Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Корнієнко В. В.

Криворізький національний університет, Україна

Тенденції розвитку гуманітарної освіти у документах міжнародних організацій

Гуманітарна освіта, це сукупність знань в області суспільних наук (філософії, історії, філології, права, економіки, мистецтвознавства та ін.) та пов’язаних з ними практичних навичок і вмінь. Гуманітарна освіта – найважливіший засіб формування світогляду та відіграє величезну роль у загальному розвитку людей, у їх розумовому, моральному та ідейно-політичному вихованні.

Питаннями розвитку гуманітарних наук займається багато організацій, ці організації мають як державний так і приватний статус та охоплюють питання пов’язані з розвитком гуманітарної освіти як у межах держави так і на міжнародному рівні.

Ми можемо виділити дві найбільші міжнародні організації які займаються питаннями науки та освіти. Це ООН та ЮНЕСКО. Міжнародна організація ООН – Організація Об’єднаних Націй, є унікальною міжнародною організацією. Вона була заснована після Другої світової війни представниками 51 країни, що були прихильниками курсу на підтримку миру та безпеки у всьому світі, розвиток дружніх відносин між країнами та сприяння соціальному прогресу, поліпшення умов життя та положення справ в області прав людини. Але найбільш якісно все ж таки питаннями освіти займається міжнародна організація ЮНЕСКО.

В області гуманітарних і соціальних наук роль ЮНЕСКО – сприяти розвитку знань, розробці норм та налагодженню інтелектуального співробітництва, сприяючи тим самим соціальним перетворенням, заснованим на повазі ідеалів справедливості, волі та людського достоїнства. Таким чином, ЮНЕСКО в цій області виконує потрійне завдання: вивчає те, що вже існує (дослідження в області соціальних наук), прагне передбачати те, що може трапитися (філософія й перспективні дослідження), і визначає те, що повинне бути (етика та права людини), для того щоб зменшити розрив між існуючим положенням справ та тим, що очікується.

Провідні тематичні напрямки діяльності ЮНЕСКО в цій області – етика науки та технології з акцентом на біоетику; сприяння здійсненню та захисту прав людини та демократії й зміцнення гуманітарної безпеки; боротьба з расизмом, дискримінацією, ксенофобією й пов’язаної з ними нетерпимістю.

Організація сприяє впровадженню в життя міжнародних конвенцій і інструментів, що випливають із Загальної декларації прав людини. ЮНЕСКО також заохочує дослідження таких маловивчених аспектів в області прав людини, обумовлених культурними та соціальними причинами, як рівність статі та право на освіту.

Дослідження ЮНЕСКО в області етичного боку наукового прогресу також охоплюють величезна кількість обумовлених глобалізацією соціальних перетворень.

За допомогою програми «Керування соціальними перетвореннями» (МОСТ) ЮНЕСКО здійснює проекти на місцях, надає консультативні послуги, створює мережі співробітництва вчених та проводить різні дослідження в таких галузях, як урбанізація та керування. У програмі МОСТ особлива роль приділяється дослідженням, що сприяють національній та місцевій владі в розробці політичних напрямків та структур, що діють у багатонаціональних суспільствах з перевагою щодо соціального залучення та викорінювання бідності.

У контексті глобалізації та економіки знань вища освіта, якщо мати на увазі її функцію генератора знань та засіб її поширення, визнається основною рушійною силою національного розвитку як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються. Разом із цим, якщо говорити про функції вищої освіти, маючи на увазі університетські та міжнародні аспекти, то вона може розглядатися в якості як активного, так і пасивного учасника глобалізації як явища.

Чотири ключових аспекти глобалізації мають безпосереднє відношення до розвитку гуманітарної освіти у світі:

– зростаюче значення суспільства знань/економіки;

– розробка нових торговельних угод, що охоплюють, у тому числі, торгівлю освітніми послугами;

– нововведення в області ІКТ;

– зростаюча роль ринку й ринкової економіки.

Перераховані аспекти, у свою чергу, відіграють роль каталізаторів нових явищ у сфері гуманітарної освіти, серед яких: а) поява таких нових провайдерів освіти, як мультинаціональні компанії, корпоративні університети та медіакорпорації; б) нові форми забезпечення освіти, включаючи дистанційну, віртуальну та пряму освіту; в) більша диверсифікованість кваліфікацій та свідчень про освіту; г) більша мобільність учнів, програм, провайдерів та проектів, які виходять за межі національних кордонів; д) акцент на навчання протягом всього життя що, у свою чергу, приводить до збільшення попиту на неповну вищу та вищу освіту; е) збільшення обсягу приватних інвестицій у сферу послуг, що надається в області вищої освіти. Всі ці явища спричиняють істотні наслідки для вищої освіти, у плані її якості, доступу до неї, розмаїтості та її фінансування.

Таким чином можемо зазначити, що перед нами постає безліч питань для дослідження окремих аспектів розвитку гуманітарної освіти і ми маємо на меті продовжувати досліджувати цю тему.