Гаврилишин Н.М., Підгірна А.Л.

Буковинська державна фінансова академія

Проблеми обліку витрат в Україні та напрямки його удосконалення

У даній статті розглянуто витрати, як один із найважливіших показників господарської діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Також наведені основні проблеми, які виникають під час обліку витрат, та наведені основні напрямки їх вирішення в сучасних умовах в Україні. Запропоновано шляхи удосконалення методики обліку витрат.

Ключові слова: витрати, постійні витрати, змінні витрати, облік витрат, собівартість, калькулювання, норма витрат, прибуток, рентабельність, оптимізація витрат.

Характерною рисою економіки України є її перехідний стан, а отже, постійний розвиток. Постійне вдосконалення та глибокі економічні перетворення вимагають змін якісної сторони економічних відносин, в тому числі й обліку. На сьогодні питання обліку витрат є надзвичайно важливим для всіх господарюючих суб’єктів і для держави вцілому. Актуальність даної теми полягає в тому, що величина витрат представляє собою головний резерв підвищення прибутку підприємства. А тому залежно від системи обліку витрати можуть мати як доцільний, так і недоцільний характер. Сучасні вимоги системи управління вимагають єдиного найбільш ефективного підходу до вибору методу обліку витрат. Проблеми обліку витрат полягають у серйозних змінах, пов'язаних із розширенням кола облікових об'єктів, наданням гнучкості у використанні існуючих і розробці нових методик обліку, зміною місця бухгалтера в управлінні господарськими процесами.

Проблемі обліку витрат приділялося чимало уваги, як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями. Найбільш фундаментальними і такими, що охоплюють різні аспекти даної проблеми є праці наступних авторів: Давидова Т.М., Сєрікова Т.М., Ткаченка Н.М. та Бутинець Ф.Ф. [2, 14].

У витратах знаходять висвітлення всі сторони господарської діяльності підприємства, тому що практично будь-яке управлінське рішення приводить до їх виникнення. Критичне вивчення літературних джерел показує, що в розробку нових напрямків обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості зроблено вагомий внесок вітчизняними й закордонними вченими. Однак дослідження з обліку витрат у комплексних виробництвах, що мають значні особливості, практично майже відсутні. До кінця не вирішені і вимагають подальшого, більш досконалого дослідження питання планування й обліку витрат за центрами виникнення і відповідальності, сегментами діяльності, формуванням витрат у комплексному виробництві в розрізі статей калькуляції за об'єктами обліку, локалізацією витрат щодо виробничих процесів і технологічних циклів обробки сировини.

Беручи до уваги все вищесказане, завданнями даної статті є: по-перше, визначення проблем, які виникають при обліку витрат на підприємствах, в різноманітних організаціях та установах, по-друге, виокремлення конкретних шляхів та методів його удосконалення.

В Україні є ряд нормативних актів, що регулюють облік витрат. Зокрема, відповідно до П(С)БО №16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Одним з шляхів удосконалення обліку витрат підприємств можна запропонувати впровадження одного з більш сучасних методів обліку витрат – нормативного. Перевага даного методу полягає в тому, що це різновид планової калькуляції, що значно зменшить трудомісткість переходу. Він також надає можливість порівнювати нормативні витрати, що коригуються на суму виявлених обліком відхилень, з плановою собівартістю [1, 268]. Нормативна калькуляція базується на підставі певних технічних норм на встановлену дату. Зміни норм витрат представляють собою результат здійснення відповідних заходів, спрямованих на удосконалення технології та організації виробництва. Тому, організація обліку зміни норм впливу на собівартість конкретної продукції (послуги, роботи) створює передумови зниження собівартості.

Наступна проблема – облік змішаних витрат та вибір методики їх розподілу економічно доцільним шляхом. Кожне підприємство відповідно до специфіки діяльності обирає певні методи розподілу витрат на змінні та постійні. Але проблема істотно постає при виникненні змішаних – умовно-постійних та умовно-змінних витрат. Вони значно ускладнюють процес обліку витрат. Пропозицією щодо поліпшення обліку даних витрат можна відзначити більш глибоке дослідження природи їх виникнення, а саме – релевантного діапазону [4, 211]. Ефективне управління змішаними витратами можливе за умови визначення впливу факторів витрат на їх величину та наявність взаємозв'язку між ними в рамках певного періоду часу.

Нижче виокремлено пропозиції, що мають найбільше практичне значення для підприємств усіх галузей, щодо удосконалення обліку витрат:

1. Організація обліку витрат за стадіями технологічного процесу, що дозволяє визначити внесок керівника кожного центру відповідальності в загальний розмір витрат підприємства і підвищити відповідальність менеджерів усіх рівнів управління;

2. Бюджетування доходів і витрат на виробництво продукції, яка виготовляється, що забезпечує порівнянність кошторисних і фактичних показників і можливість використання управління витратами за відхиленнями для швидкого реагування на зміну ринкових умов і пошуку вигідних комбінацій ціни й обсягу виробництва;

3. Створення системи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, що відбиває специфіку підприємств комплексної переробки сировини;

4. Можливості використання системи калькулювання неповних витрат у комплексних виробництвах для прийняття управлінських рішень щодо визначення обсягів діяльності й вибору їхніх оптимальних варіантів у розрізі асортименту продукції, що випускається;

5. Обліку й калькулювання собівартості супутньої продукції підприємства, що дозволяє підвищити його прибутковість.

Отже, одним з найважливіших оціночних показників господарської діяльності торговельного підприємства є витрати. Вони дозволяють визначити ефективність та якість роботи трудового колективу [3, 148]. Оптимізація витрат забезпечує дотримання режиму економії, зростання продуктивності праці, скорочення непродуктивних витрат, що дозволяє підвищити рентабельність. Прибуток торговельного підприємства безпосередньо залежить від величини витрат. Зменшення їх шляхом ефективного управління без заниження обсягів реалізації, валових доходів, якості торговельного обслуговування, обумовлює можливість збільшення прибутку. Тому правильний облік витрат, своєчасний контроль за їх формуванням, оперативний аналіз мають важливе значення для ефективного управління витратами підприємства.

Список використаних джерел:

1. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія: підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» / Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, Н.М. Малюга, Н.І. Петренко. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 376с.

2. Давидова Т.М. Методологічні аспекти обліку витрат на збут та відображення їх в фінансовій звітності / Т.М. Давидова // Вісник податкової служби України. – 2009. – № 8. – С.14-19

3. Сєрікова Т.М. Облік, аналіз, аудит: навч. посібник / Т.М. Сєрікова, В.Д.Понікаров, Є.П. Кожанова, І.П. Оленко. – X.: ВД «ІНЖЕК» 2003. – 380с.

4. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України: підр. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл / Н.М. Ткаченко. – К.: А.С.К., 2002. – 542с.