Теоретические и методологические проблемы исследования языка

канд. філол. наук, доцент Гармаш О.Л.

Запорізький національний університет (Україна)

Актуальність дослідження процесів утворення англомовних лексичних інновацій

Як відомо, словниковий склад англійської мови постійно оновлюється, тобто відзначається здатністю до еволюційної самоорганізації. Кожен етап розвитку суспільства в цілому та в межах певної нації, безперечно, відбивається у словотворі, як у дзеркалі. Дослідники зазначають, що саме англійська мова є джерелом формування первинних термінів науки або техніки [Ohly 2001, с.27].

Незважаючи на зацікавленість ученими питаннями організації англійської мови в цілому та глибину існуючих досліджень словникового складу англійської мови зокрема, її синергетична сутність в широкому плані, а також її складових інтрасистем практично не набула належного трактування в сучасній лінгвістиці.

Дериваційні процеси відіграють чільну роль у формуванні мовної картини світу. На думку О. С. Кубрякової, «немає нічого більш природного, ніж аналіз дериваційних явищ…» [Кубрякова 2006, c. 91]. У цьому плані дотримуємось думки А. Е. Левицького про те, що номінативна тактика проявляється у використанні певного словотвірного засобу, тобто однієї зі словотворчих моделей для найбільш повної передачі особливостей іменуємого об’єкта з позиції певного етносу [Левицкий 2009, с. 229].

Отже, головною метою при цьому стає виявлення особливостей функціонування спектру способів деривації лексем, а також принципів їх організації як всередині власної структури, так і в системі словникового фонду [Гармаш 2009, с. 8]. Саме антропоцентричність словотвору, на нашу думку, дозволяє йому будь-якого часу відповідати конкретному стану позамовної реальності, що знаходиться у процесі постійного розвитку.

За оцінкою О.С. Кубрякової, концептуальний аналіз, з одного боку, відкриває перспективи «кращого пізнання самої організації мови», а з іншої – дає можливість показати «виняткову роль мови в процесах обробки інформації про світ, в процесах концептуалізації і категоризації світу» [Кубрякова Е.С. 2004, с. 9], причому особливістю сучасної лінгвістики є об'єднання підходів.

Слід наголосити на тому, що словотвір являє собою ту частину мовної мегасистеми, яка “виявляє якнайбільшу чутливість до соціальних факторів і піддається впливу індивідуальної мовної практики”, оскільки його кінцеві одиниці (лексичні інновації) “безпосередньо використовуються в актах вираження думки і спілкування” [Панфилов 1982, с. 117]. Це, на наш погляд, переконливо унаочнює назрілу потребу дослідження принципів організації системи в цілому, і явища продукування лексичних інновацій зокрема. На думку лінгвістів словотворення слід розглядати як такий засіб мови, який налагоджує організацію реалізації інформації.

Природно, що, як частина налагоджуючого, регулюючого механізму, словотворення, з одного боку, повинно спиратись на особливості функціонування мови, щоб нові слова не викликали труднощів при спілкуванні, а з іншого, воно є готовим для задоволення нових потреб у вираженні думок за допомогою внутрішньомовних засобів. Таким чином, „словотворення – це місток між дійсністю та мовою, так само, як між динамікою мови, тобто функціонуванням, і статикою – набором словотвірних елементів та моделей” [Щёголева 2002, c. 3].

Цілісне бачення системи словотвору сучасної англійської мови, висвітлення принципів її самоорганізації, стає можливим лише за умови дослідження з урахуванням особливостей макроструктури словникового складу, (в межах та на користь якої, власне, і функціонує словотвір). Отже, система словотвору англійської мови, як і система словникового складу, має відповідати тим самим характеристикам та чинникам, що визначають динамізм її розвитку. Наразі потребують свого висвітлення питання, пов’язані із структуралізацією складових механізмів творення лексичних одиниць.

За нашими спостереженнями значені процеси відбуваються за такими дериваційним механізмами, як афіксація, словоскладання, афіксоскладання, телескопія та афіксоскопія. Тим самим розвиток словникового фонду англійської мови стає перспективною ланкою антроподетермінованих дослідженнь.

Література:

1. Гармаш О.Л. Англомовна епідигматика та розвиток вокабуляру: [монографія] / Гармаш О.Л. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. – 128 с.

2. Кубрякова, Е. С. Язык и знание: На пути получений знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. [монографія] / Кубрякова Е.С. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.

3. Кубрякова, Е. С. В генезисе языка, или размышления об абстрактных именах [Текст] / Е. С. Кубрякова // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2006. - № 3. – С. 5-14.

4. Левицкий, А. Э. Перспективы исследования познавательных процессов в аспекте сопоставления языковых данных [Текст] / А. Э. Левицкий // Когнитивные исследования языка. Вып. V. Исследование познавательных процессов в языке: сб. науч. тр. / гл. ред. сер. E.C. Кубрякова, отв. ред. вып. Н.Н. Болдырев. М.: ИЯз РАН; Тамбов: Издательский дом ТГУ им. Г.Р. Державина, 2009. – С. 225-236.

5. Панфилов В.З. Гносеологические аспекты философских проблем языкознания. / В.З. Панфилов – М.: Наука, 1982. – 356 с.

6. Щёголева А. А. Структурно-семантические особенности лексических единиц типа N+N в английском языке (на материале словарных определений в общей и специальной лексике) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / А. А. Щёголева. – Москва, 2002. – 22 с.

7. Ohly R. The Threat of Terminological Globalization // Neoterm. World Specialized Terminology. – No. 39-40. – Warszawa, 2001. – P. 27-35.