УДК 636.4.082.26

Зооінженерія

ГЕНОТИП ТА ВІДГОДІВЕЛЬНІ ЯКОСТІ ПОМІСЕЙ

Герасимов В.І., Пронь О.В., Данілова Т.М.

Харківська державна зооветеринарна академія

Для оцінки комбінаційної здатності свиней різних генотипів за основними відгодівельними якостями був проведений науково-господарський дослід в АТ “Промінь” Золочівського району Харківської області, в якому були використані велика біла, велика чорна, дюрок та полтавська м´ясна породи.

Одержаний молодняк в порівняльних поєднаннях порід після відлучення від матерів був поставлений за технологією на дорощування протягом двох місяців.

На момент завершення дорощування середня жива маса молодняку по групах склала 44,16-49,07 кг. Помісні підсвинки в 4-місячному віці мали більшу живу масу в порівнянні з чистопородними на 0,12-4,91 кг (0,3-11,1%), крім помісей ½ ВЧ + ½ Д, які були менші за підсвинків великої білої породи на 0,25 кг. Найбільшими по масі в цьому віці були трипородні помісі ¼ ВБ + ¼ ПМ + ½ Д і двопородні помісі ½ ВБ + ½ Д (49,07 і 48,89 кг), вони ж показали і вищі середньодобові прирости за період дорощування (511 і 485 г). По будові тіла вони виявилися довшими при відносно меншому обхваті грудей.

У 4-місячному віці відповідно трифазовій технології із одержаного і вирощеного молодняку були сформовані 6 груп по 50 голів кожна. Показники розвитку тварин, поставлених на експериментальну відгодівлю, відповідали середнім даним по відповідних групах у даному віці.

Корми підсвинкам роздавали у вигляді зволожених мішанок, три рази на день, напували тварин вволю із автонапувалок.. Умови догляду і утримання відповідали загальній технології. В станках було розміщено по 25 голів (2 станки на групу). Перший етап відгодівлі було завершено при досягненні кожним підсвинком живої маси 100 кг, другий – при досягненні 125 кг (табл.). Середньодобові прирости живої маси підсвинків у період відгодівлі були достатньо високими (592-744 г), тому товарної маси 100 кг вони досягли у віці 188,2-214,1 днів, при затратах кормів 4,16-4,72 к.од.

Відгодівельні якості чистопородних і помісних підсвинків

(середні дані по групах)

Групи	Генотип підсвинків	Серед-ня жива маса при поста-новці на відго-дівлю, кг	Вік досяг-нення кінце-вої живої маси, днів		Середньо- добові прирости на відго-дівлі, г		Затрати кормів на 1 кг приросту живої маси, к.од.		Проміри в 100 кг живої маси, см
			при відгодівлі до живої маси, кг						довжи-на тулуба	обхват грудей
			100	125	100	125	100	125
I	ВБ	44,32	214,1	248,4	592	634	4,72	4,89	114,5	110,2
II	½ ВБ + ½ Д	48,91	193,6	224,5	694	730	4,24	4,46	124,3	109,8
III	½ ВЧ + ½ ВБ	47,18	197,9	230,8	678	711	4,27	4,51	113,3	113,9
IV	½ ВЧ + ½ Д	44,12	212,3	240,9	599	672	4,48	4,78	115,5	112,6
V	¼ВБ + ¼ПМ + ½Д	49,23	188,2	221,2	744	758	4,16	4,38	128,0	109,5
VI	¾ ВБ + ¼ ПМ	44,67	209,8	243,1	616	645	4,43	4,67	115,8	112,8

Примітка: ВБ – велика біла порода, ВЧ – велика чорна порода, Д – порода дюрок,

ПМ – полтавська м´ясна порода.

Схрещування внесло позитивний вплив на відгодівельні якості помісей, вони на 1,8-25,9 днів раніше досягли кінцевої живої маси у порівнянні з чистопородними при економії кормів на 1 кг приросту живої маси 0,24-0,56 к.од. Із двопородних помісей найскороспілішими були підсвинки II i III груп, вони завершили відгодівлю раніше підсвинків контрольної групи на 20,5 і 16,2 дні і затратили менше кормів на 1 кг приросту на 0,48 і 0,45 к. од. Гіршими були показники у помісей IV i VI груп, їх вік в кінці відгодівлі був більшим за 200 днів.

Результативнішим виявилось трипородне схрещування, трипородні помісі ¼ ВБ + ¼ ПМ + ½ Д виявили найвищу інтенсивність росту на відгодівлі (744 г за добу), у 6-місячному віці завершили відгодівлю. Помісі від маток великої білої породи і, особливо напівкровних по полтавській м´ясній при схрещуванні з кнурами дюрок, були довшими і глибокогрудими, а від маток великої чорної – навпаки, коротшими і компактнішими.

При відгодівлі до 125 кг живої маси основні тенденції по скоростиглості і оплаті корму у підсвинків піддослідних генотипів практично збереглись. Помісі закінчили відгодівлю раніше чистопородних однолітків на 5,3-27,2 дні, затративши при цьому на 1 кг приросту живої маси на 0,11-0,51 к.од. кормів менше. Збільшення кінцевої маси при відгодівлі подовжило термін у середньому по групах більше ніж на місяць і збільшило витрати кормів на 1 кг приросту у зв´язку із збільшенням його калорійності на 0,17-0,30 к.од.

Таким чином схрещування випробуваних порід свиней є доцільним зоотехнічним засобом щодо збільшення виробництва товарної продукції, спеціалізовані породи дюрок і полтавську м´ясну краще використовувати в схрещуванні у якості батьківської форми.