Экономические науки/2.Внешнеэкономическая деятельность.

Малова А.Ю.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского, Украина

Тенденції розвитку туристичного ринку України

Міжнародний туризм на всіх етапах свого розвитку є фактором, що сприяє покращенню взаєморозуміння між державами і народами, важливим засобом укріплення миру і дружби, активним стимулятором розвитку зовнішньоекономічних, торгових і культурних відносин. Туристичний бізнес України є невід'ємною складовою світового туристичного бізнесу. Держава проголосила туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки і культури, тому досить актуальним є аналіз тенденцій розвитку туристичного ринку України.

Україна посідає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості цінними природними та історико-культурними ресурсами, здатними генерувати значний інтерес у вітчизняних та іноземних туристів. Розвиток сфери туризму і діяльності курортів України в цілому характеризується позитивною динамікою, зростанням кількісних та якісних параметрів в’їзного туристичного потоку.

Протягом 2007 року Україну відвідали 23,1 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 22 % або майже на 4,2 млн. осіб більше, ніж у 2006 році. У таблиці 1 представлений рейтинг десяти головних країн в'їзного туризму.

Таблиця 1.

Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму.

№	Назва країни	осіб	частка	2007/2006
	1	2	3	4
1	Росія	7 248 502	31 %	+ 16 %
2	Польща	4 427 772	19 %	+ 11 %
3	Молдова	3 997 567	17 %	+ 31 %
4	Білорусь	2 917 859	13 %	+ 37%
5	Угорщина	1 250 244	5 %	+ 8 %
6	Румунія	1 009 017	4 %	+ 190 %
7	Словаччина	663 588	3 %	+ 31 %
8	Німеччина	234 269	1 %	+ 9 %
9	США	130 321	1 %	+ 17 %

Продовження табл.1

№	1	2	3	4
10	Узбекистан	77 295	0,3 %	+ 71 %
	Разом 10 країн	21 956 434	95 %
	Всього, 2007	23 072 942	100 %	+ 22 %

Таким чином, збільшення обсягів в’їзного потоку за 2007 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 24 % та 20 %). Збільшення в'їзних туристів у 2007 р. порівняно з 2006 р. спостерігається з таких країн: Росія (на 16 %), Польщі (на 11 %), Молдови (на 31 %), Білорусь (на 37%), Угорщини (на 8%), Румунія (на 190 %), Словаччина (на 31 %), Німеччини (на 9 %), США (на 17%), Узбекистан (на 71 %). Найбільша кількість громадян, які в'їзжали в Україну у 2006-2007 рр., приходилась на країни СНГ і Євросоюзу.

Структура в’їзного турпотоку за мотивацією у 2007 р. характеризується наступними показниками: службова поїздка – 941,1 тис. осіб, 4 % потоку, зменшення на 10 % порівняно з 2006 р.; організований туризм – 1 511,6 тис. осіб, 7% потоку, збільшення на 20 %; приватний туризм – 20 620,3 тис. осіб, 89 % потоку, зростання на 24 % .

Ситуація у сфері туризму та діяльності курортів в Україні характеризується такими основними проблемами:

- низьким рівнем усвідомлення населенням країни та органами, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку держави;

- відсутністю сформованих туристичних ресурсів та цілісної системи їх раціонального використання, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним та позазаконним використання унікальних природних та історико-культурних ресурсів;

- відсутністю ефективної системи захисту прав та інтересів туристів, забезпечення безпечних умов на об’єктах туристичних відвідувань та за напрямами туристичних маршрутів, своєчасного надання всіх видів невідкладної допомоги особам, які постраждали під час подорожі;

- відсутністю сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, державної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів та належної підтримки розвитку пріоритетних видів туризму, зокрема в’їзного та внутрішнього, сільського, екологічного;

- руйнацією системи соціального туризму, практичною недоступністю туризму для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку та з особливими потребами;

- відсутністю належного прогнозування та планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку у відповідності до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, поверхневим і фрагментарним підходом до розроблення та реалізації державної і місцевих програм розвитку туризму;

- недосконалістю організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері туризму і діяльності курортів, слабкою міжвідомчою координацією та взаємодією між органами державної влади та місцевого самоврядування;

- недостатнім нормативним, методичним та інформаційним забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів.

Таким чином, розвиток сфери туризму і діяльності курортів України в цілому характеризується позитивною динамікою, зростанням кількісних та якісних параметрів в’їзного туристичного потоку. Але існування багатьох проблем у цій сфері, пов’язаних перш за все з відсутністю належного державного регулювання, уповільнює розвиток туристичного ринку України. Отже, вирішення існуючих проблем можливо через створення законодавчих, нормативно-правових, соціально-економічних, організаційно-управлінських умов для перетворення туризму на соціально та екологічно орієнтовану, економічно ефективну сферу діяльності, активізація та впровадження ефективних механізмів державного регулювання туристичної сфери в Україні.