Кошелєва М.С., Стельмах А.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Соціальне підприємництво в Україні

В умовах ринкових перетворень питання соціальної відповідальності бізнесу перед громадою є як ніколи актуальними. При цьому активна соціальна позиція підприємців має полягати в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі з суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.

Світовий бізнес все частіше повертається в сторону соціальних проблем як на національному, так і на глобальному рівні. Посилення соціальної відповідальності бізнесу, заохочення до соціальної активності підприємців є необхідними умовами для створення соціальної солідарності в країні. За визначенням міжнародних організацій Schwab Foundation for Social Entrepreneurship (Швейцарія), Skoll Foundation (США) та Ashoka Foundation (Індія) соціальне підприємництво - інноваційна підприємницька діяльність задля соціальних перетворень в суспільстві та громадах. [1]

Перехід до ринкових відносин, реформування системи влади в Україні призвели до ситуації, коли на місцевому рівні протистоять один одному дві сили: підприємці та решта населення. При цьому якщо на певному підприємстві конкретного населеного пункту проблеми соціального партнерства успішно розв’язуються, то подібна ситуація не означатиме автоматично добробуту всього населення цього населеного пункту.

Результати соціологічних досліджень визначають основними перешкодами становлення та розвитку соціальної відповідальності бізнесу наступні: недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази, що регулює можливості участі бізнесу в соціальних програмах та закладів освіти у формуванні соціально відповідальних фахівців; відсутність сформованої і дієвої незалежної громадянської експертизи та оцінки результатів соціальних програм, стандартів і якості підготовки бізнес-фахівців; відсутність системи заохочення (морального та економічного) відповідальних суспільних суб’єктів.

За результатами соціологічного опитування, проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України та благодійним фондом “Інтелектуальна перспектива”, в якому взяли участь 811 підприємств різних розмірів, форм власності та сфер діяльності, бізнес-структури позиціонують своє ставлення до аспектів соціальної відповідальності наступним чином. До реалізації соціальних проектів 60 % респондентів ставляться позитивно та вважають її корисною для суспільства в цілому. В оцінках можливостей своєї участі у реалізації соціальних проектів 4 % респондентів зазначили відсутність будь-яких можливостей у бізнес-структур для реалізації соціальних проектів. У визначенні сфер, які потребують соціальних проектів переважають допомога дітям-інвалідам - 69 %; допомога людям похилого віку - 60 %; охорона здоров’я - 58 %; освіта - 50 %; екологія - 39 %; наука - 30 %; культура, мистецтво - 22 % [2].

Поряд з цим, більш як третина комерційних організацій не приймає безпосередньої участі у підтримці соціального розвитку. Це означає значну різницю між готовністю до соціального інвестування, бажанням бути соціально відповідальними та реальною практикою господарювання. Така тенденція пов’язана очевидно з тим, що сектор бізнесу сам потребує значної інституційної підтримки, оскільки є ще не дуже розвиненим.

За даними дослідження проекту AISEC, найменша поінформованість про соціальну відповідальність бізнесу характерна для комунальних та транспортних підприємств: 52,9 % і 57,5 % відповідно. Найбільше інформовані про концепцію соціально відповідального бізнесу компанії фінансового сектора (94 %), виробництва промислових товарів (84,5 %) і торгівлі (83,2 %). Значні відмінності спостерігаються на регіональному рівні. Якщо в Києві та області поінформованість про соціальну відповідальність продемонструвало 90,7 % опитаних компаній, то у Львові та області тільки 62,9 %, а в Донецьку й області – 61,5 % компаній.

Найбільш ефективними заходами, які б поширювали принципи соціальної відповідальності бізнесу в українському суспільстві та стимулювали комерційні організації до вирішення соціальних проблем є наступні:

1) створення сприятливих організаційно-правових умов для діяльності суб’єктів господарювання, що беруть участь у вирішенні соціальних проблем;

2) надання пільг по податках, зборах, орендній платі та інших платежах підприємствам і організаціям, які займаються спонсорською діяльністю;

3) цільова фінансова підтримка недержавних суб’єктів соціальної політики за рахунок бюджетних коштів;

4) застосування економічних та інших санкцій до тих, хто діє на шкоду соціальним інтересам територіальної громади;

5) налагодження співпраці з податковими органами та проведення консультаційної і ознайомчої роботи тощо;

6) акумулювання наявної інформації у сфері соціального підприємництва та адаптація закордонного досвіду соціального підприємництва [1].

Збільшення рівня соціальної відповідальності компаній дасть змогу пересічному громадянину дізнатись, що комерційні організації не лише намагаються отримувати прибутки, а й піклуються про громаду. Стимулювання участі бізнесу у соціальному розвитку громади є надзвичайно важливим, оскільки головним джерелом одержання благодійної допомоги громадяни України вважають якраз комерційний сектор.

Література:

1. Жук В. Напрями підвищення соціальної відповідальності бізнесу на місцевому рівні. [Електронний ресурс] – Режим доступу: [http://old.niss.gov.ua/Monitor/November/13.htm];

2. Центр соціальних експертиз. [Електронний ресурс] – Режим доступу: [http://csep.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=49&Itemid=58].