Д’якур
М.В.
Науковий керівник – Підгірна А.Л.
Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці,
Україна
Сучасний стан та перспективи
розвитку облікової політики підприємства в Україні
Важливою умовою ефективного функціонування кожного
господарюючого суб’єкта в Україні є якісно побудована система бухгалтерського
обліку, що передбачає формування та прийняття на тривалу перспективу чіткої
облікової політики - сукупності принципів, методів і процедур, які використовує
підприємство для складання та подання фінансової звітності. Облікова політика відіграє важливу роль як
інструмент подальшого стабільного розвитку підприємств.
Значний
внесок у розвиток теоретичних і практичних аспектів формування облікової
політики підприємств зробили такі провідні вчені-економісти, як Г.Андрющенко,
Т.Бондур, С.Гироль, Т.Греськів, І.Рузмайкіна та ін.
Проте особливості діяльності малих
підприємств та недостатнє знання їхнім керівництвом завдань, які має вирішувати
облікова політика, призводять до неповного розуміння її значущості. За таких
умов науковці й бухгалтерии-практики все частіше змушені шукати відповіді на
запитання, що треба зробити для підвищення статусу та дієвості цієї політики на
підприємстві.
Система бухгалтерського обліку - це своєрідний механізм підготовки та відображення інформації про майнове та фінансове становище підприємства. Завдяки цій інформації внутрішні та зовнішні її користувачі мають уявлення про реальний стан справ на підприємстві.
Організація бухгалтерського обліку в кожному підприємстві розпочинається із розробки облікової політики, положення якої фіксуються у відповідному наказі. Наказ про облікову політику для підприємства має стати одним з основних документів, після законів, постанов, інструкцій та стандартів, що регулюють ведення управлінського обліку. Тому доцільно проаналізувати законодачу базу облікової політики.
Таблиця1
Нормативне
регулювання питань формування облікової політики
Види нормативно-правового акта |
Питання,
які регулює нормативно-правовий акт |
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні» |
Правові засади визначення та організації облікової
політики на підприємствах |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності» |
Розкриття інформації про облікову політику в примітках
до фінансової звітності підприємства. |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6
«Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» |
Внесення змін до облікової політики політики
підприємства |
Як зазначає
Г.Г.Кірейцев, формування облікової політики є відповідальним завданням і
полягає, насамперед, у застосуванні нормативно передбачених принципів ведення
бухгалтерського обліку, складання і подання бухгалтерської фінансової
звітності, у виборі методів і процедур обробки облікової інформації.
Формування
облікової політики відбувається на трьох рівнях:
1)
державному – це сукупність процедур по встановленню загальних принципів ведення
бугхалтерського обліку в країні через розробку стандартів, норм і правил.
2)
регіональному (міждержавному) – це сукупність норм, правил та стандартів, що
використовуються для організації бухгалтерського обліку в межах об'єднань
країн.
3) локальному
(на рівні підприємства) – це сукупність правил і процедур по формуванню
методичних прийомів та способів організації бухгалтерського обліку в
підприємстві [2, 82].
Основним
призначенням облікової політики є задоволення інформаційних потреб власника
підприємства й зовнішніх користувачів. Таким чином, усі три рівні, наведені
вище, мають однакову важливість у виблрі відповідних елементів облікової
політики підприємства.
Вимогами до
формування облікової політики підприємства є: законність, адекватність,
гласність, ефективність та єдність. Кожен із зазначених принципів забезпечує
формування цілісного ефективного механізму функціонування облікової політики на
всіх рівнях [2, 82].
Одним з
вихідних моментів у формуванні податкової політики є її зарагламентованість, і
це, мабуть, одне із найбільш складних місць, від якого походять інші спірні та
помилкові положення.
Безумовно,
законодавчі регламенти повинні знайти своє місце в обліковій політиці
підприємства, проте не вони мають визначати необхідність її формування.
Наприклад, маркетингова чи інші види діяльності ніяк не регламентуються
законодавчо, хоча кожна з них засновується на обранні переважних варіантів,
тобто має альтернативний характер і власну політику поведінки. [5, 38].
Від того, як
підприємство зорієнтує власну систему управління в складній економічній
ситуації, яка визначається структурами зовнішнього середовища, яку лінію її
поведінки воно обере, будуть залежати реальні економічні результату.
З огляду на
потребу в здійсненні додаткових заходів щодо забезпечення подальшого стійкого
розвитку малих підприємств в Україні та підвищення ролі їх облікової політики в
сучасних умовах господарювання основними шляхами її поліпшення є:
1) доповнення
чинних принципів бухгалтерського обліку принципом раціональності, який
забезпечить ефективне ведення бухгалтерського обліку виходячи з умов
господарської діяльності та розміру організації.
2) удосконалення
національних П(С)БО в частинні формування та оприлюднення облікової політики з
використанням досвіду зарубіжних країн.
3) розробка
та затвердження у П(С)БО єдиної структури наказу про облікову політику для всіх
підприємств, яка має складатися із трьох частин (методологічної, методичної,
організаційної) та типової форми наказу про облікову політику. [1, 14].
Таким чином, облікова політика – це вибрана підприємством, з урахуванням встановлених норм та особливостей, методологія бухгалтерського обліку, яка спрямована на досягнення його цілей і завдань та використовується з метою забезпечення надійності фінансової звітності та якісної системи управління. І саме реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню статусу облікової політики на підприємствах, прискорить затвердження та стабілізує її дотримання, що забезпечить подальший розвиток підприємництва в Україні
Список
використаної літератури:
1. Андрющенко Г. Актуальні питання формування облікової політики малих підприємств / Г. Андрющенко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – №11. – С. 10-14. – Бібліогр.: с.14
2. Бондур Т. О. Роль облікової політики підприємств в організації обліку виробництва продукції рослинництва / Т. О. Бондур // Економіка АПК. – 2008. – №10. – С. 81-85
3. Гироль С. В. Складові облікової політики сільськогосподарських підприємств / С. В. Гироль, О. Д. Радченко // Економіка АПК. – 2008. – №10. – С. 73-77
4. Греськів Т. С. Формування та вдосконалення облікової податкової політики підприємства / Т. С. Греськів // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2008. – №6. – С. 76-79
5. Рузмайкіна І. Облікова політика як складова загальної стратегії управління підприємством / І. Рузмайкіна // Економіст. – 2010. – №5. – С. 36-41