Філологічні науки/6. Актуальні проблеми перекладу

Веренько М.М.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ АБРЕВІАТУР В АВІАЦІЙНИХ ТЕКСТАХ

У даній статті розглядаються абревіатури в авіаційних текстах та проблеми їх вживання.

Термін “абревіатура” є запозиченням із латинської abbrevio – “скорочую” – складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній формі. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος – “найвищий” та όνυμος – “ім’я” ) [1, C.56].

Таким чином, метою нашого дослідження є виявлення проблем при перекладі абревіатур в авіаційних текстах та знаходження способів їх вирішення. Завдання дослідження зумовлені вищевикладеною метою і включають моделювання досліджуваного концепту “абревіатура”.

Часто перекладач стикається із різними труднощами при перекладі авіаційних текстів, а особливо при перекладі абревіатур цієї галузі.

Необхідно виокремити ряд проблем, які виникають перед перекладачем. Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте, тут необхідно додати, що разом з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок. Наприклад, українське скорочення АК позначає 8 понять:

1) авіаційний компрессор

2) авіаційний корпус

3) автомат Калашникова

4) автомобільний кран

5) адміністративний комітет

6) антрацит кулак

7) артилерійський компас

8) артилерія корпуса [2, C.162]

Неважко помітити, що навіть в спеціальному тексті не завжди можна бути певним в правильності вибору скорочень. Як ми бачимо, деякі скорочення відносяться до одного й того ж тематичного поля – авіація та військова справа. В авіації такого типу скорочень існує безліч, і це складає певні труднощі для людини, яка не знайома з самою системою. Єдине, що може допомогти, це визначення контексту чи тематики тексту. Наприклад, чи стосується певне скорочення пасажирських перевезень чи льотного комплексу тощо [3, C.196].

Наприклад: AIS – 1.aeronautical information and charts – аеронавігаційна інформація і карти; 2.aeronautical information service – служба аеронавігаційної інформації; 3.alarm indication signal – сигнал тривоги.

Ще одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному: AF – audio frequency – звукова частота; A\F – air fright – авіаційний вантаж; ag – air gap – повітряний проміжок; A\G – air-to-ground – повітря-земля; ATASS – air traffic audio simulation system – аудіовізуальна система імітації повітряного руху.

Як правило, абревіатура є носієм тільки того значення, яке несе вихідна лексична одиниця. Зустрічаються, проте і ті, які співпадають з повними словами з іншим значенням. В такому випадку можна говорити лише про омонімію – при співпадaнні форми абревіатури з повною формою іншого слова, що не є обов’язково терміном взагалі: BITE – backward interworking telephone event – подія передавання телефонної сигнальної інформації; bite – кусати; CAT – civil air transport – цивільний повітряний транспорт; cat – кішка; COP – change – over point – пункт перемикання частоти зв’язку; cop – коп, поліцейський.

Також слід пам’ятати про те, що скорочення “старіють”, як реалії чи терміни. Проте устарілі реалії і терміни зберігаються в мові, перетворюючись іноді в “рідковживані слова” і залишаються повнозначними елементами колориту, в той час як абревіатури виходять із вжитку взагалі; а якщо деякі з них ще вживаються, то вони слугують елементами своєрідної екзотики і як правило такі слова потребують пояснення чи розшифровування навіть для читачів оригіналу.

ACCID – notification of an aircraft accident – повідомлення про авіаційну подію – зараз ця абревіатура майже не використовується в авіації, вживають в основному кодове позначення 7700 чи 7500.

Резюмуємо, що при перекладі абревіатур в авіаційних тестах, в першу чергу перед перекладачем виникає проблема правильності вибору – можна просто вжити термін, що відноситься до потрібного тематичного поля, проте складність в тому, що саме тематичне поле може ділитися на підсистеми [4, C.113]. Ще одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному. У цьому випадку на перекладача покладено нелегке завдання у виборі із багатьох можливих розшифрувань абревіатур саме того яке б якомога точніше відповідало тексту оригіналу.

Література:

1) Андрієнко Л.О. Науково-технічний переклад. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. –192 с.

2) Балонєва О.О. Особливості перекладу абревіатур англійської авіаційної літератури. – Житомир: Житомирський державний університет, 2004. –225 с.

3) Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках. / Под ред. Швейцера А.Д. – М.: Высшая школа, 2004. – 320 с.

4) Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: В 2 ч. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 272 с.