Филологические науки

№ 3

Решетюк Т.П.

Подільський  державний  аграрно-технічний університет.

 

Пареміологічні константи в англійській фразеології

на матеріалі зоонімів і фітонімів.

 

У кожного народу з давніх часів поряд зі словами та стійкими словосполученнями використовуються й стійкі фрази, одним з різновидів яких є паремії. Паремії – це вторинні мовні знаки – замкнуті стійкі фрази (прислів’я та приказки), що є маркерами ситуацій чи відносин між реаліями. Вони приваблюють учасників діалогу своєю семантичною глибиною та здатністю до вживання в різних мовленнєвих ситуаціях і з різними мовленнєвими цілями. Ці одиниці утворюють одну із семіотичних підсистем, що забезпечує процес повноцінної комунікації носіїв однієї мови. Як указують соціолінгвісти, мова, як історична необхідність, покликана відповідати вимогам, які пред’являє їй суспільство. Одночасно вона відображає стан суспільства й активно сприяє його прогресові.

Сучасний напрям у вивченні фразеологічних одиниць (ФО) висунув на перший план необхідність комплексного аналізу їх етнокультурної специфіки та універсальних, міжмовних відносин на підставі релевантних ознак. Не випадково більшість досліджень в галузі фразеології орієнтовані не на механічне виявлення паралельних конструкцій фразеологічних одиниць, а на розкриття внутрішніх зв'язків і взаємообумовленості мовних явищ, що вивчаються.

Метафоричність зооморфних і фітоморфних фразеологізмів, властива їм суб'єктивно-оцінна конотація, специфіка їх семантичних параметрів і синтаксичної структури багато в чому зумовлена їх референційною сферою, основу якої складає імпліцитно виражений антропоцентризм як прояв стародавньої фольклорної традиції приписування тварині певних рис людської вдачі. В етнокультурі різних народів фразеологізми, що включають назви тварин – це в першу чергу вислови про людину, її духовні та соціальні риси.

    Дослідження проблеми пареміологічних констант в англійській фразеології припускає введення певних базових понять. Одним з найважливіших є макрополе “Людина”, яке представлене значною кількістю  паремій,   що   в   сукупності   складають “пареміологічний портрет” людини. Ми обмежуємося зредукованим портретом, представленим англійськими пареміями із зоонімами та фітонімами. Увесь корпус вибраних (у рамках запропонованої нижче класифікації були виявлені 262 пареміологічні одиниці (42 – з фітонімами та 218 – із зоонімами) паремій ми класифікуємо за зменшенням їх кількісних показників: етичні якості – 50, екзистенція – 39, соціальна сфера – 28, зовнішність – 27, емоційно-психічні стани – 25, трудова діяльність – 23, поведінка – 21, фізичні характеристики – 17, розумові здібності – 13, морально-етичні уявлення – 11, мова – 8.

На основі емпіричного матеріалу, використавши як методологічний інструмент кластерний аналіз, ми пропонуємо класифікацію пареміологічних одиниць, що містять зооніми та фітоніми, що характеризують макрополе Людина. До неї увійшли наступні кластери: етичні якості, екзистенція, соціальний та емоційно-психічний стани, трудова діяльність, фізичні характеристики, розумові здібності, морально-етичні уявлення, мова, індивідуальність. У кожному кластері були визначені домінуючі репрезентативні якості: обережність, життєвий досвід, соціальність, зовнішність, бажання, робота, уміння і навики, людські вчинки, вік, фізичні недоліки, мудрість і дурість, хвастощі, невдячність, балакучість, марнослів'я. Результати проведеного дослідження показали, що найбільше виділяються в більшості кластерів лексичні одиниці, що позначають домашніх тварин, як от собака, кішка і кінь. Вони домінують у кластерах моральні якості (собака – 28%, кішка – 16%, кінь – 12%), соціальна сфера (собака – 21%), емоційно-психічні стани (кішка – 32%, собака – 16%),  поведінка (кінь – 23%, собака – 14%), мовлення (собака – 33%). В загальній класифікації (262 паремії) лексичні одиниці, що позначають домашніх тварин розподілилися наступним чином: собака – 33 (12,6%), кінь – 22 (8,4%), кішка – 20 (7,6%) Найменше представлений клас диких тварин (12 лексичних одиниць, 4,6%), птахів (35 одиниць, 13, 5%), а також фітонімів, де домінуючою лексемою є дерево (дуб) – 4 (1,5%).

Порівнюючи паремії по кластерах, ми звертали увагу також на їх синтаксичну структуру, тому, що наш погляд, у синтаксичних конструкціях закладена логіка кореляції зоонімів та фітонімів з оцінкою людини. Система паремій англійської мови за даними проведеного дослідження використовує такі типи синтаксичних конструкцій: просте речення – 165 (63%); складнопідрядне речення – 52 (20%); порівняльний зворот – 29 (11%); складносурядне речення – 11 (4%); словосполучення – 5 (2%).

Слід також зауважити, що в рамках однієї етнокультури відношення до певних пареміологічних концептів (кішка, собака, кінь, лисиця тощо) не завжди однакове. Завжди присутній компонент оцінювання, тобто схвальна чи несхвальна оцінка, яка міститься в значенні фразеологізму або паремії. В різних цивілізаціях і в різні епохи поняття добра та зла, позитивного та негативного уявляються по-різному. Члени одного суспільства розцінюють одне й те ж явище індивідуально, хоча також існує загальноприйнята точка зору, завдяки якій позитивна чи негативна оцінка входить до структури значення фразеологічної одиниці.

 

 

 

 

 

 

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

 

П.І.Б.

РЕШЕТЮК Тетяна Павлівна

Місце роботи

Подільський  державний  аграрно-технічний університет.

 

Науковий ступінь

немає

Учене звання

немає

Домашня адреса

 

Електронна пошта

 

Наукові інтереси

Методика викладання іноземної мови та літератури, лексикологія, фразеологічні одиниці англійської мови