Коцуба К.І.

Криворізький економічний інститут ДНВЗ

Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана

СУЧАСНИЙ МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Сучасна модель управління підприємством має включати механізм ефективної трудової мотивації, який дозволив би поєднувати стратегічну ціль організації з потребами та інтересами робітників, взаємоузгоджуючи різні форми стимулювання зі складністю й результативністю праці, об’єктивно оцінюючи працездатність, знання, досвід, можливості працівників, створюючи умови реалізації й розвитку трудового потенціалу персоналу, систему гнучкої адаптації працівників до ринкової кон’юнктури, наближуючи інтереси підприємства до інтересів працівників і навпаки.

Вибрана тема є актуальною, оскільки підвищення ефективності управління персоналом та його мотивації набуває великого значення в сучасних умовах, бо суть ефективного менеджменту полягає в тому, що люди розглядаються як здобуток організацій у конкурентній боротьбі, який потрібно розміщувати, мотивувати, розвивати разом з іншими ресурсами, щоб досягнути поставлених стратегічних цілей. У працях таких зарубіжних вчених, як Дж. К. Грейсона, Г. Десслера, А. Маслоу знайшли глибоке обґрунтування шляхи ефективного управління персоналом та його мотивації, розкриті чинники, що сприяють або перешкоджають підвищенню продуктивності праці робітників фірм, організацій та підприємств. За аналізом десятирічного управлінського досвіду підприємств в Україні сформувався ряд вітчизняних методик щодо визначення основ менеджменту та стимулювання персоналу, які досліджено в наукових працях О. А. Кириченка, Г. Н. Колота, Є. М. Панченка.

Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають працівника до активних дій та призводять до досягнення власних цілей та цілей організації [1].

Аналіз теорій трудової мотивації в сучасній економічній теорії виявив їх внутрішні протиріччя: неможливість охопити весь процес праці, не розділяючи його результати і спонукальні причини, а неможливість розкрити в повній мірі структуру взаємодії окремих чинників механізму мотивації. При побудові моделей мотивації спеціалісти вимушені керуватися перш за все особливостями конкретного колективу, власним досвідом та інтуїцією [2].

З метою розробки раціонального, дієвого мотиваційного механізму праці робітників в складних ринкових умовах господарювання необхідно спочатку якомога точніше оцінити наявний рівень мотивації праці на підприємстві, проаналізувати, який відсоток робітників незадоволений умовами праці та її мотивацією, розглянути, робітники який професій і посад найбільш ефективно стимульовані для виконання власних обов’язків, оцінити роботу з розробки гнучкої системи матеріальних доплат, надбавок, премій, розглянути як визначається їх розмір, проаналізувати часткове удосконалення та модернізацією наявної мотиваційної політики. Реалізація політики удосконалення мотиваційного механізму повинна ґрунтуватися на принципах прогресивності і стимулювати подальше зростання ефективності їх використання. В галузі гірнічно-видобувної промисловості поліпшення цих аспектів діяльності є надзвичайно складною і важливою задачею. Важливість полягає в тому що підприємства гірнічно-видобувної галузі як правило за розміром відносяться до великих підприємств. На цих підприємствах, в більшості випадків, існує безліч категорій персоналу, кожна з яких має власну систему нормування, оплати, преміювання роботи. Тому з метою поліпшення мотиваційного механізму доцільно спочатку повністю розробити картину існуючого на сьогодні положення мотивації праці на підприємстві.

Сучасний етап економічного розвитку України вимагає вирішення практичних завдань управління трудовою діяльністю персоналу підприємства шляхом застосування нових соціально-економічних методів мотивації праці, які надали б змогу підвищити економічну зацікавленість працівників працювати продуктивно і якісно. Але наукове опрацювання цієї задачі залишається недостатнім, і особливо щодо питань створення комплексної системи мотивації праці працівників виробничих підприємств і оцінки рівня ефективності існуючого мотиваційного механізму.

Таким чином, мотивація праці є актуальним та складним процесом, потребує системного підходу, зваженого застосування різних методів та способів, прозорості та визначеності. Для забезпечення економічної стійкості підприємства необхідно використовувати матеріальні та духовні мотиви і стимули з метою активізації трудової діяльності різних категорій працівників. Такі дії сприятимуть підвищенню продуктивності праці, збільшенню прибутків підприємств, внаслідок цього покращуватиметься матеріальне становище працівників.

Отже, суть трудової мотивації полягає у розробці такої системи стимулів, яка б задовольняла найкращим чином усі потреби працівника і зацікавлювала його досягати кращих результатів своєї діяльності. Ця система включає в себе оплату праці, створення нормальних умов для відтворення трудової енергії, робочої сили, тобто забезпечення працівника житлом, послугами охорони здоров’я, освіти та ін.

Підвищення самостійності працівників у виконанні виробничих функцій повинно поєднуватися із відповідальністю за виконувану роботу. Активна участь в прийнятті управлінських рішень повинна поєднуватися з результатами праці. Звідси головний стратегічний курс на високий рівень освіти, кваліфікації й етики працівників, надання широкому колу співробітників умов для розширення знань, безперервного підвищення професійної майстерності, самовираження.

Література:

1.     Гольда А.В. Формування системи мотивації та стимулювання трудової діяльності з орієнтацією на кінцевий результат // Формування ринкових відносин в Україні. — 2006. — №9. — С.158— 161.

2.     Хміль Ф. Г. Менеджмент персоналу: Підр. для студ. вузів. – К.: Академвидав, 2006. – 344 с.