Демчук О.М.

Науковий керівник – Гнідан В.І.

Буковинська державна фінансова академія

ВПЛИВ ПДВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

Сьогодні в Україні податок на додану вартість виконує яскраво виражену фіскальну функцію і є основним джерелом надходжень у бюджет. В сучасних економічних виданнях переваги ПДВ обґрунтовуються його нейтральністю щодо стимулів зростання доходів і вибору варіантів господарських рішень, тобто вищою економічною ефективністю. ПДВ - зручний податковий важіль, що дозволяє державі забезпечувати значну частину доходів бюджету за рахунок технічно простого збирання й наявності широкої бази оподаткування.

Порівняно із 2008 роком надходження з податку на додану вартість знизились на 7,5 млрд. грн., або на 8,1%. Недовиконання плану на 2009 рік становить 13,4%, або 13,0 млрд. гривень. Порівняно із 2008 роком надходження з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів до загального фонду державного бюджету зросли на 0,9 млрд. грн., або на 2,0%. Недовиконання плану на 2009 рік становить 7,4%, або 3,7 млрд. гривень.

Прихильники ПДВ вважають, що його економічна сутність полягає в тому, що він є частиною новоствореної вартості, що утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, а його сума входить до продажної ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується кінцевим споживачем. ПДВ стягується на основі кожного акту купівлі-продажу, починаючи зі стадії виробництва товару й за­кінчуючи його реалізацією. На кожному етапі величина ПДВ визначається як різниця між сумою податку, сплаченого споживачем товару, і сумою податку, сплаченого його виробником постачальнику сировини та матеріалів, робіт і послуг. При цьому на кожному етапі виробництва й обігу товару підприємство компенсує свої витрати і додає податок на новостворену на підприємстві вартість [3].

Таким чином, теоретично підприємства є платниками ПДВ тільки формально, бо вони лише перераховують до бюджету суму податку, отриману від покупців, тобто цей податок виплачується не за рахунок власних доходів підприємства, а тягар його сплати фактично лягає на споживача товару (робіт, послуг).

Проте кінцевими споживачами можуть бути не тільки фізичні особи, але й підприємства. У випадку, коли підприємство не може перенести весь податок на покупця (продукція не реалізована або не оплачена покупцем), йому не відшкодовується вартість придбаних матеріальних активів, що призводить до погіршення його фінансового стану, порушення платіжної дисципліни та ви­мивання оборотних коштів. У цьому випадку саме на продавця (виробника) лягають видатки із залучення додаткових оборотних коштів, необхідних для надходження податку від кінцевого споживача до держави. Чим більший обсяг доданої вартості і дефіцит оборотних коштів, тим більш обтяжливим буде цей бюджетний платіж для підприємства.

У вітчизняній фінансовій науці дослідженню економічної сутності, удосконаленню механізму справляння, аналізу ефективності ПДВ приділяється багато уваги, зокрема, в працях О.О. Амоші [1], С. Загорського [3], Ю. Іванова [4], І. Луніної [5], А. Соколовської [7;8]. Проте питання щодо функції ПДВ, порядку адміністрування та впливу на діяльність підприємств все ще залишаються дискусійними, що обумовлює актуальність проблеми і необхідність подальшого її дослідження.

 В реальних умовах ПДВ має відносну нейтральність щодо фінансів підприємства, проте є істотним чинником, здатним стимулювати або стримувати ділову активність платників цього податку.

В умовах ринку та відповідного вільного формування цін на товари, обумовлених попитом і пропозицією, якістю та середньою собівартістю, за значного впливу на загальний рівень цін дешевих і більш привабливих імпортних виробів ПДВ може дорівнювати або бути більшим за отриманий прибуток і стягуватися навіть за рахунок амортизації, фонду оплати праці та інших витрат.

Особливо це актуально в умовах кризи фінансової системи та падіння курсу національної валюти, коли всі види доходів підприємств знецінюються, частка прибутку в ціні продукції скорочується, а стабільно висока ставка ПДВ і його зростаючий рівень у ціні товару спричиняє падіння попиту. В результаті ПДВ сплачується за рахунок тієї частини оборотних коштів, яка необхідна су­б'єктам господарювання для ведення поточної діяльності. Закономірно, що така ситуація позбавляє підприємства ресурсів розвитку та призводить до їхньої фінансової неспроможності.

