Шляхи розвитку і реалізації творчого потенціалу вчителя в педагогічній діяльності

Автор: О. Ю. Губіна, викладач кафедри іноземних мов Сумського Національного Аграрного Університету

На сучасному етапі в школі створюються сприятливі умови для розвитку педагогічної творчості вчителів і підвищення на цій основі результативності навчально-виховного процесу. Усе це ставить принципово нові вимоги перед керівниками загальноосвітніх шкіл і шкіл нового типу щодо розвитку творчого потенціалу педагогічних колективів взагалі і кожного вчителя зокрема.

Нині існує два наукових підходи до керівництва творчими процесами: оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень і створення найсприятливіших умов для творчої діяльності педагогів. У практиці керівництва загальноосвітньою школою і школою нового типу ці два процеси йдуть поруч у діалектичній єдності і взаємодії.

Створення сприятливих умов для розвитку педагогічної творчості, самореалізація особистості вчителя є складовою частиною діяльності керівника, його соціально-психологічною функцією управління школою.

Соціально-психологічні функції управління, як зазначає Р.Х. Шакуров, спрямовані на формування в педагогічному колективі таких соціально-психологічних станів і якостей, які необхідні для продуктивної праці.

Слід зазначити, що ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація вчителя можливі тоді, коли діяльність школи будується з урахуванням особистості вчителя, його ініціативи та здібностей, на колегіальній роботі вчителів, на їх відповідальності за наслідки навчально-виховної роботи з учнями. У своїй діяльності, вони повинні досконало володіти формами і методами виховання характеру учнів, їх фантазії і мислення, формування моральних рис.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури, стан вирішення цієї проблеми в практиці роботи загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, дозволили визначити такі основні педагогічні умови, які сприяють творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя:

забезпечення можливості реалізації вчителем своїх здібностей у навчально-виховному процесі, у пізнавальній роботі з учнями, у системі підвищення кваліфікації з метою самоутвердження вчителя, розвитку в нього почуття самоповаги; сприяння самовизначенню кожного вчителя в усіх сферах внутрішкільного життя через індивідуальний вибір; детальне вивчення найбільш значущих для вчителів видів громадської діяльності і сприяння вияву особистості кожного вчителя у певному виді громадської діяльності для його самовизначення, самоутвердження й самореалізації через них; створення творчої атмосфери, здорового морально-психологічного клімату в колективі; утвердження в колективі демократичного стилю спілкування, свободи критики, творчих дискусій;

своєчасна позитивна оцінка діяльності вчителя для розвитку в нього почуття задоволення; уміння керівника помічати, розвивати й цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного вчителя; забезпечення соціального захисту вчителя в умовах ринкової економіки, матеріальних умов його життя й праці (диференційована заробітна плата, обладнані методичний і навчальний кабінет, кімната емоційного розвантаження, домашня бібліотека тощо); забезпечення естетичних умов праці.

Основні операційні функції управління загальноосвітньою школою і школою нового типу є планування, організація, координування, коригування, контроль.

Найважливіше з них є планування. При складанні перспективного, а на його основі - річного плану роботи школи необхідно запланувати розвиток педагогічної творчості вчителів як один із напрямів роботи з педагогічними кадрами, при цьому в річному плані можна передбачити:

вивчення досягнень психолого-педагогічної науки, передового досвіду;

різні форми роботи для розвитку колективної творчості вчителів;

зміст роботи з учителями для розвитку їхньої творчої індивідуальності;

виявлення творчих пошуків учителів при проведенні атестації;

надання вчителям допомоги щодо складання особистого творчого плану;

виступи вчителів на методичних об'єднаннях, педагогічних читаннях тощо; відкриті уроки для обміну досвідом; колективні заходи щодо підвищення культурного рівня вчителів; матеріальне й моральне заохочення вчителів.

При плануванні особливу увагу слід звернути на розвиток колективної творчої діяльності вчителів. Основними формами роботи для розвитку колективної творчості вчителів вважаємо такі: педагогічна рада; науково-практичні, теоретичні, читацькі конференції; засідання круглого столу; дискусії; методичні об'єднання; творчі групи (мікрогрупи, тимчасові об'єднання вчителів); обговорення відвіданого уроку чи позакласного заходу; науково-дослідницька робота вчителів; художня самодіяльність.

Отже, щоб виховати справжню творчу особистість, розвинути потенційні творчі можливості дитини, учителю необхідно оволодіти методами і засобами, які розвівають креативні риси особистості. Для реалізації такої мети педагог і сам повинен уміти творити, адже творчість розвивається через творчість.