Економічні науки / 6. Маркетинг і менеджмент

М.В.Мозгова

Міжнародний університет бізнесу і права

Земельний маркетинг у раціональному використанні земельних ресурсів.

Досліджуючи сучасні підходи щодо стратегічного розвитку землекористування [1,c.9-10; 2,c.49; 3,c.52-58; 4] можна зробити висновок, що проблема раціонального використання земельних ресурсів надзвичайно складна та специфічна і потребує для свого вирішення застосування комплексу підходів, тобто сукупності прийомів і способів впливу на проблему. Найважливіші результати при цьому забезпечать системний, комплексний, динамічний, ситуаційний та маркетинговий підходи. Доцільність застосування даних підходів в сучасних ринкових умовах базуються на сукупності очікуваних результатів, які безперервним процесом вдосконалюють системи землекористування (рис. 1).

Рис.1. Схема безперервного процесу вдосконалення системи землекористування

Розкриваючи суть системного підходу відзначимо, що він окреслюється тим, що землекористування потрібно розглядати не як множину суб’єктивно зв’язаних між собою елементів тієї чи іншої природи, а як цілісний вид об’єктивної реальності системою. При цьому система землекористування своїми синергетичними зв’язками призначена забезпечити приріст загального ефекту дій елементів системи до величини більшої, ніж сума ефектів цих же елементів, що діють незалежно.

Суть комплексного підходу полягає в тому, що при розробці його стратегічного розвитку враховуються технічні, економічні, екологічні, організаційні, політичні, демографічні та інші чинники, нехтування якими може породити низку проблем, які негативно позначаться на безпечному стані землекористування.

Динамічний підхід передбачає необхідність прийняття управлінських рішень з використання землі розглядати в діалектичному розвитку та в причинно-наслідкових зв’язках. При цьому основним інструментом є ретроспективний аналіз і оцінка господарської діяльності на землі з прогнозуванням її розвитку. Наприклад, досліджено, що за останні 10 років ерозія ґрунтового покриву поширилась на 200 000 га земель. Тому з урахуванням цієї статистики, досягнення науково-технічного забезпечення та ін., можна передбачити, що за наступні 5 років ерозією буде додатково охоплено 2-3 або, скажімо, 5 тис. орних земель, а може і, навпаки, відбутись тенденція до скорочення ерозійно-небезпечних земель.

Ситуаційний підхід в землекористуванні дозволить проаналізувати результати діяльності господарюючих суб’єктів у різних ситуаціях, при цьому досліджується динаміка змін цих результатів.

Маркетинговий підхід використовується при вирішенні будь-якого завдання, щодо використання землі. Він передбачає вибір стратегії розвитку на основі аналізу існуючих і прогнозування майбутніх сценаріїв функціонування землекористування. Всесвітньо відомий класик маркетингу Ф. Котлер, відзначив, що навіть у період кризи ні в якому разі не можна скорочувати витрати на маркетинг. Саме маркетологи зможуть знайти резерви і нові точки докладання ваших зусиль. Якщо в звичайних умовах маркетинг потрібний для процвітання, а хтось без нього може обійтися взагалі, то в умовах кризи він стає чи не єдиним механізмом, що допоможе фірмі вижити» [5,с.4]. Отже, не має сумніву в тому, що для вирішення проблем раціонального використання земельних ресурсів необхідно широко впроваджувати земельний маркетинг, який на відміну від загального маркетингу орієнтується не тільки на задоволення потреб споживачів з метою отримання максимального прибутку, а орієнтується на ефективне вирішення проблем в сфері сільськогосподарського землекористування та спрямовує його на екологобезпечний розвиток.

Враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, про те що земельний маркетинг по своїй суті та філософії набуває нового емпіричного рівня, який характеризується істотними ознаками тільки сфери землекористування. Відповідно, маркетинг в землекористуванні, окреслюючи межі свого практичного застосування трансформується в термін «земельний маркетинг».

Список використаних джерел.

1. Юхновський І.Р., Третьяк А.М. Землекористування в Україні: ефективність управління // Вісник аграрної науки .- 2003.- № 7.- С.5-10

2. Мілєхін П., Жоночина Н. Розвиток ринку землі в Луганській області // Землевпорядний вісник. - 2007, № 6.- С.46-51

3. Яцишина Г. Вивчення земельних відносин Німеччини з проекцією на Україну// Землевпорядний вісник. - 2007, № 6.- С.52-58

4. Звіт Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області громадській раді при облдержадміністрації з питання проведення консультацій з громадськістю у 2007 році // Офіційний сайт Державного комітету України по земельних ресурсах, 29/02/08 // http://dkzr.gov.ua.

5. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Маретинг. Теория и практика. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 655 с.