Котляревська Н.С., ст. викладач

Національний університет ДПС України

МОНІТОРИНГ ЛІСІВ УКРАЇНИ

Основними завданнями лісового господарства є охорона, захист і відтворення лісів, виходячи з принципу сталого управління ними, нарощування екологічного і ресурсного потенціалу, захисту земель від ерозії та підвищення родючості сільськогосподарських угідь.

Для того, щоб діяльність лісового господарства була ефективною та прибутковою, необхідно дотримуватись послідовної системи господарських заходів, які потребують не лише капіталовкладень, але і налагодженого контролю. Для розв’язання завдань лісового господарства необхідна актуальна та об’єктивна інформація про ліси. Джерелами інформації про природний, господарський стан та правовий режим використання лісового фонду України є Державний лісовий кадастр, який ведеться на основі Державного земельного кадастру.

Внесення змін і підготовку документації Державного лісового кадастру здійснюють органи лісовпорядкування на основі матеріалів первинного обліку лісів, наданих постійними лісокористувачами. Державний лісовий кадастр включає інформацію про якісний і кількісний стан лісового фонду України, поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій, а у необхідних випадках – грошову оцінку лісів та інші показники [1]. Документація Державного лісового кадастру ведеться за такими формами: ф.1 "Розподіл земель лісового фонду за їх категоріями в розрізі груп і категорій захищеності", ф. 2 "Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами та групами віку", ф. 3 "Загальні дані про землі лісового фонду" [2]. Дані Державного лісового кадастру можуть уточнюватися під час проведення чергового лісовпорядкування та державного обліку лісів України. Термін проведення чергового державного обліку лісів по країні визначає Кабінет Міністрів України, а доведення урядового рішення до всіх постійних лісокористувачів забезпечує Комітет лісового господарства України.

Облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками [1]. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Серед переліку завдань лісовпорядкування, важливе місце займає інвентаризація лісового фонду України та ведення моніторингу лісів.

Моніторинг лісів представляє собою систему регулярного спостереження, оцінки і прогнозу динаміки кількісного і якісного стану лісів. Моніторинг лісів проводиться шляхом збирання, передавання, збереження та аналізу інформації про стан лісів, прогнозування змін у лісах і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для інформаційно-аналітичного забезпечення управління лісами, прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану лісів, дотримання вимог екологічної безпеки та принципів ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку. Моніторинг лісів є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища [1]. Методологія моніторингу нині є базовим компонентом системи спостережень за екологічним станом лісів України. Проте, недоліками організації моніторингу залишаються неповне охоплення території країни, недостатня щільність мережі та порушення режиму щорічних регулярних спостережень.

Моніторинг лісів представляє собою багаторівневу систему, яка відслідковує часову і просторову динаміку стану лісів. На підприємствах лісового господарства з метою уточнення виконаних обсягів робіт, визначення ефективності лісовідновлювальних робіт, якісного стану створених лісових культур, захисних лісових насаджень та посадкового матеріалу проводять інвентаризації. Інвентаризація є органолептичним методичним прийомом обліку і контролю фактичного стану підконтрольних об’єктів, який здійснюється з метою забезпечення збереження цінностей і раціонального використання їх у фінансово-господарській діяльності підприємств [3].

Інвентаризації підлягають всі лісові культури, посадковий матеріал та захисні лісові насадження першого та третього року вирощування. Так, на другий календарний рік проводиться візуальний огляд закладених лісових культур з метою визначення їх стану і обсягів доповнення, а також відповідності технічним вимогам тих регіонів, де їх вирощують.

Інвентаризацію проводять шляхом відведення пробних площ в місцях, які відображають загальний стан лісових культур і захисних лісових насаджень на даній ділянці. В межах відведених пробних площ здійснюють перерахунок посаджених чи посіяних деревних рослин з подальшим перерахунком на 1 га площі. Визначення ефективності заходів щодо сприяння природному поновленню лісу проводять через 5 років після проведення робіт шляхом закладання облікових площ із розрахунку не менше п’яти площадок на один гектар. Посадковий матеріал обліковують щорічно в кінці вегетаційного періоду, але до початку осіннього викопування.

