Рудич О.О.
педагогічного університету ім. В. Г. Короленка
До питання ефективного співвідношення читання та письма у ході роботи з
англомовними першоджерелами
Значною є роль художньої літератури у процесі вивчення іноземної мови, що
неодноразово доводилось філологами, педагогами та психологами минулого та
сучасності (як вітчизняними, так і зарубіжними), адже література є засобом
лексичного збагачення, ілюструє граматичні явища, формує уявлення про логіку
побудови речення, сприяє розширенню читацьких інтересів, знайомить з культурою
країни, позитивно впливає на вироблення естетичного смаку та формування
естетичної позиції. В той же час у
науковців викликає занепокоєння
той факт, що письмові види роботи у процесі вивчення іноземної мови
використовуються дедалі рідше (М. Вайтмен, П. Елбоу, І.Лекі, Т. Міллер,
А. Реймз, Т. Такагакі).
Американський філолог Ілона Лекі говорить про те, що
останнім часом навчання навичкам письма найбільше ігнорується педагогами, хоча
саме розвиток письма дозволяє якісно покращити мовну компетенцію суб’єкта
навчання [6:170].
У центрі нашої уваги є питання ефективного співвідношення різних видів
діяльності у ході навчання іноземній мови, зокрема читання та письма. Метою має
стати пошук нового підходу до використання англомовних першоджерел, який би
задовольняв: розвитку творчих можливостей студента, дозволяв дієво досліджувати
англійську мову як інструмент естетичного збагачення та самовираження,
стимулював подальший інтерес до читання та використання англомовних творів,
сприяв розвитку навичок практично застосовувати набуті граматичні знання. На
думку сучасного ефіопського вченого М. Д. Ембетшу
література може розглядатись як невичерпне джерело креативного
вивчення іноземної мови, та може бути з успіхом використана будь-яким суб’єктом
навчання, незалежно від віку[2:44]. У процесі
навчання іноземної мови студенти частіше залучаються до літературного аналізу,
набагато рідше використовують літературні першоджерела як стимулюючий фактор до
написання творів. Твори студентів можуть
не мати великої мовно-літературної цінності, але практичне дослідження мови як
інструменту творчості дозволить активізувати
вже набуті знання, створить додаткові мотиви до подальшого оволодіння іноземною
мовою( самовираження), зробить процес навчання більш креативним.
Перший літературний досвід є перш за все думками, викладеними у логічній
послідовності та організованими за
допомогою тексту.
За
Р. Б. Капланом
носії двох мов організують його різним шляхом, оскільки вони володіють
абсолютно різними мовними ресурсами [3:18]. Під час організації власного тексту у відповідності до
логіки побудови фраз англійської мови, доборі синонімів до певної лексичної
одиниці, часто втрачаються контекстуальні зв’язки, експресія, стиль викладу
думки. Отже, варто акцентувати увагу на розбіжностях логіки побудови фраз обох мов
та презентувати зразки аутентичного англомовного
тексту.
На початку написання роботи( за Р. Капланом) за
змістом прочитаного твору( ессе, переказ від імені
різних героїв тощо) студент має чітко
усвідомлювати: яку подію буде покладено у основу сюжету, як краще організувати логічний виклад
матеріалу, в чому полягає ідея його твору, якій аудиторії буде адресовано
роботу [3:19]. Американський
філолог Віл Грейб наголошує на необхідності також:
асоціювання ідеї твору з колізіями реального життя, синопсичного
викладу подій, обговорення підтекстової інформації,
наявності у кожній з робіт студентів вступу, постановки проблеми, мети,
розв’язки, висновків [4:4].
Варто ознайомити студентів із принципами організації тексту( текст має
ієрархічну побудову: важлива інформація, менш важлива інформація, деталі), підтекстова інформація передається у ході детальних
характеристик, порівнянь тощо. Потрібно охарактеризувати основні жанри, у
рамках яких передбачено написання письмових робіт на прикладі кращих автентичних зразків.
Найчастіше на заняттях з іноземної мови використовуються наступні письмові
види роботи: тест, контрольна, переказ, переклад, твір. Найбільш універсальним
видом письмової роботи є твір, що дозволяє продемонструвати кількість та якість
знань з іноземної мови у світлі особистісно-індивідуального творчого
осмислення.
У ході моніторингу письмових робіт частіше перевіряється правильність використання граматичних
конструкцій та знання орфографії, хоча варто було б звертати увагу і на
організацію тексту, оригінальність роботи, наявність епітетів, метафор,
гіпербол, вживання нових лексичних одиниць. Звичайно, фактично неможливо
оцінити здатність до творчої реалізації
студента через різницю потенціалів,
досвіду написання творчих письмових робіт, особистісні характеристики
студентів( наявність життєвого досвіду, мотивацій до написання роботи та
вивчення мови взагалі, уяву тощо). Варто пам’ятати, що метою оцінювання
студентських робіт є не наявність оцінки, а створення необхідності додаткового
опрацювання окремих недостатньо засвоєних тем. Моніторинг студентських
робіт має вирішувати наступні завдання:
- сприяти активізації пасивного
словника через активне використання відомої лексики у ході написання роботи(
оскільки у ході написання роботи є можливість без поспіху продумати будову
кожної фрази)
- створити сприятливі умови для особистісної творчої реалізації потенціалу
кожного студента.
Отже, використання письмових видів роботи в процесі читання англомовної
літератури сприятиме залученню студентів до дієвого практичного дослідження
англійської мови як засобу мистецтва та особистісної реалізації, стимулюватиме
інтерес до подальшого читання художньої літератури та запобігатиме
деперсоналізації та уніфікації. Хоча загалом, тема використання іноземної мови не
лише як засобу комунікації, але як засобу отримання естетичної насолоди залишає шороке поле для проведення низки педагогічних та
філологічних досліджень.
Література:
1. О. Рудич. Функціональний підхід до використання письмових
видів роботи на заняттях з іноземної мови у контексті сучасної зарубіжної
педагогічної думки. Збірник наукових праць Полтавського державного
педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. – Серія “Педагогічні науки”.
– Випуск 3(43) . – Полтава, 2005. –
С.93;
2.
Michel D. Ambatchew. De-Mystifying Literature.
English teaching forum –
№ 1,
1997. – p. 44;
3.
R. Caplan. Contrastive Rhetoric. Functional
Approaches to Written Text: Classroom Applications, edited by T. Miller.
English Language Programs United States Information Agency Washington, D.C.
pp.18-19;
4.
W. Grabe. Discourse Analysis and Reading
Instructions. Functional Approaches to Written Text: Classroom Applications,
edited by T. Miller. English Language Programs United States Information Agency
Washington, D.C. p.4;
5.
C. Kramsch. Rhetorical Models of Understending.
Functional Approaches to Written Text: Classroom Applications, edited by T.
Miller. English Language Programs United States Information Agency Washington,
D.C. p.50-51;
6.
I. Leki. Teaching Second Language Writing: Where We
Seam to Be. Teacher Development Making the right moves. Selected articles from
the English Teaching Forum 1989 – 1993, edited by T. Kral.
English Language Programs Division United States Information Agency Washington,
D.C. pp.170 – 179;
7. T.
Miller, D. Parker. Writing for the reading: A
problem Solution Approach. English teaching forum –№ 1,
1997. - p.2.