Науковий керівник: Дячук В.І.,Виздрик Ольга

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Етапи реформування податкового законодавства України

Розвиток національних податкових систем європейських країн, до яких належить Україна, відбувається під вирішальним впливом таких зовнішніх факторів, як міжнародна податкова конкуренція і європейська податкова гармонізація.

Здійснивши аналіз останніх публікацій та досліджень, можна побачити, що проблемним питанням та основним напрямкам вдосконалення податкового законодавства та контролю свої наукові праці та доробки присвятили такі вчені: Ю.О. Волкова, Л.К. Воронова, Н.Б. Гусак, Н.С. Залуцька, В.П. Маринець, Б.А. Карпінський, А. Скрипник, К.В. Хмільовська, Б.П. Ярема та багато інших. Проте все ж існує необхідність подальших теоретичних та практичних розробок щодо вдосконалення податкового законодавства.

Метою даної роботи є дослідження сутності податкового законодавства, узагальнення основних проблем його здійснення в Україні.

Пов'язане з розширенням ЄС загострення економічної конкуренції наприкінці XX - початку XXI століть поставило більшість європейських країн перед необхідністю реформування своїх податкових систем, яке відбувається передусім у напрямі зниження податкового навантаження на працю і капітал. З метою створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій та прискорення економічного зростання проведено поетапне зниження ставок податку на прибуток корпорацій (підприємств), зокрема в Польщі з 34 у 1999 році до 19 відсотків у 2004 році, Словаччині відповідно з 40 до 19 відсотків, Чехії - з 35 до 28, Латвії - з 25 до 15, Литві - з 29 до 15 відсотків.

Згідно із статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та європейськими співтовариствами і їх державами-членами наша держава має зобов'язання наблизити законодавство щодо непрямого оподаткування і оподаткування прибутку підприємств до норм і стандартів податкового права ЄС. За час дії Угоди у сфері непрямого оподаткування враховано основні вимоги базових нормативних актів ЄС - Директиви Ради ЄС від 28 листопада 2006 р. N 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість та Директиви Ради ЄС від 25 лютого 1992 р. N 92/12/ЄС про загальний режим для підакцизних товарів та зберігання, переміщення і моніторинг таких товарів [1].

Реформування податкової системи здійснюватиметься трьома етапами.

На першому етапі (2010 - 2011 роки) з метою удосконалення податкової системи та розширення бази оподаткування планується вжити невідкладних заходів до:

– реформування системи та удосконалення методів адміністрування податків (пріоритет - податок на додану вартість) і зборів (обов'язкових платежів);

– зменшення кількості податків і зборів (обов'язкових платежів);

– поступового зменшення навантаження на фонд оплати праці в результаті реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та запровадження єдиного соціального внеску;

– упровадження механізму екологічного оподаткування;

– реформування спрощеної системи оподаткування для суб'єктів малого підприємництва;

– запровадження податкового механізму відповідно до європейських вимог для зниження рівня доступності та споживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, податку на нерухоме майно (нерухомість), механізму "звичайних цін", індексації ставок збору за використання радіочастотного ресурсу України;

– підвищення ставок оподаткування у сфері грального бізнесу як надприбуткової діяльності;

– врегулювання питання щодо застосування спеціальних режимів оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, рибальства, передбачивши зменшення субсидіювання з боку держави з урахуванням міжнародної практики оподаткування;

– визначення податку на прибуток підприємств із застосуванням методу нарахування;

– досягнення нейтральності податку на прибуток підприємств шляхом ліквідації пільг (преференцій) за операціями особливого виду;

– врівноваження податкового навантаження на розподілений прибуток шляхом виключення під час проведення розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств витрат, які підтверджені фіскальними документами осіб, що є платниками єдиного податку;

– реформування законодавства щодо плати за землю;

– застосування непрямих методів для визначення об'єкта обкладення податком доходів фізичних осіб;

– оптимізації міжбюджетних стосунків, посилення фінансового самозабезпечення органів місцевого самоврядування;