Проведення інвентаризації лісів дозволяє накопичити інформацію про породний та віковий склад деревостанів, їх стан, якісні і кількісні характеристики лісових ресурсів. Але, інвентаризація лісу на підприємствах лісового господарства носить періодичний і вибірковий характер. Отримання важливої інформації щодо розвитку лісу та зміни у специфічних характеристиках, включаючи інформацію про поточний приріст, можливе тільки після взаємного порівняння двох послідовних спостережень, виконаних на постійних ділянках інвентаризації. При цьому, цінність даних, отриманих за допомогою інвентаризації, збільшується із кількістю повторних спостережень.

Використання методу періодичних інвентаризацій лісів не дозволяє визнати їх змістовними у національному масштабі. Природа періодичних інвентаризацій не дозволяє ефективно проводити міжрегіональні оцінки та поєднувати їх на рівні держави. Оцінки від подібних інвентаризацій можуть бути зміщеними внаслідок змін у землекористуванні, впливу природних явищ за проміжок часу між інвентаризаціями тощо.

Тому в Україні відбувається процес впровадження національної лісової інвентаризації, спрямований на досягнення наступних внутрішніх програмних цілей:

1. Розвиток спільної системи національної інвентаризації та моніторингу лісів;

2. Забезпечення надійного статистичного базису для вибірки та оцінок;

3. Досягнення змістовності програми національної лісової інвентаризації в національному масштабі [4].

Одним із ключових принципів, на яких базується стратегічний план проведення національної лісової інвентаризації є поєднання компонентів і мереж національної інвентаризації та моніторингу лісів. Тому велике значення на шляху удосконалення системи ведення лісового господарства є розробка методології проведення суцільної інвентаризації лісів, що сприятиме оптимізації використання територій і об’єктів природно-заповідного фонду на землях лісового фонду, а також забезпечуватиме розвиток захисного лісорозведення та закріплення полезахисних лісових смуг за землекористувачами, відновлення роботи агролісомеліоративних служб, законодавче врегулювання питань цільового виділення земель під захисне лісорозведення. Такі програмні засади збігаються з Концепцією реформування та розвитку лісового господарства [5].

У Рекомендаціях експертної місії ТАІЕХ з питань розвитку національної інвентаризації лісів України [6] зазначено, що дані національної інвентаризації лісів України повинні бути відкритими і доступними, що, на нашу думку, здатна забезпечити система господарського обліку та бухгалтерської звітності. Із впровадженням у виробництво комп’ютерних технологій, межі між оперативним і бухгалтерським обліком поступово зникають. Застосування технічних засобів автоматичного та автоматизованого збирання та передачі інформації дозволяє використовувати ті самі первинні дані про облік лісів і лісових ресурсів як для потреб управління (оперативний та статистичний облік), так і для вартісного узагальнення в бухгалтерському обліку. Тоді зникне автономне існування кожного із видів господарського обліку і буде створено інтегровану систему обробки інформації, тобто єдину систему господарського обліку.

 
Література:
1. Лісовий кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.zakon1.rada.gov.ua
2. Інструкція про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів: Затв. наказом Міністерства лісового господарства України від 15.11.95 № 134 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.zakon1.rada.gov.ua

3. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник./ Білуха М.Т. – К.: 2000.–692 с.

4. Національна інвентаризація лісів України: концептуальні засади та вибірковий дизайн (проект) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lesovod.org.ua

5. Концепція реформування та розвитку лісового господарства [Текст] [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.Український лісовий ринок

6. А.З.Швиденко, М.Черны. Рекомендации экспертной миссии ТАІЕХ по вопросам развития национальной инвентаризации лесов (НИЛ) Украины [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.uriffm.org.ua/files/TAEIX_report_Ru.pdf