Враховуючи все це, слід зазначити, що ще до початку фінансової кризи, внаслідок дії низки об'єктивних і суб'єктивних чинників, у реальному секторі економіки України склалася структура джерел оборотних коштів, яка характе­ризується незначною часткою власних оборотних коштів - 13,2%, тоді як частка кредитів банків і позик в оборотних активах становила - 31,6%, а кредиторська заборгованість - 55,2% [6].

Як свідчать результати аналізу показників окремих підприємств промис­ловості, у 2009 р. 40% з них мали негативне значення показника власних обо­ротних коштів, а 60% відчували їх нестачу [6]. За таких умов підприємства фактично не мали можливості поповнювати (як за рахунок власних, так і залу­чених джерел) оборотні активи, а втрата ліквідності й платоспроможності ста­вила їх на межу виживання.

Дуже важливим є питання про вплив ПДВ на фінансову діяльність підприємств у випадках, коли вони є платниками ПДВ:

- при купівлі товарів (робіт, послуг);

- при продажу товарів (робіт, послуг).

Для підприємства-покупця важливим є визначення джерел сплати (власні або залучені кошти, а також кошти покупців) та наступного відшкодування ПДВ, від якого залежить термін іммобілізації власних коштів і залучення позикових коштів для її покриття.

Джерелом відшкодування ПДВ для підприємства можуть бути:

- собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг);

- сума ПДВ, включеного до ціни товарів (робіт, послуг);

- кошти державного бюджету.

Сплата ПДВ за рахунок власних ресурсів відволікає з обороту підприємст­ва частину коштів. Враховуючи, що окремі підприємства мають різні обсяги закупівлі товарно-матеріальних цінностей, умови їх оплати, пільги, джерела і терміни відшкодування, а також те, що періоди формування вхідного ПДВ (виникнення податкового кредиту) і його відшкодування не збігаються, виникає часовий розрив між періодом іммобілізації оборотних коштів на сплату ПДВ та її компенсацією за рахунок відповідного джерела. Чим тривалішою бу­де іммобілізація оборотних коштів, тим негативнішим буде вплив ПДВ на фі­нансовий стан підприємства. Час іммобілізації оборотних коштів підприємства-платника на сплату ПДВ залежить від часу списання коштів з його банківського рахунку за куплені товари (роботи, послуги) і часу надходження ПДВ від продажу продукції (робіт, послуг), тобто зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку, а також від часу одержання відшко­дування з державного бюджету.

Значний розрив між моментом виникнення податкових зобов'язань і мо­ментом надходження коштів на рахунок продавця за реалізовані товари (робо­ти, послуги) призводить до істотного відволікання оборотних коштів підпри­ємств, що може спричинити банкрутство частини з них.

Цей податок у багатьох випадках змушує підприємство перераховувати кошти в бюджет ще до того, як вироблена продукція реалізована, що в умовах інфляції зобов'язує суб'єктів господарювання мати власних оборотних коштів значно більше, ніж необхідно для процесу виробництва і збуту.

На період іммобілізації оборотних коштів підприємства, спричинений сплатою ПДВ, також впливають тривалість виробничого циклу, швидкість реалізації продукції (виконання робіт, надавання послуг), тривалість податкового періоду, форми розрахунків (попередня оплата, акредитивна форма, вексельна форма), вчасність відшкодування з бюджету (компенсація або зарахування за рахунок).

Час іммобілізації, що залежить від тривалості виробничого циклу у деяких галузях може бути досить високий. Це можливо, якщо підприємства мають вільний доступ до відносно недорогих кредитних ресурсів і можуть вчасно поповнювати оборотні кошти. Якщо ж такий доступ обмежений, а ресурси дорогі, то виникає їх гостра нестача.

У ринкових умовах період відволікання оборотних коштів збільшується за недостатнього сукупного попиту, низької якості та конкурентоспроможності продукції, що ускладнює її реалізацію.

