Наукова конференція «Науковий потенціал світу-2007», секція «Медицина», підсекція №3 «Організація охорони здоров’я» (16-30 вересня 2007 р.)

Ярних Т.Г., Толочко К.В.

Національний фармацевтичний університет

ДОСЛІДЖЕННЯ НОМЕНКЛАТУРИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПРОСТАТИТІВ

Хвороби простати відносяться до числа найбільше поширених серед населення чоловічої статі України та інших країн світу. Це простатити (запалення переміхурової залози), доброякісна гіперплазія та рак передміхурової залози, інші. Для лікування таких захворювань широко застосовуються лікарські препарати, які запропоновано розглядати як простатопротектори (НФаУ, проф. Дроговоз С.М.). Але на сьогодні номенклатура простатопротекторів системно не вивчалась, що і обумовило мету наших досліджень.

Встановлено, що номенклатура простатопротекторів на світовому ринку нараховує понад 90 найменувань, на основі яких створено близько 180 лікарських препаратів за певними торговельними марками. Переважають лікарські препарати рослинного походження (фітопрепарати) і їх кількість продовжує зростати. Аналіз показав, що частіше всього вони створюються на базі рослинних субстратів з сагової пальми (Перміксон, Простасерен, Простаплант), африканської сливи (Таденан, Трианол), африканської картоплі (Харзон), гарбуза звичайного (Номон, Тиквеол), тополі чорної (Аденол-форте), листків осини (Простамед) та інших.

Усі простатопротектори поділяються на шість фармакологічних груп (рис. 1).

На світовий фармацевтичний ринок простатопротектори надходять за різними формами випуску. Переважають таблетки (59,4%) та капсули (15,0%).

Усі інші форми випуску, відповідно, складають 25,6% (розчини, краплі, екстракти, супозіторії, драже, гранули, розчини для ін’єкцій) (рис.2).

Рис. 1. Класифікація простатопротекторів

Рис. 2. Простатопротектори, за формами випуску на світовому фармацевтичному ринку

Встановлено, що на вітчизняному фармацевтичному ринку в обігу знаходяться простатопротектори за 53 торговельними марками у формах випуску за такими ж співвідношеннями (рис. 2). Важливо зауважити, що в їх числі більшість лікарських препаратів закордонних виробників, переважно фірм Західної Європи. Номенклатура простатопротекторів вітчизняного виробництва складає всього 26,4%.

Таким чином, проведені дослідження висвітлили актуальну та перспективну проблему щодо створення нових вітчизняних простатопротекторів на основі рослинних субстратів (враховуючи світову тенденцію та класифікацію простатопротекторів), які б мали полівалентну дію: протизапальну, антигіперплазійну і антиканцерогенну. Вказане є метою наших подальших досліджень, у яких об’єктом дослідження розглядають субстрати продуктів бджільництва. Пререгативою у створенні таких лікарських препаратів будуть розглядатись дві форми – таблетки і капсули.

Література:

1. Алексеев М.Я. Хроническое неспецифическое воспаление предстательной железы: этиология, патогенез, клиника, диагностика и лечение // Медицинская помощь. – 2003. – №2. – С. 15-20.

2. Арнольди Э.К. Хронический простатит: проблемы, опыт, перспективы: Моногр. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – 320 с.

3. Гущин. Б.Л., Мартов А.Г. Применение α₁–адреноблокаторов при лечении хронического простатита // Урология. – 2003. – №3. – С. 62-64.

4. Простатопротекторы / С.М. Дроговоз, Т.А. Бухтиарова, В.В. Россихин и др. - Х.: ООО Производственное предприятие Плеяда, 2005. – С. 39-110.

5. Сегал А.С. Диагностика и лечение хронического простатита: Моногр. – М.: Витапрост; НИЖФАРМ, 2002. – 210 с.

6. Соловьева Л.А. Простатиты: диагностика, лечение // Русский мед. журн. – 2003. – Т. 11, №5. – С. 21-24.