Головань Т.О.

к.п.н., зав.кафедрою гуманітарних та фундаментальних дисциплін

ДЗ «Луганський інститут праці та соціальних технологій»

Урізноманітнення форм організації навчання як важливий чинник розвитку інтересу учнів до правознавства

Важливим чинником формування інтересу учнів до предмета дослідники вважають урізноманітнення форм організації навчання. Останнім часом з’явилась певна кількість досліджень з проблем методики викладання правознавства (В.Ваксман, В.Дубровський, О.Наровлянський, О.Пометун, І.Усенко, Г.Фрейман та ін.), де аналізуються підходи до форм організації навчання цього предмета. Кожна форма навчання включає систему методів, прийомів і засобів, які сприяють досягненню певною дидактичної мети та можуть вплинути на розвиток інтересу й активності учнів. Тому важливу роль у досягненні позитивного результату в цьому процесі відіграє правильний їх вибір, який би сприяв організації пізнавальної діяльності учнів на творчому рівні.

Застосування в навчанні правознавства різноманітних форм організації, які є різновидами звичайного уроку та групуються за характером діяльності учителя та учнів: шкільні лекції, заняття лабораторного типу, семінари, повторювально–узагальнюючі уроки, підсумкові співбесіди, заліки. Уроки лабораторного типу (або практикуми) проводяться з метою закріплення вмінь та навичок учнів роботи з іншими джерелами. Такі уроки можуть мати колективну та індивідуальну форми, її результати обговорюються колективно в класі (складаються спільні плани, конспекти, таблиці).

В інтерактивних технологіях дослідники значну увагу приділяють взаємонавчанню, яке потребує колективної, групової співпраці, де учні працюють разом і виступають з учителем рівноправними партнерами, які прагнуть порозумітися та навчитись один у одного. Спілкування також має важливе значення в процесі формування інтересу до правознавства – у ньому відбувається процес розвитку взаємозв’язку інтересів учня та учителя: виникають нові спільні інтереси та закріплюються вже існуючі. Взаємини, що виникають як результат спільної пізнавальної діяльності, сприяють створенню зв’язків предметної основи курсу правознавства із змістовним та результативними компонентами та з особистісним статусом учня та учителя. Ці зв’язки безпосередньо впливають на рівень розвитку інтересу учня до предмета.

Нетрадиційні уроки відрізняються особливою спрямованістю на внутрішній світ учня, на його особистісне ставлення до минулого й сьогодення, на формування власної позиції й системи цінностей. Значну частину таких уроків з правознавства представляють прототипи – імітації ділових зустрічей, що відбуваються в повсякденному житті на різних рівнях і в різних сферах громадського життя: презентації, прес–конференції, брифінги, інтерв'ю, телемости, круглі столи і т.п.

Імітуючи зовнішню форму організації такої зустрічі: протокол, ролі, професійну лексику й етикет, візитки, мікрофони тощо, учителі наповнюють їх навчальним змістом. На незвичайних заняттях школярі здобувають досвід публічних виступів, участі в дискусіях і полілогах, прояву ініціативи і прийняття рішень. Вільний обмін думками, обумовлений ігровими моментами, знімає напругу й розкриває особистісні якості та особливості учнів, розвиває комунікабельність і толерантність.

Усе це дозволило значній кількості визначити нетрадиційний урок як другу за значущістю після інтерактивного уроку для формування інтересу до правознавства форму організації навчання.

Від усіх навчальних занять, семінари й практикуми відрізняються своєю спрямованістю на навчання школярів застосовувати отримані знання й уміння в нових навчальних ситуаціях.

Під шкільним семінаром з правознавства розуміємо особливу форму групових занять з предмета або теми при активній участі учнів.

Під практичним заняттям – форму навчального заняття, при якому педагог організує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учням відповідно сформульованих завдань.

На основі раніше отриманих знань і сформованих умінь на семінарах та практичних заняттях школярі розв’язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення правознавства. Саме тому, що ці форми сприяють як активізації пізнавальної діяльності, так і відкривають можливості для самореалізації учнів у навчанні, більшість вчителів вважає їх такими, що сприяють розвитку пізнавального інтересу.

Про автора

Адреса

91050

м.Луганськ

вул. 30 років Перемоги 15-68

Головань Тетяна Олександрівна

тел. 8(0642) 52-01-76, . 8(0642) 41-08-07,

8-098-320-01-57