Економічні науки/ 7. Облік та аудит

Буковинська державна фінансова академія

Сорокоумова А.І.

Науковий керівник: Підгірна А.Л.

Проведення обліку людської праці та заробітної плати і його проблемні аспекти

Людська праця є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Протягом багатьох років праця була, є та залишається ключовим фактором управління людськими ресурсами. На сучасному етапі основою ефективної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання виступає чітко налагоджена система урахування і контролю. В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу. Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства , встановлює штатний розклад , форми і системи оплати праці, преміювання. Урахування праці і заробітної плати – один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних.[2]

Багато вітчизняних вчених присвятили свої праці дослідженню та спостереженню стосовно обліку людської праці, а саме такі як О.В Павловські, Т.А. Костишина, Н.О. Ільєнко, А.В. Собко, А.М. Кузьмінський, Л.М. Юркевич. Та незважаючи на досить широке висвітлення даного питання, залишаються нерозкритими базові поняття відтворювальної функції заробітної плати як основного чинника формування доходів працівників.

Праця – це діяльність, спрямована на розвиток людини і перетворення ресурсів природи в матеріальні, інтелектуальні або духовні блага. Така діяльність може здійснюватися або з примусу (адміністративного, економічного), або за внутрішнім спонуканням, або з того та іншого. Вимірок праці виступає заробітня плата. Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: підприємства; працівника, податкової, фондів тощо. Сутність заробітної плати визначається місцем робочої сили відтворенні сукупного суспільного продукту та може розглядатися з різних точок зору, наприклад, з економічної та юридичної, з точки зору працівника, господарюючого суб’єкта та суспільства. На сьогоднішній день праця характеризується рядом певних особливостей, а саме: зростаючим аспектом соціального процесу, збільшенням частки упредметненої праці трудових витрат, зростання інтелектуального потенціалу процесу праці. [1]

На будь – якому підприємстві здійснюється контроль за виконанням плану продуктивності праці і використанням трудових ресурсів, чисельністю персоналу, витрачанням фонду оплати праці, співвідношенням зростання продуктивності праці та середньою заробітною платою. Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Дуже важливо відображати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю, нагляд за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати. На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати повинен бути документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Ведеться розрахункова робота первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації, яка є необхідною для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості. Наступним кроком є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності, для цього використовують рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці». Єдність системи обліку на підприємствах особливо виділяється на ділянці обліку праці і заробітної плати у використанні одних і тих же джерел інформації, якими є первинні документи з обліку виробітку робітників, табельний облік відпрацьованого часу, з обліку наявності і руху персоналу. У оперативному обліку групуються і узагальнюються показники чисельності персоналу і витрат робочого часу. Дані бухгалтерського і оперативного обліку використовуються в статистичному обліку для узагальнення показників виконання плану по праці і заробітній платі.[3]

Системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу потребують переробки, а також нагромадження фахових навичок і уміння робітників приймати правильні й ефективні управлінські рішення. Важливим елементом проведення бухгалтерського обліку є документальне оформлення виробітку і відпрацьованого часу, яке на переважній більшості підприємств здійснюється вручну. Водночас це вимагає знаного витрачання праці оперативних працівників, головним чином майстрів, контролерів, нормувальників. При інтенсифікації виробництва необхідне подальше вдосконалення організації обліку виробітку, відпрацьованого часу та розрахунків за заробітною оплатою. Виникає потреба в більш оперативному й точному обліку кількості і якості витраченої праці, групуванні й систематизації цих даних не тільки на підприємствах, але й в об’єднаннях і в міністерствах. Основою ефективної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання виступає чітко налагоджена система урахування і контролю. Незалежно від форми власності фірмі необхідний бухгалтерський облік як основа, що підтверджує юридичну і фінансову обгрунтованість дій фірми, її взаємодії з органами державного керування і правопорядку і дотримання встановлених норм і правил.

Список використаних джерел:

1. Юркевич Л.М. Макроекономічні деформації в системі оплати праці //

Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб. Наук. Праць. – Луцьк. – 2004. – 484 С.

2. Собко А.В., Кузьмінський А.М.Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – Наук. Посібник. – Киів. – 2007. – 278 С.

3. Орлов І.В. Людська праця як об’єкт бухгалтерського спостереження// Вісник ЖДТУ. – 2009. – № 47. – 280 с. – С. 275.