– зближення податкового та бухгалтерського обліку;

– удосконалення правових норм щодо реєстрації платників податку, зокрема зміни порядку реєстрації платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Під час виконання другого етапу (2012 - 2013 роки) планується скоротити бюджетні видатки у структурі валового внутрішнього продукту та податки (платежі), які впливають на собівартість національних товарів (послуг) та їх конкурентоспроможність, шляхом здійснення заходів щодо:

– зменшення навантаження на фонд оплати праці у результаті реформування системи сплати внеску до Пенсійного фонду;

– поетапного зниження ставки податку на прибуток підприємств;

– зменшення кількості пільг (преференцій) із сплати податку на додану вартість, зокрема звільнення медичних та освітніх послуг, а також ліків;

– забезпечення переходу до системи платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу з метою встановлення справедливої плати за використання природних ресурсів;

– досягнення нейтральності оподаткування доходів від капіталу;

– запровадження методики проведення оцінки діапазону коливання цін, розширення переліку пов'язаних осіб у контексті невідповідності бази оподаткування ринковій вартості (окремі питання трансфертного ціноутворення);

– монетизації пільг.

На третьому етапі (2014 - 2018 роки) планується завершити реформування податкової системи з урахуванням принципів економічної ефективності та соціальної справедливості, зокрема щодо:

– зниження ставки податку на прибуток підприємств і підвищення ставки податку з доходів фізичних осіб для особливо великих доходів з метою забезпечення їх уніфікації;

– активного застосування податкового інструменту стимулювання економічної діяльності;

– запровадження диференційованого неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб;

– скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, рибальства і переведення цієї сфери національної економіки на загальні умови оподаткування;

– завершення процесу адаптації податкового законодавства до вимог ЄС [4].

Реформування податкової системи дасть змогу:

– створити раціональну податкову систему з вищим ступенем цілісності, нейтральності, справедливості, передбачуваності, відповідності вимогам податкового законодавства ЄС;

– забезпечити більш ефективне поєднання фіскальної, регулюючої і стимулюючої функцій [2, 454].

Реформування податкового законодавства призвело до змін і у бухгалтерському обліку, наприклад, за новим податковим кодексом доходи та витрати враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Відповідно, суми отриманих авансів за товари (роботи, послуги) більше не потраплятимуть у доход платника. Бухгалтерам великих підприємств не доведеться вираховувати по безлічі авансів, як виданих так і отриманих та проводити коригування. Не потраплятимуть також до витрат (у розрахунок об'єкта оподаткування) витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації) [4].

Прагнення України увійти до Європейського Союзу вимагає узгодженості вітчизняного податкового законодавства до законодавчих вимог у сфері оподаткування, що існують у ЄС, необхідна поступова лібералізації податкової політики в напрямі зменшення податкових ставок і надання податкових пільг за основними податками в Україні, детінізації доходів підприємців і населення, а також більш ефективного адміністрування податків; створення умов для реалізації принципу соціальної справедливості у оподаткування, забезпечення рівномірного розподілу податкового навантаження, запровадження диференціації ставок податку на додану вартість у розрізі товарів першої необхідності та широкого вжитку, а також уведення прогресивної шкали оподаткування за податком із доходів фізичних осіб, розширення бази оподаткування та зменшення податкових витрат, належна діяльність правоохоронних органів щодо виявлення і протидії податковим правопорушенням [3, 46]. Україна має активніше залучатися до ведення дискусій із податкової проблематики на міжнародному рівні з метою формування позитивного іміджу України на міжнародно-правовій арені.

Література

1.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1612-р «Про схвалення Стратегії реформування податкової системи».

2.Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи:Монографії / П.В. Мельник, Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій [та ін.]; за ред. З.С. Варналія. – К.: Знання України. – 2008. – 675с.

3.Томчинська М. «Оцінка податкової політики в Україні та її майбутні перспективи» // Економіст - 2009 р. - № 6. - С 46-54.

4. http://pro-u4ot.info – Бібліотека бухгалтерського обліку.