На тривалість іммобілізації впливає також податковий період, оскільки датою виникнення податкового зобов'язання вважається дата, яка припадає на податковий період, а сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається на підставі податкової декларації, що подається тільки після закінчення звітного періоду (місяця або кварталу). Позитивна різниця між су­мою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту звітного податко­вого періоду підлягає сплаті в бюджет у встановлений термін. Коли сума податкового кредиту перевищує суму сплаченого ПДВ, то підприємству зменшується сума податкового боргу з цього податку, який виник за попередні податкові періоди, а за його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо в наступному податковому періоді розрахована сума ПДВ має негативне значення, то підприємству-покупцю буде відшкодована частина цього податку, фактично сплаченого у попередньому податковому періоді за одержані товари (роботи, послуги) або після бюджетного відшкодування залишок негативного значення буде включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За значних обсягів реалізації ПДВ може складати значну суму відрахувань у бюджет, тому підприємство, здійснюючи свою діяльність, повинне контролювати дотримання рівноваги між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом протягом звітного податкового періоду.

Може скластися ситуація, за якої відвантаження товарів і виникнення по­даткових зобов'язань відбулося в одному звітному податковому періоді, а кошти від реалізації надійдуть у наступному періоді, після сплати ПДВ у бюджет. В цьому випадку для сплати податку в бюджет підприємству необхідно залучати додаткові джерела фінансування у зв'язку з виникненням нестачі власних коштів. Це може спричинити додаткові витрати або призвести до прострочення сплати податку і нарахування пені та збільшення заборгованості перед бюджетом.

Строк сплати вхідного ПДВ і період надходження ПДВ від продажу това­рів (робіт, послуг) залежать від форм розрахунків, які використовуються, умов закупівлі товарів, напрямків продажу продукції.

Разом з тим, якщо держава несвоєчасно виконує свої зобов'язання перед платниками з відшкодування ПДВ, це негативно позначається на результатах господарської діяльності підприємств, їхніх взаємовідносинах з бюджетом, партнерами по бізнесу, кредитними установами.

При падінні імпорту товарів у 2009 році на 46,9% (за оперативними даними Держкомстату), надходження ПДВ до загального фонду державного бюджету із ввезених на територію України товарів знизились на 13,8%, або на 10,9 млрд. гривень.

Несвоєчасне повернення ПДВ призводить до зниження економічної активності підприємств і обсягів їхнього виробництва, оскільки відволікання оборотних коштів зменшує можливості закупівлі сировини й матеріалів, ін­ших ресурсів, виплати заробітної плати та здійснення інвестицій.

Узагальнивши все, можна зробити висновок, що чинний в Україні механізм стягнення ПДВ потребує удосконалення в напрямку мінімізації його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств, оскільки за певного рівня цін і сукупного платоспроможного попиту цей податок впливає на формування обсягів реалізації товарів (робіт, послуг), а, відповідно, й обсягів їх виробництва. Відволікання оборотних коштів, спричинене сплатою ПДВ, від обслуговування процесів виробництва та реалізації за відсутності реальних джерел їх поповнення (особливо в умовах фінансової кризи) призводить до зниження економічної активності, несвоєчасних розрахунків з бюджетом, банками та постачальниками, негативно впливає на обсяги виробництва і реалізації, знижує чистий прибуток та ставить підприємства на межу виживання.

 

Список використаних джерел:

1.Податковий Кодекс України, Закон, Кодекс вiд 02.12.2010 № 2755-VI.

2.Амоша О.О. Механізм оподаткування доданої вартості в Україні: Автореф. дис. канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит». - К., 2005. - 22 с.

3.Гунчик В.П. Звернення щодо негативних наслідків впливу на економіку підприємств неза­конного блокування вексельних розрахунків по ПДВ // www.vl-sta.gov.ua.

4.Загорський B.C. Бюджетна система та оподаткування в Україні: проблеми розвитку: Монографія. / В.С. Загородський  - X.: ВД «ІНЖЕК», 2008. - 288 с.

5.Іванов Ю.Б. Проблеми розвитку податкової політики та оподаткування: Монографія / За заг. ред. проф. Ю.Б. Іванова. - X.: ВД «ІНЖЕК», 2007, - 448 с.

6.Луніна І.О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин./ І.О. Луніна - К.: Наукова думка, 2006. - 432 с.

7.Соколовська І.А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки / І.А. Соколовська // Економіка України.- 2006.- №7. - С. 4-12.

8.Соколовська A.M. Податкова система держави: теорія і практика становлення: Монографія. / А.М. Соколовська - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.