Экономика/ Внешнеэкономическая деятельность

Міщенко К.В.,  ас.к. Шеремет Т.Г.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михаїла Туган-Барановського, Україна

Методи інтеграції Украіни до Європейського Союзу в системі державної служби, проблеми її визначення.

 

На сьогоднішній день відносини Європейського Союзу та України  є основною  складовою української зовнішньоекономічної політики, важливою ланкою сучасної системи міжнародних відносин. Сутність  українсько-європейських відносин полягає у вирішенні стратегії  подальшої співпраці: повноцінне приєднання України до ЄС з оформленням членства; відносини з певними обмеженнями інтеграційних спрямовань української сторони; встановлення договірних двосторонніх відносин певного типу в рамках концепції «ширшої Європи», наприклад, у форматі «особливого сусідства».

Дивлячись на стратегічні завдання України в зовнішньоекономічній політиці, очевидним є комплекс системних змін та створення реальних передумов для вступу України до Європейського Союзу. Ці зміни, передусім, стосуються системи державного управління та державної служби. В європейському законодавстві не існує однозначних та жорстких норм, які визначають модель державного управління, що має бути в країнах, які прагнуть стати членом ЄС, однак є загальноприйняті принципи моделі управління, а саме, надійність, прогнозованість, відкритість, прозорість, відповідальність, результативність та ефективність надання державних послуг. Тому інтеграція України в системі державної служби повинна проходити з дотриманням цих принципів, а це, у свою чергу, вимагає вирішення цілої низки проблем: розмежування політичних і адміністративних посад; підвищення ефективності системи управління державною службою; вдосконалення механізму проходження державної служби та інш.

Сучасну картину української державної служби представлено у Головному   Управлінні   державної   служби   України,   в   публікаціях B.Бакуменка, Р. Войтович, С. Дубенко та інш.

Результати досліджень можна так згрупувати:

•       Початкове забезпечення процесів трансформації  державної служби, вдосконалення механізмів реалізації європейської політики України [1,2, 3, 4];

•       Налагодження системи  міжнародної співпраці в сфері державного управління [9, 10];

•       розробка механізмів оцінки якості управлінської діяльності з використанням вимог ЄС [9, 11,12].

Передумови розвитку державної служби в контексті євроінтеграції  можна виділити у дві групи:

•        ендогенні, які характеризуються внутрішні зміни в процесі підготовки  державної служби до реформування та інтеграції;

•        екзогенні (зовнішні) умови, пов'язані з глобалізаційними процесами .

Як екзогенно-об'єктивні, так і екзогенно-суб'єктивні передумови розвитку державної служби характеризуються власними особливістю, актуальністю та значенням, проте їх поєднання дає змогу:

1)  показати рівень розвитку систем державної служби ЄС;

2)спрогнозувати очікуваний результат від інтеграції державної служби України до стандартів ЄС;

3)максимально аналізувати засоби та механізми процесу структурної інтеграції у сфері державної служби;

4)визначити інтеграційний потенціал України в системі державної служби;

5)забезпечити поетапність реформування у сфері державної служби на базі європейських стандартів;

У теорії і практиці інтеграційних процесів відомо багато моделей та способів інтеграції. З огляду на це, найбільш цікавими є  моделі багатовекторності, концентричних кіл, вирівнювання.

Серед методів та методик інтегрування державні служби, в науковій літературі виділяють [10]:

1.Копіювання. Передбачає точне прийняття обраного механізму без зауваження  на національні особливості та національну систему управління, що є неприйнятним для національної моделі державної служби.

2.Метод впровадження власної моделі. Передбачає пошук та розробку східних  та власних стандартів та моделей управлінської системи. Цей метод для державної служби є неприйнятним, оскільки модель державної служби України перебуває у перехідному стані та потребує реформації на основі вже апробованих часом та історією системах і стандартах.

3. Адаптацію. Передбачає своєрідне наближення до державної служби європейських країн. В Україні  процес переходу до стандартів Європейського Союзу, згідно з  моделлю адаптації реалізуються  такі пріоритетні напрямки:

•       вдосконалення правових засад функціонування державної служби;

•       реформування системи оплати праці державних службовців;

•       встановлення порядку надання державних послуг;

•       вдосконалення нормативного регулювання вимог професійної етики державних службовців;

•       вдосконалення та підвищення ефективності управління держав­ною службою;

•       професіоналізація державної служби.

Опираючись на ідею адаптації, для України буде найбільш прийнятним використати таку модель розвитку та реформування державної служби, яка повинна передбачати не лише наближення до норм та стандартів Європейського Союзу, а й їх безпосереднє використання у механізмі державної служби.

