Технические науки / 4.Транспорт

Обіщенко В.Г.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ «ДонНТУ», м. Горлівка, Україна

Аналіз моделей розрахунку тривалості виробничого циклу процесу доставки вантажів при паралельно-послідовному способі організації руху предметів праці

Встановлення тривалості процесу доставки вантажів необхідне для визначення: нормативу при оперативному плануванні виробництва, потреби в оборотних засобах, обсягу незавершеного виробництва та інших планово-виробничих показників.

Відомі моделі розрахунку тривалості виробничого циклу (ТВЦ) [1-8] не розглядають паралельно-послідовний спосіб організації руху предметів праці (ПП) в дискретних нетехнологічних процесах (транспортних, складських, навантажувально-розвантажувальних, тощо) при зміні їхньої кількості та маси від операції до операції.

Відповідно до [1] проблема розрахунку ТВЦ вперше, очевидно, була сформульована та графічно вирішена Гантом. У вітчизняній літературі вона була переформульована та частково вирішена в аналітичному вигляді О.І. Непорентом та отримала розвиток в працях таких вчених, як О.С. Думлер, Ю.Т. Каліберда, П.В. Крепиш, Б.І. Кузін, М.І. Мельцер, М.Б. Мироносецький, Є.І. Нелідов, В.О. Петров, В.М. Португал, О.Г. Туровець, С.О. Соколіцин, К.Г. Татевосов, М.Л. Файнгольд, І.П. Шубіна та інші [1].

В роботі [1] автором доведено, що моделі визначення ТВЦ, запропоновані О.І. Непорентом [2], В.Я. Каценбогеном [3], П.В. Крепишом [4], не дозволяють врахувати передачу більше ніж одного ПП з операції на операцію в передатній партії, а модель запропонована В.О. Летенко [5] не дозволяє визначити ТВЦ якщо передатна партія та партія запуску змінюються від операції до операції.

Калібердой Ю.Т. в роботі [6] запропонована наступна модель:

, (1)

де і – номер операції;

m – кількість операцій;

n_і – кількість ПП в партії запуску на і-й операції;

t_i - штучно-калькуляційний час і-ї операції;

n_пі – кількість ПП в передатній партії;

t_корi - штучно-калькуляційний час на “короткій” операції, тобто тієї операції, яка є менш тривалою за часом з двох суміжних операцій.

При паралельно-послідовному способі руху ПП відбувається часткове суміщення в часі виконання суміжних і-ї та і+1-ї операцій. У від’ємнику рівняння (1) часткове суміщення в часі повинно розглядатися також й для і+1-ій операції. Для визначення ТВЦ згідно (1) необхідне попереднє визначення менш тривалої з двох суміжних і-ї та і+1-ї операцій та кількості ПП в передатній партії.

Файнгольдом М.Л. в роботі [7] запропонована наступна модель для визначення ТВЦ:

, (2)

де H_i,i+1 - час “накладення” даної й безпосередньо наступної за нею операції, де термін “накладення” позначає відрізок часу, протягом якого партія запуску (її частина) обробляється одночасно на i-й та (i+1)-й операціях.

Величина H_i,i+1 визначається в такий спосіб:

а) якщо , то:

; (3)

б) якщо , то:

. (4)

Модель розрахунку ТВЦ згідно (2) – (4), дозволяє визначати ТВЦ, якщо передатна партія та партія запуску змінюються від операції до операції, але вимагає виконання попередньої перевірки на відповідність умов необхідних для подальшого визначення відрізку часу, протягом якого партія запуску (її частина) обробляється одночасно на і-й та і+1-й операціях. Також для розрахунку ТВЦ згідно (2) – (4) необхідно заздалегідь визначити кількість ПП в передатній партії.

Варто відмітити, що зазначені вище моделі визначення ТВЦ для паралельно-послідовного способу організації руху ПП в загальному вигляді не враховують кількість паралельних робочих місць, що задіяні на виконанні робіт на кожній операції процесу, та зміну маси ПП на кожній операції, що властиво для процесу доставки.

Модель розрахунку ТВЦ з врахуванням кількості паралельних робочих місць, що задіяні на виконанні робіт на кожній операції процесу, наведена в [8]:

, (5)

де n – кількість ПП у виробничій партії, од;

- кількість паралельних робочих місць, що зайняті виготовленням партії ПП на кожній операції;

- штучно-калькуляційний час виконання і-ї операції;

- штучно-калькуляційний час виконання найбільш короткої з двох суміжних операцій.

Вираз (5) не дозволяє визначити ТВЦ, якщо передатна партія та партія запуску змінюються від операції до операції.

Таким чином, до теперішнього часу не розглядалася модель розрахунку ТВЦ для паралельно-послідовного способу організації руху ПП в узагальненому вигляді без врахування часу на перерви, яка була б застосовувана для визначення тривалості процесу доставки вантажів, і одночасно враховувала би: 1) зміну маси ПП від операції до операції; 2) чітке визначення кількості ПП в передатній партії; 3) кількість паралельних робочих місць, що задіяні на виконанні робіт на кожній операції процесу; 4) зміну кількості ПП в передатній партії та партії запуску від операції до операції.

Література

1. Файнгольд М.Л., Кузнецов Д.В. Проблемы совершенствования методики расчета длительности производственного цикла /Под научной ред. М.Л. Файнгольд. - Владимир: Издательство ВГПУ, 2001.- 47 с.

2. Непорент О.И. Технические основы календарного движения производства. - М. - Л.: Стандартизация, 1933.- 413 с.

3. Каценбоген В.Я. Оперативно-календарное планирование на машиностроительном заводе. - М.: Машгиз, 1958.- 235 с.

4. Крепыш П.В. Методика календарного планирования производства на машиностроительном предприятии. - М.: Машиностроение, 1961.- 251с.

5. Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием: учебник, в 2 частях /Под ред. В. А. Летенко. 2-е издание, переработанное и дополненное. - М.: Высшая школа, 1979.- 296 с.

6. Калиберда Ю.Т. Основы расчета длительности производственного цикла. - М.: Машиностроение, 1968.- 360 с.

7. Файнгольд М.Л. Основы расчета календарно-плановых нормативов. Методология и методика: Учебное пособие. - М. - Владимир: “Экономическая газета” - ВГПУ, 1996.- 68 с.

8. Организация производства на предприятии: Учебник для технических и экономических специальностей: Под ред. О.Г. Туровца и Б.Ю. Сербиновского. Серия «Экономика и управление». – Ростов-на-Дону: Издательский центр МарТ, 2002. – 464 с.