових надходженнях (близько 4,9%), простежуємо поступове наростання даного податку в структурі податкових надходжень з 5,0% у 2000 р. до 5,4% у 2008 р. (в 2009 р. даний показник значно зменшився). Це спричинено, в першу чергу, розвитком зовнішньоторговельних відносин України.

Однак, незважаючи на те, що податки залишаються основними бюджетоутворювачами, податкова система в Україні є недосконалою та малоефективною. У рейтингу податкових систем Paying Taxes 2010, підготовленому Світовим банком спільно з PriceWaterhouseCoopers, Україна посіла 181 місце зі 183 досліджуваних країн. За даними дослідження, середньостатистичне українське підприємство протягом року сплачує 147 податків та платежів, що є найгіршим показником у світі (183 місце). Для порівняння, в Росії кількість платежів складає – 11, Польщі – 40, Чехії – 12, Білорусі –107, Грузії – 18, США – 10, Франції – 7, Китаї – 7. Більшість податків і внесків в Україні пов’язана з оподаткуванням праці [4, с. 4]. Тому, необхідно розглянути, які ж фактори негативно впливають на розвиток податкової системи в Україні. До них віднесемо:

- надобтяжливість і несправедливість розподілу податкового навантаження [3, с. 575] ( що виявляється у оподаткуванні громадян: бідні та найбідніші сплачують значно більшу частку власних доходів на покриття ввізного мита, ПДВ та акцизів, що включені в ціни на товари та послуги, оскільки в їх сімейних бюджетах значно вищою є частка витрат на поточне споживання);

- ухилення від сплати податків [4, с. 8]. Основною рушійною силою зростання тіньової економіки є зростаючий тягар податкових виплат і соціальних відрахувань;

- безсистемне та невиправдане надання податкових пільг і звільнень, що посилює податкове навантаження на ефективні підприємства, які сумлінно сплачують податки [4, с. 14] (широкий перелік податкових преференцій викривлює фіскальний простір, надаючи окремим підприємствам і галузям більш вигідні вихідні позиції, автоматично знижуючи конкурентоспроможність суб’єктів підприємницької діяльності, які не мають можливості лобіювати надання їм податкових пільг);

- низька рентабельність податкової системи (затрати вітчизняної податкової системи на збирання 100 грошових одиниць податків у 3-4 рази перевищують аналогічний показник у країнах ЄС, що свідчить про непродуктивні видатки податкової служби та про її недостатньо ефективну роботу [4, с. 8].

Виходячи з розуміння сутності проблем та стратегічних цілей реформування податкової системи України, виникає необхідність удосконалення податкової системи України за такими напрямами:

- зменшення податкового навантаження на платників податків (що і передбачає ПКУ);

- зменшення необґрунтованого використання податкових пільг, які призводять до значних втрат бюджетних коштів;

- збереження, реформування спрощеної системи оподаткування через удосконалення процедур реєстрації та обліку платників, усунення можливостей щодо мінімізації податкових платежів, нейтралізацію ефекту податкової дискримінації;

- детінізація економіки та боротьба з корупцією в системі адміністрування податків шляхом створення податкових умов щодо легалізації тіньового сектору економіки, посилення кримінальної відповідальності за корупцію в системі органів державної влади.

Для ефективного реформування економіки також необхідно: забезпечити макроекономічну, соціальну і політичну стабільність у країні; створити, крім фіскальних, економічні умови для активізації інвестиційних проектів, зокрема надійного захисту конкуренції й контрактів, а також прав власності, захист яких забезпечуватиметься незалежною судовою й виконавчою гілками влади; створити належні нефіскальні умови для активізації підприємницької діяльності; знизити рівень корупції; узгодити податкову, бюджетну і грошово-кредитну політику; реформувати бюджетну систему з урахуванням вимог Європейської хартії про місцеве самоврядування, забезпечити відповідність бюджетних видатків інтересам населення; забезпечити прозорість економічних відносин; ефективно використовувати кошти державного бюджету, одержані в результаті сплати податків та зборів, раціоналізації структури державних видатків, із метою збільшення державних інвестицій в людський капітал [5, с.19].

Певний прогрес досягнутий у «Програмі економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки», де зазначається, що податкова реформа здійснюється з метою забезпечення стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за одночасного збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. На основі визначених пріоритетів у Програмі поставлені такі стратегічні завдання: зміцнення позиції вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах підприємств і скорочення витрат часу платників на нарахування й сплату податків; підвищення ефективності адміністрування податків; встановлення податкової справедливості для відновлення рівних умов конкуренції в економіці України; зменшення глибини соціальної нерівності [6].

Важливим кроком для реформування податкової системи стало прийняття Податкового кодексу України, який поклав початок новому етапу розвитку податкової системи України. Безумовно, Податковий кодекс має значну кількість новацій, які формують прозорість податкової системи, спрощують адміністрування податків, зменшують податкові навантаження, гармонізують податкову складову в системі державних фінансів. Однак, залишилось чимало невирішених проблем.

Таким чином, процедура створення оптимальної податкової системи передбачає детальну проробку різних її елементів, методів оподаткування, розгляд альтернативних варіантів з оцінкою наслідків їх упровадження для економіки та соціальної сфери. Іншими словами, при здійсненні виваженої податкової політики в сфері оподаткування, з метою посилення його позитивного впливу на соціально-економічний розвиток держави, забезпечення фінансових потреб держави та матеріального добробуту населення необхідно подбати про те, щоб податки дійсно стали регулятором, стимулятором прибуткової діяльності, а не тільки примусовими платежами. Саме в такому контексті податкова система в Україні матиме сенс і перспективу.

Список використаних джерел

1. Бурденко І.М. Аналіз стану й напрями розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки \ І.М, Бурденко, О.В, Кравченко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. -№4.- С.67-74.

2. Бездітко М.Ю. Співвідношення прямих і непрямих податків у податковій системі України [Електронний ресурс] / Ю.М.Бездітко, Е.В.Піралієв // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології.-С.60-63.-Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Apdup/2010_1/2_60-63.pdf

3. Мельник П.В. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи: монографія / П.В. Мельник, Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій [та ін.]; за ред. З.С. Варналія. – К.: Знання України, 2008. – 675 с. – ISBN 978-966-316-224-9.

4. Молдован О.О. Пріорітети реформування податкової політики України: як перейти від фіскалізму до стимулювання ділової активності? / О.О. Молдован, О.В. Шевченко, О.О. Єгорова [Електронний ресурс].- К.: НІСД, 2010. – 80 с. - ISBN 978–966–554–105–9. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/Zhalilo_podatkova/Zalilo_podatkova.pdf

5. Ярошенко Ф.О. Реформування податкової системи України в контексті прийняття податкового кодексу (коментарі до пропозицій Міністерства фінансів України) / Ф. О. Ярошенко // Фінанси України.- 2010.- №7 – С. 3-21.

6. www.sta.gov.ua – офіційний сайт Державної податкової адміністрації.

7. www.minfin.gov.ua –офіційний сайт Міністерства фінансів України.