Потенційними перевагами, які отримає Україна у результаті реалізації цієї моделі, є:

•       по-перше, впровадження кращих практик державного управління країн-членів ЄС;

•       по-друге, використання європейської системи адміністративного моніторингу для оцінки якості надання управлінських послуг в системі державної служби;

•       по-третє, розробка і впровадження адаптованого законодавства, необхідного, зокрема, для виконання «Плану дій Україна - ЄС» і виходу України на європейські ринки;

по-четверте, налагодження стосунків через систему «Електронного уряду» з фахівцями у галузі державної служби.

     Для того щоб підтримати євроінтеграційні прагнення України, Євро­пейська Комісія підтримала ідею проведення в Україні щорічної оцінки ефе­ктивності державного управління та державної служби. Ця ефективність оцінюється з точки зору таких систем, які характеризують ступінь трансформацій [14]:

1) системи планування та координації державної політики;

2) розвиток державної служби;

3) зовнішній аудит;

4) внутрішній фінансовий контроль;

5) управління видатками державного бюджету;

6) ефективність державних закупівель;

7)загальні рамки адміністративного законодавства, які відображають
інституційні зміни державного управління: реформування функцій та структури; вдосконалення стандартів і процедур; забезпечення розвитку нових умінь і навичок персоналу.

Оцінка державної служби  проведена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) та Міністерства міжнародного розвитку Великобританії (DflD) за перше півріччя 2008 p., дала змогу виділити  проблеми державної служби.  Ключовими для державної служби нині є п'ять пріоритетних проблем:

1.Врегулювання правового статусу державної служби.

2.Реформування системи оплати праці державних службовців.

3.Встановлення чіткого законодавчого регулювання адміністративних процедур і професійної етики державних службовців.

4.Створення ефективної системи управління державною службою.

5.Належне інституційне забезпечення процесу європейської інтеграції з боку державної служби.

Розвитку держаної служби у сфері інтеграції України до ЄС сприяє нині програмно-планова робота Головного управління державної служби. Так, Управлінням державної служби Головного управління державної служби України розроблено План пілотного проекту «Розвиток спроможності державної служби у сфері європейської інтеграції», який передбачає створення дієвого інсталяційного простору для інтеграції України до ЄС в системі державної служби. Згідно з цим планом, нині в регіонах України за ініціативою Управління державної служби проводиться вивчення іноземного досвіду реформування державної служби з позицій його адаптації до регіональних умов. Проект передбачає роботу з працівниками органів влади у формі лекцій, методичних розробок семінарів, а також проведення моніторингу громадської думки, круглих столів, громадських слухань. Моніторинг зробленого в рамках цього проекту свідчить про те, що державний сектор областей потребує подальшого та динамічнішого розвитку в контексті європейського спрямування.

Назріла нагальна необхідність створення спільного Координаційно-методичного центру спільних зусиль у сфері євроінтеграційного розвитку, ініціатором якого повинен стати, на нашу думку, Центр Європейської інфо­рмації.

Отже, детально розглянувши всі можливі напрямки корегування та імплементації моделі інтеграції України до європейського союзу, можливо зробити висновок, що подальші наукові дослідження інтеграції України до ЄС у системі державної служби повинні зосереджуватися на механізмах інтенсифікації двосторонніх відносин України з Євросоюзом у пріоритетних сферах загальноєвропейської інтеграції, створення внутрішніх організаційних переду­мов набуття Україною членства в ЄС, побудови в Україні демократичних політичних інституцій, становлення політичної нації, формування політичної еліти, розвитку громадянського суспільства в контексті загальноєвропейських процесів. Аналіз та інституціоналізація цих процесів дасть змогу систематизувати та класифікувати внутріплощинні процеси, пов'язані з адаптацією системи державного управління до стандартів ЄС, прогнозувати напрям парадигми розвитку національної системи державної служби України.

 

 

Література

 

1.      Войтович Р. Особливості діяльності державних службовців в умовах глобалізації // Вісник державної служби . - № 3. - 2006. - С. 20-24.

2.      Желюк Т. Л. Державна служба: Навчальний посібник. - К.: ВД «Профе­сіонал», 2005. - 576 с. - С. 269-275.

3.      Озірська С. М., Полянський Ю. Д. Системи державної служби європей­ських країн: Велика Британія, Російська Федерація, Україна, Французька Республіка: Науково-аналітичне дослідження. - К.: Вид-во УАДУ при Президентові України, 1999. - 168 с.

4.      Лахижа М. До стандартів Європейського Союзу: іноземний досвід впро­вадження системи управління якістю в роботу органів влади. // Вісник державної служби. - № 3. - 2006. - С. 40-47.